Innuendo (пісня)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
«Innuendo» (з англ. — «інсинуація», «натяк») — пісня та сингл британською рок-гурту «Queen» 1991 року. Пісню написали Фредді Мерк'юрі і Роджер Тейлор, але її приписють до спільної творчості «Queen». Пісня стала першим треком та синглом альбому «Innuendo». У січні 1991 року сингл одразу посів 1 позицію у UK Singles Chart.[11] Пісня виходила як сингл разом з композицією «Bijou» на стороні «Б». Сингл отримав срібну сертифікацію у Великій Британії, розійшлось 200 000 копій. Вона стала третьою після «Bohemian Rhapsody» і «Under Pressure» композицією гурту, яка досягла першого рядка британського чарту.
Innuendo | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Сингл Queen з альбому Innuendo | |||||||
Випущений | 14 січня 1991 | ||||||
Формат | CD віниловий диск (7", 12") касета | ||||||
Сторона Б | Bijou | ||||||
Записаний | 1989–1990 | ||||||
Жанр | прогресивний рок | ||||||
Мова | англійська | ||||||
Композитор | Queen (Фредді Мерк'юрі, Роджер Тейлор) | ||||||
Тривалість | 6:30 (альбомна версія) 6:46 (12" розширена версія) 3:28 (промо-версія) | ||||||
Лейбл | Parlophone (Європа) Hollywood (Північна Америка) | ||||||
Продюсер | Queen Девід Річардс | ||||||
Місця в чартах | |||||||
| |||||||
Хронологія синглів Queen | |||||||
| |||||||
Музичне відео | |||||||
«Innuendo» на YouTube | |||||||
«Innuendo» — одна з епічних пісень «Queen». Через тривалість, шість з половиною хвилин, вона на 35 секунд довша за «Bohemian Rhapsody» («Богемська рапсодія»), що робить її найдовшою з коли-небудь випущених пісень гурту, що вийшли як сингл. Пісню описують як таку, що «нагадує» «Bohemian Rhapsody», адже гурт «повернувся до свого прогресивного коріння». У пісні є частина гри гітари фламенко гітариста «Yes» Стіва Гау і Браяна Мея, оперна інтерлюдія і фрагменти хард-року, які нагадують ранні пісні «Queen», на додаток до лірики, частково натхненної хворобою співака Фредді Мерк'юрі; хоча заяви ЗМІ про те, що він важко хворий спростовували, він серйозно хворів на СНІД, через який помер в листопаді 1991 року, через 10 місяців після виходу синглу.[12]
Музичне відео до пісні створено у вигляді анімації, що зображує кінотеатр, на екрані якого демонструється виступ гурту «Queen». У кліпі відчувається значний вплив роману Джорджа Орвелла «Тисяча дев'ятсот вісімдесят четвертий». Моторошна пластилінова анімація та надзвичайно сумні образи роблять це відео однією із найпохмуріших і водночас найзворушливіших робіт гурту.[13] AllMusic описав цю пісню як «чудову епопею», в якій йдеться про «нездатність людства жити гармонійно».[14]