Loading AI tools
вид ссавців З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Madoqua kirkii або Дікдік Кірка — маленька антилопа, що мешкає в Східній Африці, і належить до родини Бикові, підродини справжніх антилоп і є одним з чотирьох представників роду Дікдік.[1] Виділяють від чотирьох до семи підвидів.[2] Живуть близько п'яти років, але в неволі можуть доживати і до сімнадцяти.
| Madoqua kirkii | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) .jpg) Самка Madoqua kirkii, там само | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Madoqua kirkii Günther, 1880 | ||||||||||||||||||||||
 Поширення виду | ||||||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||||||
|
M. k. kirkii Günther, 1880 | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Дікдік Кірка названий на честь шотландського натураліста і дослідника Джона Керка.
Дікдік Кірка є найбільшим в роді дікдіків, одних із найменших антилоп світу. Висотою від 36 до 46 см; важить не більше 7,2 кг. Це витончені істоти із загостерною, рухливою мордочною , великими очима і вухами, значними передочними залозами, довгими задніми кінцівками (значно довшими за передні), рудиментарним хвостом. Колір шерсті варіююється в межах ареалу проживання виду від сірого до світло- коричневого, з темнішими боками і кінцівками і світлим черевом. На голові мають помітний гребінець. Самці мають роги довжиною біля 8 см, гвинтоподібні ( від 7 до 9 кілець) і направлені назад. Їм притаманний статевий диморфізми: самки більші і безрогі, тоді як в самців більша мордочка, довший гребінь і вони, як правило, світлішого забарвлення.[3] Дікдік Кірка схожий на дікдіка Гюнтера, його можна відрізнити за довжим носом та передщелепами і коротшим хоботком, що надає голові більш клиноподібний вид.[4]
Дікдіки Кірка пристосовані до виживання в посушливих регіонах Східної Африки. Вони мають волохатий хоботок з крихітними, схожими на щілину ніздрями.[5] Цей хоботок містить збільшену носову камеру, в які потрапляє велика кількість крові, що охолоджується внаслідок швидкого дихання через ніс.[5] Це дихання створює потік повітря і випаровування, що охолоджує кров. Цей процес є ефективним ще й тому, що дозволяє максимально зменшити втрату води через випаровування. Методи економії води і енергії, такі як коливання температури тіла, знижена швидкість обміну речовин, концентрована сеча і сухий кал - все це сприяє дікдіку в його здатності переживати посуху. Вони також економлять рідину[6], злизуючи росу з носа і споживаючи кал. Порівняно з великою рогатою худобою, дікдіки мають набагато меншу щільність потових залоз. псприяє здатності дик-діка переживати суворий посушливий клімат. Далі, [7] вони також економлять рідину, вилизуючи росу з носа і всмоктуючи воду з калу. [4] У порівнянні з великою рогатою худобою, дик-дики мають значно нижчу щільність потових залоз.[4]
Дікдіки ведуть нічкий спосіб життя, а вдень шукають тінь, щоб відпочивати найгаряшими годинами. Це додатково допомагає уникнути втрати дорогоцінної рідини.[5] Дікдіки вибагливі у виборі сукулентних рослин, зі споживанням яких вони відновлюють рідину в організму. Також адаптацією можна назвати структуру їх кінцівок. Задні ноги дікдіка Кірка довші, ніж передні.[4] Дослідники припускають, що такі кінцівки допомагають дікдікам пересуватся по нерівній, кам'янистій місцевості, а на рівнині розвивати швидкість до 85 км/год.[4]
Дікдіки Кірка є ендеміками саван сходу та південного сходу Африки.[4] Їх популяції часто не мають сполучення між собою. У Намібії дікдік Кірка мешкає в ізольованих районах уздовж Фіш-Рівер, але не проживають в пустелі Наміб. Хоча вони можуть перетинати пустелі, пересуваючись вздовж джелел води, вони віддають перевагу місцевостям з достатньою кількістю невисокої рослинності. Ідеальні середовища для проживання дікдіків містять різноманітні оглядові ділянки, тінисті місця і невисокий підлісок. Якщо трава виростає занадто високо, перешкоджаючи огляду, дікдіки можуть мігрувати на іншу ділянку.
Як зазначалося дослідниками, типові місця проживання дікдіка Кірка представляють собою мозаїку із чагарників з надзвичайно невисоким трав'яним покривом.[4] Дікдіки живуть парами на територіях від 1 до 25 га, залежно від доступної рослинності. Якщо не відбувається несприятливих подій, пара дікдіків Кірка можуть проживати на одній території довічно. [8] Самці захищають сімейну територію.
Дікдіки рослиноїдні, і їх дієта складаються в основному з листя, фруктів, пагонів та ягід.[5] Завдяки своїй пристосованості, дікдіки не залежать від води і покладаються на рослинність як джерело вологи.[5] Дікдіки Кірка вибірково живляться дводольними рослинами, які можуть швидко ферментуватися та перетравлюватися. Сюди входять листя та фрукти з високим вмістом поживних речовин та води, але з низьким вмістом клітковини та целюлози. Траву вживають лише щойно пророслу. Шлунок дікдіків складає від 2,2% до 10,0% від маси тіла. Вони щодня споживають до 3,8% від маси тіла.[4]
Подібно до інших карликових антилоп, дікдіки Кірка живуть територіальними моногамними парами. Території маркуються виділеннями тварин, а також секретом із передочних залоз. Вагітність дікдіків Кірка триває від 5 до 6 місяців, вони можуть народжувати двічі на рік. Самки досягають статевої зрілості у віці 6-8 місяців, самці між 8 і 9 місяцем.[8] Завзвичай. малеча народжується в травні, під час періоду дощів.
Люди є найбільшою загрозою для дікдіків, на яких іноді полюють заради шкур та кісток, часто використовуючи пастки. [9] Дослідники стверджували. що місцеві мисливці не люблять дікдіків, оскільки вони попереджають дичину про присутність людей. Дікдіки також отримують вигоду від знищення рослинності через підсічно-вогневе землеробство, оскільки внаслідок цього утворюються вторинний чагарниковий ландшафт, придатний для життя дікдіків. МСОП вважає дікдіків Кірка такими, що не потребують особливого захисту.[10]
Зазвичай виділяють чотири основних підвиди, але деякі дослідники можуть вважати їх окремими видами:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
