Тарбозавр
рід викопних плазунів / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Тарбозавр (лат. Tarbosaurus bataar, від грец. Τάρβος — «жах» і грец. σαῦρος — «ящір») — рід гігантських (до 14 метрів завдовжки) хижих ящеротазових динозаврів з родини тиранозаврових, які жили під час крейдового періоду. Жив у Азії (рештки знайдені в Монголії та Китаї) наприкінці крейдового періоду, 83,6—66,0 млн років тому[3] на території нинішніх Монголії та Китаю. Його довжина становила близько 11 метрів, вага складала 6 тонн.
Тарбозавр | |
---|---|
Реконструкція скелету тарбозавра у Музеї еволюції при Польській академії наук (пол. Muzeum Ewolucji PAN) | |
Реконструкція зовнішнього вигляду тарбозавра | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Архозаври (Archosauria) |
Клада: | Динозаври (Dinosauria) |
Ряд: | Ящеротазові (Saurischia) |
Підряд: | Тероподи (Theropoda) |
Клада: | †Eutyrannosauria |
Родина: | †Тиранозаврові (Tyrannosauridae) |
Підродина: | †Tyrannosaurinae |
Рід: | †Тарбозавр (Tarbosaurus) Maleev, 1955 |
Вид: | †Тарбозавр (T. bataar) |
Біноміальна назва | |
†Tarbosaurus bataar (Maleev, 1955) [оригінально Tyrannosaurus] | |
Синоніми | |
Синоніми роду
Синоніми виду
|
Виявлені у 1946 році викопні рештки декількох десятків особин тарбозавра, включаючи цілі черепи та скелети, дозволяють відтворити його зовнішній вигляд і зробити висновки про спосіб життя, а також простежити його еволюцію. У 1955 році, коли назва Tarbosaurus була вперше використана Малєєвим, дослідники дали виявленим викопним залишкам кілька видових назв. Однак до початку XXI століття в науковому співтоваристві не викликає сумнівів існування лише одного з цих видів, Tarbosaurus bataar (рідше, через значну подібність з північноамериканськими тиранозаврами, його класифікують як Tyrannosaurus bataar). Близьким родичем тарбозавра також є виявлений в Монголії аліорам.
Тарбозавр був великим двоногим хижаком з масою тіла, яку можна порівняти з масою тиранозавра, і непропорційно маленькими двопалими передніми кінцівками. У пащі тарбозавра розташовувалися близько шести десятків зубів довжиною щонайменше 85 мм. Хоча ряд дослідників вважає тарбозавра падальником, однак більш поширеною є думка, згідно з якою він був активним хижаком на вершині харчового ланцюга в екосистемі своєї епохи та регіону і полював на великих травоїдних динозаврів у вологих річкових заплавах.