Loading AI tools
японський телевізійний аніме-серіал З Вікіпедії, вільної енциклопедії
RahXephon (яп. ラーゼフォン, укр. РаЗефон чи РакСефон) — популярний японський аніме-серіал про 17-літнього хлопця Каміна Аято, який може керувати богоподібною мехою Разефоном та його пошуки свого місця в навколишньому світі. Серіал вийшов в 2002 році. Фактично це перша самостійна робота студії BONES. Серіал вперше демонструвався з 21 січня 2002 року по 10 вересня 2003 року на телеканалі Fuji Television. Згодом аніме вийшло на DVD та було ліцензоване для показу в багатьох країнах. У наступному році вийшов повнометражний фільм «RahXephon: Pluralitas Concentio», який переказує сюжет серіалу.
| RahXephon | |
 Обкладинка 3 тому DVD-видання аніме-серіалу | |
| ラーゼフォン Rāzefon РаЗефон | |
|---|---|
| Жанр | меха[1], романтика[2] |
| Аудиторія | сейнен |
| Манґа | |
| Автор | Момосе Такеакі |
| Видавець | Shogakukan |
| Журнал | Monthly Sunday Gene-X |
| Період випуску | 19 вересня 2001 — 19 листопада 2002 |
| Кількість томів | 3 |
| Телевізійний аніме-серіал | |
| Режисер | Ідзубуті Ютака |
| Сценарист | Конака Чіакі Оноґі Хіросі |
| Композитор | Хасімото Ітіко |
| Студія | BONES |
| Мережа | Fuji Television |
| Інші мережі |  : Bandai Channel,  : Мега-Аніме |
| Період показу | 21 січня 2002 — 10 вересня 2003 |
| Кількість серій | 26 |
| OVA | |
| Her and Herself (彼女と彼女自身と) / Thatness and Thereness | |
| Режисер | Кьода Томокі |
| Композитор | Хасімото Ітіко |
| Студія | BONES |
| Дата виходу | 7 серпня 2003 |
| Тривалість | 15 хв. |
| Кількість серій | 1 |
| Аніме-фільм | |
| RahXephon: Pluralitas Concentio | |
| Режисер | Ідзубуті Ютака |
| Продюсер | Мінамі Масахіко |
| Сценарист | Ідзубуті Ютака |
| Студія | BONES |
| Дата виходу | : 19 квітня 2003 (ТБ) 25 вересня 2003 (DVD)  : 20 липня 2004 (DVD) |
| Тривалість | 116 хв. |
У 2001 році аніме було адаптовано в манґу, манґакою — Момосе Такеакі. Наступного року на CD вийшла радіопостановка «за мотивами». У 2003 році вийшла відеогра «RahXephon» для PlayStation 2. Як бонус на диску з грою містилася спеціальна OVA-серія аніме — «Вона та вона сама» (яп. 彼女と彼女自身と)[ком. 1].
За всесвітом «RahXephon» вийшло багато книг: цикл романів Оноґі Хіросі, два артбуки та декілька незалежних романізацій.
Багато критиків відзначали певну схожість серіалу з ранішою роботою студії Gainax — Neon Genesis Evangelion[3], також Разефон часто порівнюють з такими відомими аніме, як Brain Powerd та Megazone 23.
Йде 2015 рік. Сімнадцятилітній Каміна Аято закінчує школу в Токіо. З батьків у нього — лише вічно заклопотана мати. Два роки тому в результаті нападу невідомих загарбників все людство загинуло, залишилася неушкодженою тільки відносно невелика територія з центром у Токіо, виїхати за межі якої неможливо. Учням говорять у школі, що все населення планети складає тепер не більше 23 мільйонів чоловік.
Одного разу вранці по дорозі в школу Аято стає свідком початку війни — сили самооборони Японії відбивають напад невідомого ворога, застосовуючи, крім звичайної бойової техніки, гігантських істот або роботів гуманоїдного типу, — долемів.
Про школу можна вже забути — набагато важливіше просто вижити і допомогти друзям. Через деякий час Аято зустрічає молоду жінку — Сіто Харуку. Разом вони залишають Токіо, за допомогою Разефона — гіганта того ж типу, що використовувалися для відбиття нападу. З'ясовується, що Аято, схоже, єдиний, хто може управляти Разефоном.
