Loading AI tools
вид рослин З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Яблуня сіверса (Malus sieversii) — дика яблуня, яка походить з гір Центральної Азії на півдні Казахстану.
Malus sieversii | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
Рід: | Яблуня (Malus) |
Вид: | M. sieversii |
Біноміальна назва | |
Malus sieversii (Ledeb.) M.Roem. | |
Синоніми[2][3][4] | |
|
Нещодавно було показано, що вона є основним предком більшості сортів домашньої яблуні (Malus domestica).
У 1833 році Карл Фрідріх фон Ледебур, німецький натураліст який бачив, як вони ростуть в горах Алтаю, вперше описав її як Pyrus sieversii, через її схожість з грушею. [5]
Яблуня сіверса росте в багатьох середовищах існування. Вона віддає перевагу високим температурам і коротким зимам, але вона також зустрічається в горах Тянь-Шаню з довгими та суворими зимами. [5]
Поширена в основному в долині Ілі, оскільки вологий клімат підходить для їх зростання. [6] [7]
Це листяне дерево висотою від 5 до 12 метрів, зовні дуже схоже на домашню яблуню. Його пилкові зерна різні за розміром і виглядають яйцеподібними. [7] Плід є найбільшим серед усіх видів яблуні, за винятком M.domamica, до 7 см в діаметрі, що дорівнює за розміром багатьом сучасним сортам яблуні. На відміну від одомашнених сортів, його листя стає червоним восени: це відбувається у 62,2% дерев у дикій природі порівняно з лише 2,8% у звичайних рослин яблуні або 2170 англійських культивованих сортів. [8] Зараз вид вважається вразливим до зникнення.
Яблуня сіверса має здатність до вегетативного розмноження, оскільки вона утворює кореневі нащадки. [5] Клонова особина виростає з придаткової бруньки на корені з ідентичним генетичним матеріалом материнської рослини. [5] Спочатку вважалося, що дика яблуня дає кореневі нащадки тільки при пошкодженні верхніх частин рослини, однак є більше доказів того, що ріст кореневих нащадків відбувається у здорових рослин як вид розмноження. [5]
У яблунь сіверса для правильного розвитку кореневих нащадків необхідна вологість і рівень аерації в поверхневому ґрунті, де розташований материнський корінь.
Успішний ріст кореневих нащадків також залежить від розташування пагонів, часу росту та стану здоров'я материнської рослини. [5]
Генетика самонесумісності, система запобігання самозапліднення в покритонасінних, також була вивчена для M. sieversii. [9] Його генетичне різноманіття щодо власної несумісності значно менше порівняно з його близьким родичем Malus sylvestris. [9] Хоча яблуня сіверса не має такого різноманіття, вони можуть виживати в дикій природі без стороннього втручання, якщо не буде відбуватися втрати різноманітності. [9] Провідна теорія такої відсутності різноманітності пов’язана з великим вузьким місцем популяції під час останнього льодовикового періоду, що призвело до того, що дикі популяції M. sieversii повернулися на меншу територію в долині Ілі. [9] [10]
Цикл росту Яблуні сіверса можна розділити на кілька етапів від проростання та розвитку плодоносних дерев і до загибелі старих дерев. [5]
Раніше на основі морфологічних, молекулярних та історичних даних Malus sieversii був визначений як основний внесок у геном культурної яблуні (Malus domestica). [11] Характерними фруктами, включаючи хрусткість, більшу інтенсивність смаку та вагу плоду, пройшли диференційований відбір людьми для отримання Malus domestica, як це видно сьогодні. [12] Поширення M. sieversii та його потомства протягом історії можна віднести до Шовкового шляху. [13] Аналіз ДНК у 2010 році підтвердив M. sieversii як прабатька культурного яблука. [14] Він має дуже варіабельне генетичне різноманіття, тому є генетичним джерелом стійкості до абіотичного та біотичного стресу, стійкості до багатьох хвороб і унікальних властивостей плодів. [15]
Алмати, найбільше місто в Казахстані, та колишня його столиця, походить від казахського слова «яблуко» (Алма), і часто перекладається як «повний яблук» (регіон навколо Алмати є природним ареалом для лісів Malus sieversii ); alma також "яблуко" в інших тюркських мовах, а також в угорській.
Після розпаду СРСР і закриття програми розвитку садівництва місцеве населення почало активно вирубувати дикі сади в Заілійському Алатау. Звільнені території використовуються для будівництва будинків і випасу тварин.
Посадка культурних сортів яблуні в приватних господарствах поблизу диких гаїв та лісів викликає схрещування. [16]
Malus sieversii був визначений другим пріоритетом збереження в Червоній книзі рослин Китаю, і був позначений як вразливий Міжнародним союзом охорони природи (МСОП). [17]
Діяльність людини та стихійні лиха є основними причинами зменшення природної популяції та різноманіття M. sieversii. [5]
Грибкові патогени, такі як Phytophthora plurivora та Alternaria alternata, також відіграють важливу роль у зниженні популяції M. sieversii, деградуючи вегетативні частини, такі як тонкі частини кореневої системи. [18] [19] Ця імунна вразливість робить M. sieversii сприйнятливою до більшої кількості паразитів, таких як патогенні комахи Agrilus mali.[18] [20]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.