![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/27/PSLV-CA-C29.jpg/640px-PSLV-CA-C29.jpg&w=640&q=50)
PSLV
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
PSLV — індійська ракета-носій. Назва є широко використовуваною абревіатурою від Polar Satellite Launch Vehicle, що українською означає «ракета-носій для виведення супутників на полярну орбіту». Ракета розроблена Індійською організацією космічних досліджень (ISRO), для запуску індійських супутників дистанційного зондування (IRS) на сонячно-синхронні орбіти.
PSLV — чотириступенева ракета-носій середнього класу, перший і третій ступені — твердопаливні, другий і четвертий — рідинні. Може бути запущена в трьох різних модифікаціях (PSLV, PSLV-CA, PSLV-XL), які відрізняються використанням бічних прискорювачів.
Перший запуск ракети-носія PSLV відбувся 20 вересня 1993 року. У квітні 2008 року з допомогою PSLV був здійснений успішний запуск відразу 10 супутників, що побило попередній світовий рекорд, поставлений Росією. Пізніше Росія повернула рекорд — 37 супутників у 2014 році[1]., який протримався до 15 лютого 2017 року, коли ракетою PSLV-XL були виведені на орбіту 104 супутники[2][3][4].
Ракета-носій використовується для запуску на низьку навколоземну, полярну, сонячно-синхронні орбіти індійських космічних апаратів, а також для комерційних запусків зарубіжних супутників; до появи PSLV подібні комерційні послуги надавала тільки Росія. З допомогою PSLV можна також запускати невеликі супутники на геоперехідну орбіту (ГПО).
22 жовтня 2008 року ракета-носій PSLV-XL була використана для запуску першого індійського місячного зонда Чандраян-1, а 5 листопада 2013 року — для запуску першого індійського міжпланетного зонда Мангальян (Mars Orbiter Mission) до Марса. Також PSLV-XL використовується для запуску супутників індійської регіональної навігаційної системи IRNSS.