Опинившись за межами Токіо, Аято дізнається правду: Земля не сплюндрована, і людство продовжує існувати, але якийсь час назад раса істот Му («муліани»), що прийшла з паралельного світу, напала на людей. Наслідком нападу стало те, що Токіо з околицями був накритий куполом. Ззовні купол дуже схожий на поверхню Юпітера, через що захоплена область отримала найменування «Токіо Юпітер». Люди, що залишилися під куполом, повністю ізольовані від зовнішнього світу. Більш того, час там тече у декілька разів повільніше, ніж у зовнішньому світі. Муліани зовні не відрізняються від людей, але їх кров має яскраво-синій колір. Люди в Токіо поступово мутують, перетворюючись на муліан, про що в більшості своїй не підозрюють. Після перетворення людини в муліанина вона втрачає значну частину пам'яті, її особистість повністю змінюється. Новий муліан забуває минуле, друзів та коханих.
На Землі йде вже 2026 рік, урядова організація «ТЕРРА»[ком. 2], офіцером якої є Сіто Харука, намагається протистояти агресії. Через якісь причини, які ніхто йому не хоче пояснювати, Аято — єдиний, кому підкоряється Разефон. Бойова операція, свідком якої він став, була здійснена лише з однією метою — викрасти Аято. Від нього вимагають, щоб він став бойовим пілотом Разефона і брав участь у боротьбі «Тери» з загарбниками. Йому доводиться зробити нелегкий вибір, адже на стороні супротивника — його знайомі, друзі, його мати. А на стороні «Тери» виявляються люди, яких він встиг полюбити і за яких відчуває відповідальність.
Як з'ясовується згодом, Разефон — не тільки і не стільки бойова зброя. Він був створений у світі Му як інструмент для «налаштування світу» — об'єднавшись з пілотом, що має особливі якості і здібності для управління, він стає фактично богом; його спів, керований пілотом («виконавцем»), здатний не тільки руйнувати, але і змінювати світ, приводити його до порядку і гармонії. І люди з «Тери», і Му намагаються використовувати Разефон для того, щоб перетворити світ відповідно до власних уявлень.
Серіал і повнометражний фільм описують одну і ту ж історію, у фільмі лише трохи інакше розставлені акценти і, природно, пропущено багато подій і персонажів.
Сімнадцятилітній хлопець, школяр, захоплюється живописом і хоче стати художником. Батька не пам'ятає, мати постійно на роботі. До певного моменту уявлення не мав про свої незвичайні здібності, вважаючи себе звичайною людиною.
Розумний, сильний духом і цілеспрямований, не боїться брати на себе відповідальність і діяти відповідно до ухваленого рішення. Навіть з важких зривів, викликаних сильними травмуючими переживаннями (зрозумів, що його мати — не людина, дізнався про власну нелюдську природу, через обставини вбив дівчину, що любила його, і не тільки це) вибирається сам і продовжує жити. Погоджується брати участь у боях з єдиної причини — бо це необхідно, щоб захистити тих, кого він любить. При всьому цьому — зовсім не супермен: коливається, помиляється і впадає в юнацький максималізм.
26 років. Офіцер організації TERRA. Військове звання — капітан. Народилася в один рік з Аято, жила в Токіо, ходила з Аято в школу, любила його. У момент ізоляції Токіо опинилася за його межами — їздила з батьками до родичів — через що не потрапила в захоплену область. Присвятила все своє життя тому, щоб знову зустрітися з коханим, для чого і вступила в «Теру». Через різницю у часі на момент, показаний в аніме, Харука встигла стати дорослою жінкою, на відміну від Аято.
За характером Харука дуже сильна та впевнена в собі особа. Ніколи не вагається ризикнути своїм життям, особливо якщо це допоможе Аято. Вона також має веселу вдачу та легко сходиться з іншими людьми.
Манґа була написана і намальована Момосе Такеакі[5], на основі сюжету наданого Ідзубуті для студії BONES. Момосе був одним з кандидатів на роботу над дизайном персонажів для серіалу[6], але Ідзубуті хотів, щоб Ямада Акіхіро створив оригінальний дизайн[7] і Канно Хірокі виконав роботу з адаптації його до анімації. Через це Момосе дістав можливість змінити дизайн персонажів у своєму власному стилі і зробити зміни в характерах героїв та історії[6], а також додати більше «фансервісу»[8].
