Talking Heads
американський рок-гурт / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Talking Heads?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Talking Heads — американський гурт нової хвилі, який утворився 1975 року в Нью-Йорку.[1] До складу гурту входили Девід Бірн (вокал, гітара), Кріс Франц (ударні), Тіна Веймут (бас-гітара) та Джеррі Гаррісон (клавішні, гітара). Описані як «один з найбільш визнаних критиками гуртів 80-х», Talking Heads допомогли започаткувати музику нової хвилі, поєднавши елементи панку, артроку, фанку та етнічної музики з неспокійним, чітким іміджем.[5]
Talking Heads | |
---|---|
Основна інформація | |
Жанр | Нова хвиля,[1] постпанк,[2] авангардний фанк,[3] артпоп,[4] ворлдбіт,[5] денс-рок[6] |
Роки | 1975 - 1991, 2002 |
Країна | США |
Місто | Провіденс Нью-Йорк |
Лейбл | Sire, Warner Bros. |
Колишні учасники | Девід Бірн Кріс Франц Тіна Веймут Джеррі Гаррісон |
Інші проєкти | Tom Tom Club, Casual Gods, The Heads |
talkingheadsofficial.com(англ.) | |
Talking Heads у Вікісховищі |
Бірн, Франц і Веймут познайомилися на першому курсі Школи дизайну в Род-Айленді, де Бірн і Франц були учасниками гурту The Artistics.[7]:24 Тріо переїхало до Нью-Йорка в 1975 році, взяло собі назву Talking Heads, приєдналося до нью-йоркської панк-сцени і запросило Гаррісона, щоб доповнити гурт. Їхній дебютний альбом Talking Heads: 77, вийшов у 1977 році і отримав позитивні відгуки.[8] Вони співпрацювали з британським продюсером Браяном Іно над відомими альбомами More Songs About Buildings and Food (1978), Fear of Music (1979) та Remain in Light (1980), які поєднали в собі відчуття школи мистецтв з впливом таких виконавців, як Parliament-Funkadelic та Фела Куті.[5] З початку 1980-х вони залучали до своїх записів та виступів інших музикантів, зокрема гітариста Адріана Белью, клавішника Берні Воррела, співачку Нону Гендрикс та басиста Басту Джонса.
Свого комерційного піку Talking Heads досягли у 1983 році з хітом «Burning Down the House» з альбому Speaking in Tongues, який потрапив до американського топ-10. У 1984 році вийшов концертний фільм Stop Making Sense, знятий режисером Джонатаном Деммі. Для цих виступів до них приєдналися Воррелл, гітарист Алекс Вейр, перкусіоніст Стів Скейлз і співачки Лінн Мабрі та Една Голт.[5] 1985 року Talking Heads випустили свій альбом-бестселер Little Creatures. Вони створили саундтрек до фільму Бірна True Stories (1986) і випустили свій останній альбом Naked (1988), що став світовим хітом, перш ніж вони розпалися в 1991 році. Без Бірна інші учасники гурту виступали під назвою Shrunken Heads і випустили альбом No Talking, Just Head під назвою The Heads у 1996 році.
У 2002 році Talking Heads були включені до Зали слави рок-н-ролу. Чотири альбоми гурту увійшли до списку 500 найкращих альбомів усіх часів за версією журналу Rolling Stone у 2003 році, а три пісні («Psycho Killer», «Life During Wartime» та «Once in a Lifetime») були включені до списку 500 пісень, що сформували рок-н-рол Зали слави рок-н-ролу.[9] Talking Heads також посіли 64 місце у списку «100 найвидатніших артистів усіх часів» за версією VH1.[10] В оновленому списку «100 найвидатніших артистів усіх часів» за версією журналу Rolling Stone 2011 року вони посіли 100 місце.[11]