Loading AI tools
проєкт японського винищувача періоду Другої світової війни З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Kyushu J7W «Shinden» (яп. 震電, «Сінден» («Яскрава блискавка»)) — проєкт винищувача Імперського флоту Японії періоду Другої світової війни.
Kyushu J7W | |
---|---|
Призначення: | винищувач |
Перший політ: | 3 серпня 1945 |
На озброєнні у: | Імперський флот Японії |
Всього збудовано: | 2 |
Конструктор: | Kyushu Hikokid |
Екіпаж: | 1 особа |
Крейсерська швидкість: | 444 км/год |
Максимальна швидкість (МШ): | 750 км/год |
Дальність польоту: | 850 км |
Практична стеля: | 12 000 м |
Довжина: | 9,66 м |
Висота: | 3,92 м |
Розмах крила: | 11,11 м |
Площа крила: | 20,50 м² |
Споряджений: | 4 928 кг |
Двигуни: | Mitsubishi Ha-43 |
Гарматне озброєння: | 4 x 30-мм гармати «Тип 5» |
Внутрішнє бомбове навантаження: | до 240 кг |
Підвісне озброєння: | 120-240 |
Kyushu J7W у Вікісховищі |
На початку 1943 року капітан технічного штабу Імперського флоту Японії Масаокі Цуруно запропонував розробити винищувач за аеродинамічною схемою «качка», при цьому із самого початку планувалась заміна поршневого двигуна зі штовхальним гвинтом на реактивний. Для оцінки аеродинамічних характеристик проєкту 1-му морському авіаційно-технічному арсеналу флоту у місті Йокосука було доручено спроєктувати дослідний планер, який отримав позначення MXY6. Було виготовлено 3 суцільнодерев'яні планери, на один в якості експерименту було поставлено малий двигун Semi 11. Випробування показали можливість використання такої схеми, і фірмі Kyushu було видане технічне завдання 18-Сі на розробку винищувача-перехоплювача. Фірма Kyushu мала доступні виробничі потужності, але не мала належного досвіду у розробці швидкісних літаків, тому флот направив на фірму працівників 1-го арсеналу на чолі з капітаном Цуруно.
Робота над літаком, який отримав позначення J7W1 «Сінден» («Яскрава блискавка»), розпочалась у червні 1944 року, а перший прототип був готовий через 10 місяців. Літак був оснащений 18-циліндровим двигуном повітряного охолодження Mitsubishi Ha-43 потужністю 2 130 к.с., розміщеним позаду кабіни пілота, який обертав 6-лопасний штовхальний гвинт. Для охолодження по сбоках фюзеляжу знаходились великі повітрязабірники. Літак мав тристійкове шасі з носовим колесом, крім того, в крилі були розміщені додаткові опори з колесами, що складались. Горизонтальні керуючі поверхні розмішувались спереді, а кабіна пілота приблизно по центру. Озброєння літака складалось з чотирьох 30-мм гармат «Тип 5».
Через велику потребу у винищувачах флот замовив виготовлення літака ще до випробувань прототипу, і одразу на двох фірмах - Kyushu та Nakajima. Планувалось щомісяця виготовляти 150 літаків. Але через постійні бомбардування Японії авіацією союзників ці плани реалізувати не вдалось. Був виготовлений один прототип, який через проблими з двигуном під час наземних випробувань здійснив перший політ лише 3 серпня 1945 року. Випробування пройшли загалом успішно, але були проблеми з вібрацією літака і охолодженням літака. Також потужний двигун створював великий момент сили який не компенсувався.
Перед самим закінченням війни був виготовлений другий прототип літака, але облітати його не встигли. Після капітуляції він був розібраний і відправлений до США. Варіант J7W2 з реактивним двигуном Ne-130 також залишився нереалізованим.[1]
В комп'ютерній грі Bravo Air Race для PlayStation серед доступних типів літаків є J7W.[2].
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Kyushu J7W
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.