Манґа-адаптація RahXephon побудована на тому ж сюжеті, що і аніме, але з деякими відмінностями. В аніме-серіалі, Рейка загадкова і відчужена фігура, а в манзі вона зображується комічнішою. Вона є зведеною сестрою Аято і має істотні відмінності від Рейки в аніме. Аніме-серіал показує Мегумі, що змагається з Харукою за почуття Аято, а в манзі ця роль віддана Рейці. Оцінка часового періоду також різна: у манзі зовні Токіо 2033 рік, а не 2027.
Випуск манґи почався раніше, ніж показ аніме. Перший розділ або «місія», вийшла в журналі сейнен-манґи Monthly Sunday Gene-X видавництва Shogakukan 18 серпня 2001[9]. Останній розділ вийшов через два місяці після показу останніх серії аніме, в номері за грудень 2002 (вийшов 19 листопада)[10].
Пізніше розділи вийшли у трьох танкобонах, які були перекладені і опубліковані в усьому світі. Крім того, кожен видавець міг додати примітки і оголошення на початку і кінці тому.
| Видавець | Мова | Том 1 | Том 2 | Том 3 |
|---|---|---|---|---|
| Японія: Shogakukan |
японською | ISBN 4-09-157131-X | ISBN 4-09-157132-8 | ISBN 4-09-157133-6 |
| США: Viz Media |
англійською | ISBN 1-59116-407-9 | ISBN 1-59116-427-3 | ISBN 1-59116-428-1 |
 Сінгапур: Chuang Yi |
англійською | ISBN 981-260-099-X | ||
.svg){kind=small} Австралія: Madman Entertainment |
англійською | |||
 Італія: Panini Comics (Planet Manga) |
італійською | |||
 Франція: Panini Comics (Generation Comics) |
французькою | ISBN 2-84538-230-8 | ISBN 2-84538-284-7 | ISBN 2-84538-322-3 |
 Німеччина: Panini Comics |
німецькою | ISBN 3-89921-557-5 | ISBN 3-89921-558-3 | ISBN 3-89921-677-6 |
 Іспанія: Norma Editorial |
іспанською | ISBN 84-8431-853-2 | ISBN 84-8431-854-0 | ISBN 84-8431-855-9 |
 Південна Корея: Haksan Publishing |
корейською | ISBN 89-529-7302-X | ISBN 89-529-7368-2 | ISBN 89-529-7711-4 |
 Індонезія: M&C Comics |
індонезійською | |||
Ідзубуті Ютака успішний аніме-дизайнер, що спеціалізується на дизайні костюмів, персонажів і меха (його роботи можна спостерігати в серіалах Gundam та Patlabor). Його колишній колега по студії Sunrise Масахіко Мінамі, власник і президент студії BONES, запропонував Ідзубуті зрежисувати нове аніме[11]. Так з'явився «Разефон». Ідзубуті звернувся до класичного меха 1970-х — 1980-х років. Він бажав «встановити нові стандарти в жанрі» меха-аніме[11] і показати свій талант як творця аніме[5].
Всього в аніме 27 серій. 26 — основні і одна спеціальна, що хронологічно знаходиться між серіями 9 та 10 і тому носить номер 9,5. У ній показані спогади героїв.
| Регіон | Телемережа, телестанція чи телеканал |
|---|---|
| Японія | Fuji Television[12] та FNS, за виключенням регіону Кінкі[13]. |
| Bandai (VOD)[14] | |
| Регіон Кінкі Японії | Sun Television[13] (Кобе, Осака) |
| Kyoto Broadcasting System[13] (Префектура Кіото) | |
| TVN[13] (Префектура Нара) | |
| BBC[13] (Префектура Сіґа) | |
| WTV[13] (Префектура Вакаяма) | |
| США, Канада | Anime Network (VOD)[15] |
| США | G4 TV[16][17] |
| Франція, Люксембург, Швейцарія, Бельгія | Game One[18] |
| Mangas[19] | |
| Іспанія | Cuatro TV[20] |
| Buzz[21] | |
| Португалія | SIC Radical[22] |
| Китай | Animax[23][24] |
Кьода Томокі, що режисирував три серії з телесеріалу, став режисером повнометражної версії «RahXpehon», названої «Pluralitas Concentio». Ідзубуті Ютака значиться в титрах як головний режисер цього фільму, але він не був залучений до його виробництва.
У фільмі є декілька нових сцен, переважно розташованих на початку або в кінці сюжету. На початку прологу, що показує події, які раніше відбулися, — експозиція дії. Більш значуща зміна в сюжеті була додана перед самим кінцем фільму — в останніх 30 хвилинах фільму і завершалось все епілогом, що оповідає про події, які мали місце після декілька тижнів після закінчення подій телесеріалу.
Основу фільму складають урізані сцени з серіалу, іноді в них замінені персонажі або показана інша мотивація та діалоги. Фільм акцентує увагу на відносинах між сім'ями Каміно і Місіма до інциденту в Токіо Юпітер, і коли сюжет повторює події серіалу, він фокусується переважно на цих стосунках. Решта сюжетних ліній або відсунуті на другий план, або повністю відсутні[25].
У спеціальне Plusculus видання «RahXpehon Video Game» входить бонус — OVA-серію, названу RahXpehon Interlude: «Thatness and Thereness» (яп. ラーゼフォン間奏曲「彼女と彼女自身と」) «Her and Herself». Ця серія показує діалог Куон Кісарагі з самою собою. До кінця серії Куон згадує дещо важливе про своє минуле і ухвалює рішення на майбутнє.
| Автор | Оногі Хіросі |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | ラーゼフォン |
| Країна | Японія |
| Мова | японська |
| Жанр | фантастика |
| Видавництво | Японія: Media Factory, США: DrMaster |
| Видано | липень 2002 — лютий 2003 |
Видано два різні ілюстровані путівники:
Оноґі Хіросі, один з сценаристів серіалу, створив цикл романів.
| Том | Японською | Англійською | |||
|---|---|---|---|---|---|
| Дата виходу | ISBN | Дата виходу | ISBN | ||
| 01 | Липень 2002 | ISBN 4-8401-0598-7 | 2005-08-25 | ISBN 1-59796-000-4 | |
| 02 | Серпень 2002 | ISBN 4-8401-0615-0 | 2005-12-21 | ISBN 1-59796-001-2 | |
| 03 | Жовтень 2002 | ISBN 4-8401-0653-3 | 2006-02-25 | ISBN 1-59796-002-0 | |
| 04 | Грудень 2002 | ISBN 4-8401-0687-8 | 2006-06-25 | ISBN 1-59796-003-9 | |
| 05 | Лютий 2003 | ISBN 4-8401-0719-X | 2006-11-15 | ISBN 1-59796-004-7 | |
Японія: ISBN 4-8401-1001-8 Японія: ISBN 4-19-905120-1 Японія: ISBN 4-19-861675-2| RahXephon | |
|---|---|
| Розробник | Bandai |
| Видавець | Bandai |
| Жанр(и) | Пригодницька відеогра, Action |
| Платформа | PlayStation 2 |
| Режим гри | Однокористувацька гра |
| Вік. обмеження | CERO : 12 |
| Творці | |
| Ігродизайнер(и) | Michiaki Satod і Yoshinori Sayamad |
| Композитор(и) | Ichiko Hashimotod |
Відео гра RahXephon (яп. ラーゼフォン 蒼穹幻想曲), випустила для PlayStation 2 компанія Bandai у 2003 році. Здебільшого гра належить до жанру пригод з деякими елементами бойовика. Гравець переміщається в 3-D світі, подорожує по локаціях і просувається по сюжету до одного з чотирьох різних кінців. Ігрові персонажі озвучувалися їх оригінальними сейю. Ролики в грі демонстрували мальовану анімацію, частина якої була зроблена спеціально для гри. У action-вставках гравець бився з долемами за допомогою Разефона; зброя і удосконалення для Разефона могли бути відкриті в ході гри.
У спеціальне видання відео гри увійшов буклет та DVD з OVA-серією.
Герої і меха з «Разефона» з'являються в грі «Super Robot Wars MX», також як і персонажі інших меха-аніме.
Саундтрек до аніме-серіалу, окрім вступних та фінальних композицій, написаний і виконаний Хасімото Ітіко[en][26].
«Hemisphere» (яп. ヘミソフィア) — вступна тема в телесеріалі. Автори: Івасато Юхо і Канно Йоко. Виконує Сакамото Маая у серіях 2-3 і 5-25. У 4 серії звучить інструментальна версія[27].
Радіопостановка, названа «Rahxephon Sound Drama», вийшла на CD в Японії у вересні 2002. Вона складається з 14 сценічних треків, двох музичних і одного вступного. Це історія про те, як Аято отримав коробку шоколадних цукерок від невідомого на день Святого Валентина і намагається дізнатися, хто ж надіслав її.
В аніме широко використовуються музичні терміни, крім цього серіал супроводжують мелодії класичних творів. Увертюра Вагнера до опери «Нюренбергські мейстерзінгери» відкриває першу серію. Мотив, який Куон постійно наспівує або вуркоче собі під ніс, — це «Половецькі танці» з опери Бородіна «Князь Ігор»[ком. 4]. Протягом всього аніме ця мелодія звучить не раз із різних акустичних систем.
Ідея стосунків між Аято і Харукою запозичена Ідзубуті з[11] розповіді Роберта Ф. Янга[28]. У цьому творі головний герой зустрічає дівчину, яка стоїть на пагорбі в легкій сукні. Тихий вітер грає в її волоссі. Пізніше з'ясовується, що вона прийшла з майбутнього. Харука ж з'явилася в житті Аято з минулого.
«The Dandelion Girl» — також назва мелодії, яка звучить після титрів 26 серії. При створенні історії взаємин головних героїв Ідзубуті також використовував[5] і іншу історію «Портрет Джені».
Ідея Токіо-Юпітера схожа з сюжетом фільму «Сайонара, Юпітер» (1984) і твором «Столиця зникає» Саке Комацу[29].
У фільмі є сцена, в якій Харука і Аято ділять книгу «Аліса в Задзеркаллі» Льюїса Керрола. У серіалі цей твір на екрані не з'являється, але сюжети «Разефона» і «Аліси» у чомусь схожі. В обох використовуються дзеркала і віддзеркалення, і в обох фігурує зупинка і зворотний хід часу. У манга-версії «Разефона» можна бачити іншу книгу — «Чарівник з країни Оз» Френка Баума. У серіалі ця книга з'являється на мить[30], в манзі герої помічають, що їх ситуація схожа на Оз. У протилежність Дороті, Аято покидає влаштований світ Токіо Юпітера і вирушає в «справжній» світ. Останній розділ манги називається «Over the Rainbow» — це назва пісні з екранізації «Чарівник з країни Оз» (1939).
Муліани мають синю кров, тоді як нормальні люди червону. У всесвіті «Разефона» ідея, що у дворян блакитна кров приймає буквальне значення через панування муліан.
У Разефоні використовуються сині квіти як символи муліан[31][32]. Ця ж концепція була використана філософом Новалісом, який написав про Хейнріче, — молоду людину, що сумує про «синю квітку», яку він одного разу побачив уві сні. Крім того, Новаліс писав, що «світ стає сном, а сон — реальністю». У «Разефоні» ця ідея знайшла своє віддзеркалення.
Мітіру, синій птах, якого Кунугі тримає в клітці, названий на честь його дочки[32]. Також вірно, що це японське ім'я для «Mytyl», персонажа з Метерлінковського «Синього птаха». В останніх двох серіях аніме цей птах зіставляється з Харукою, сині птахи символізують муліан, а «Синій птах» використовується, щоб описати стосунки Іцукі і Нанаморі. У манзі також присутня ця тема.
Символічна картина, що постійно з'являється в аніме, є модифікованою версією роботи Рене Магрітта «La Grande Famille» із зображенням силуета голуба на тлі синього неба.
В аніме є також і інші відсилання на французький сюрреалізм: від нереальної послідовності, що асоціюється з деякими долемами, до всіх згадок про повернення і переробку світу відповідно до бажань людей. Сюрреалісти стверджували, що художники повинні виражати підсвідоме, вільне від свідомих думок і причин, і тоді вигаданий світ підсвідомого буде реальнішим, а справжній світ стане сюрреальним[33]. Аято перенастроював світ відповідно до свого уявлення. Також, сюрреалісти хочуть змінити світ, щоб він підходив підсвідомому, наприклад за допомогою політичної революції[34].
Вступні кадри серіалу демонструють зображення з явними рисами сюрреалізму. Одне із зображень з цього ряду є дивним пейзажем з годинниками, деякі з яких зламані, а інші йдуть з різною швидкістю. Це нагадує картини з «м'якими годинниками»[35] Сальвадора Далі.
«Разефон» включає в себе багато елементів доколумбівської американської культури. 21 грудня 2012 року — кінець епохи в календарі майя і перехід до нової. У «Разефоні» муліани з'явилися через тиждень після цієї дати. Також персонажі слухають пісню під назвою «Долею Катуна»; катун — це міра вимірювання часу в календарі майя (приблизно 20 років). Система управління долемом включає шолом, що формою нагадує обличчя скульптур майя[36]; міста муліан містять художні роботи, які дуже схожі на твори майя, і інші месоамериканські культури[37]. Навіть ім'я лідера муліан в Токіо — «Майя».
Не випадково, що у серіалі часто згадуються книги Джеймса Чарчварда про Пацифіду — розвинену стародавню расу з великого острова в південній частині Тихого океану, затонулого, як і легендарна Атлантида. Чарчвард стверджує, що майя та інші стародавні цивілізації були залишками колоній Пацифіди. Головний герой «Разефона» Аято знайомий з цією теорією[31].
Мова муліан ґрунтується на науатле, на якій розмовляли ацтеки, що жили північніше. Терміни «in ixtli in yollotl» (обличчя і серце) і «ollin» (рух) прийшли з цієї мови, і посилають до бога сонця Оллін Тонатіу. Звертаючись до ацтекського сонячного каменя, людство живе в п'ятій і останній епосі миру. Тонатіу — бог цієї п'ятої епохи; у «Разефоні» персонажі Аято і Куон звуться «Оллін» мовою муліан. У кінці серіалу обидва персонажі досягають стану, що називається йолтеотль, — це стан схожий на буддистську нірвану[38].
Серіал також демонструє долема, що вирізує форми на землі; ці форми нагадують «лінії Наськи»[39] — лінії, створені до-інковською культурою. У серіалі зустрічаються ступінчасті піраміди, виконані у стилі Тікаля[40] і в других культур[31]. Форма штабу Тери — конусообразна піраміда, змішана з кутом і вершиною Фудзі[37][41].
Остання серія містить цитату з прозаїчної поеми Октавіо Пасу «The Obsidian Butterfly» із збірки «Aguila O Sol», яка оповідає про ацтекську міфологію і прихід нової ери. «The Obsidian Butterfly» — натяк на ацтекську богиню Іцпапалотль; Куон стає представником богині, практично таким, як описано Пасом.
Налаштування світу перекликається з ідеєю створення піснею, що з'являється у міфах про створення світу, наприклад, таких як Хопі[42]. Також ця ідея була використана у фентезійних міфологіях, наприклад, у толкієновській музиці Айнурів і в історії створення льюїсівської Нарнії. Інший символічний елемент — големи, створіння з глини, перекликаються з Книгою Буття, а також із сучаснішими історіями в єврейській Каббалі і фольклорі.
Два японські міфи недвозначно згадуються в серіалі: Аято порівнює себе з Урасшімою Таро[29], а професор Рікудо порівнює Майю з принцесою Кагуєю[43].
ТЕРА базується на острові Нірай, вигаданому доповненні до Сацунанських островів. Сама база знаходиться в місті Канай, побудованому на штучній землі, розташованій поряд із справжнім островом. Назви Нірай і Канай є каламбуром на нірай-канай[31]. У традиційних віруваннях Рюкю[en] «Нірай канай», також званий «Ніра-хара» або «Ніраасуку», місце у морі, де живуть боги. Вважається, що ці боги відвідують острови людей під час певних релігійних фестивалів[44]. У «Разефоні» муліанам вірять, що є реальна підстава у легендах про Нірай-канай. «Гробниця часу» схожа на рюкюський родинний склеп[45]. Гора Фудзі з'являється в аніме власною персоною[46] і надихнула деякі моменти дизайну[41]; ця гора має особливе значення в синтоїзмі.
У серіалі найбільше значення надається релігії Мезоамерики і Рюкю. Окрім рюкюських вірувань і конфуціанства, серіал має мало відсилань до інших релігій. Ягумо показаний у кімоно під час виконання ритуалу синтоїстського нового року[45], але інші релігійні культи не відображені. Персонажі відзначають світське Різдво, але розрізняють для себе звичаї і віру[47]. Кунугі відвідує християнське кладовище[48], і важливі сцени у двох останніх серіях відбуваються поряд з церквою. Таким чином аніме демонструє різноманітність японської релігійної практики.
У фільмі важливе місце займає буддизм. В епілозі з'являється буддистський вівтар буцудан, де на порцеляновому диску значиться посмертне ім'я Аято. Перед цим, незадовго до кінця фільму є сцена біля озера, в якій Аято пояснює ситуацію «перенастроювання» Харуке. Він говорить, що не може залишатися з нею у світі, тому що зараз він якось переступив межі свого людського стану, тобто, досяг просвітлення.
Авіаносець «Лідія Літвяк» названий так на честь радянської жінки-пілота, героїні Другої світової війни, «білої лілії Сталінграду» — Літвяк Лідії Володимирівни.
За словами дистриб'ютора, серіал «захопив мільйони людей в Японії» і «[привернув] увагу глядачів десятками тисяч»[49]. Серіал здобув нагороду як найкращий аніме-серіал на 7-му ярмарку Animation Kobe[50].
На міжнародному рівні аніме-серіал було перекладено та вийшло на DVD. Його було придбано для трансляції телевізійними мережами та доступно на службах відео за запитом у кількох країнах. У Сполучених Штатах DVD-диски вийшли в театральний прокат паралельного з прем'єрою іншого фільму від студії Bones — Cowboy Bebop: The Movie. Дистриб'ютор стверджував, що RahXephon мав «високі продажі та надзвичайну реакцію критиків у США»[51].
Редактор видання Protoculture Addicts[en] Клод Ж. Пеллетьє назвав RahXephon одним з трьох кращих аніме 2002 року[52]. Інший редактор цього ж видання Мацуда Міяко погодився, відзначивши таємничість, технології та романтику аніме[53]. Крістіан Натт з Anime Jump висловив протилежну думку: «Персонажі RahXephon не вдалися, а складність сценарію не викликала особливої цікавості, попри деякі спочатку приголомшливі ідеї»[54]. Ен Хон, з іншого боку, зазначив, що персонажі вміло розроблені та правдоподібні як «самосвідомі сутності, а не просто частини, які потрібно заповнити для розвитку історії»[55]. Майк Тул з Anime Jump був вражений музикою, анімацією та дизайном персонажів[56], так само як і Мартін Уеллетт з Protoculture[57].
Джон Хакслі для видання Anime Boredom описав комедійні моменти у RahXephon як «короткі, але не небажані»[58]. Також він написав, що «романтичні моменти дуже далекі від веселих витівок Love Hina або Ranma ½» і здебільшого «виглядають дуже правдоподібно»[59].
Телефільм отримав неоднозначніші відгуки, ніж серіал. Крістіан Натт не був у захваті від телесеріалу, але вважав фільм кращим: попри те, що було «забагато різання та подрібнення», він написав, що «творці зробили все можливе з матеріалом». Він додав: «остання сцена дуже зворушлива. Це велике покращення в порівнянні з телешоу»[54]. Ефрайн Діас мл. з IGN назвав фільм «доблесною спробою», але віддав перевагу телесеріалу та запитав: «Навіщо взагалі згадувати про фільм?»[60]. Карло Сантос, у рецензії для Anime News Network, рекомендував фільм як «завершення чудового серіалу», і для тих, хто його ще не дивився[61].
Едуардо М. Чавес з Anime on DVD не був вражений першим томом манґи, особливо в порівнянні з телесеріалом; він оцінив його на «С-»[ком. 5], хоча сказав, що це могло б спрацювати як «пародійне додзінсі»[8]. Після розчарування в першому тому Чавес був приємно здивований розвитком історії в наступних томах[62], і назвав її «історією, яка виросла разом зі своїми героями», змінивши свою оцінку їй «B+»[ком. 6][63].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
