Loading AI tools
шотландське місто З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Гла́зго (або Ґла́зґо[15][16][17]; англ. Glasgow МФА: [ˈɡlaz.ɡo], шотл. Glesga, шотл. гел. Glaschu) — місто на заході Шотландії, на берегах річки Клайд. Адміністративний центр області Глазго.
Місто
Координати 55°52′12″ пн. ш. 4°16′12″ зх. д.H G O
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Археологічні знахідки свідчать про те, що перші поселення в долині річки Клайд з'явилися ще в часи неоліту. Пізніше територію сучасного Глазго населяли племена кельтів. У 142—144 роках римляни спорудили в Шотландії так званий вал Антоніна з метою захистити бритів від набігів північних племен.[18] Руїни валу збереглися на околиці Глазго досі.[19] Заснування міста приписується християнському місіонерові святому Мунго. Згідно з легендою, 543 року він заснував монастир на березі річки Молендінар, там, де тепер розташований Кафедральний собор святого Мунго. Легенду записав близько 1185 року монах-аріограф Жослен з Фернесса; вона не підтверджена більше жодними джерелами, проте традиційно Святий Мунго вважається покровителем Глазго, а його зображення присутнє на гербі міста.[20]
За часів завоювання Британії римлянами поселення на місці Глазго іменувалося Cathures. Уважається, що сучасна назва Глазго сходить корінням до бритських мов і означає «зелена лощина» (від злиття кумбрійських слів glas і cau). Перші форми цієї назви — Glasgu (згадується в 1136 році) і Glesgu (після 1175 року).[21] Менш обґрунтована, але популярна версія, що назву місту дав сам Святий Мунго, назвавши засновану ним общину glas gu, тобто «славна сім'я».[22]
До кінця XII століття Глазго став важливим релігійним центром регіону, а його населення становило 1,5 тисячі осіб.[23] В 1136 році в присутності короля Давида I відбулося освячення кафедрального собору, зведеного на місці церкви Святого Мунго. Після пожежі собор був заново відбудований і освячений в 1197 році, а в подальші два століття реконструйований.[24] Між 1175 і 1178 роками король Вільгельм I Лев дарував єпархії Глазго статус міста з самоврядуванням[25]. Право вести торгівлю сприяло розвитку міста, особливо після того, як приблизно з 1190 року в його межах почав проводитися щорічний літній ярмарок, що привертав сюди торговців і ремісників.[26] Традиція проводити ярмарок в кінці липня зберігається досі.[27] В 1451 році указом папи Миколая V був заснований університет Глазго, що забезпечило місту статус не тільки релігійного, але й освітнього центру.[28] В 1492 році єпархія Глазго отримала права архієпископства.[23] Попри це, економіка Глазго в часи Середньовіччя була розвинена слабкіше в порівнянні з містами на східному узбережжі Шотландії, географічне положення яких полегшувало торгові стосунки з країнами Європи. Торгівля велася переважно з довколишніми містами та островами.[25]
У 1560 році рішенням Парламенту країна відкинула католицизм та прийняла протестантизм, точніше його пресвітеріанську гілку. В цілому, рух Реформації надав великий вплив Глазго, де була сильна церковна влада. У 1611 році Яків I дарував Глазго статус королівського міста, що означало безпосереднє підпорядкування міста короні. У листопаді 1638 року — незабаром після ухвалення Національного ковенанту — в кафедральному соборі Глазго була зібрана генеральна асамблея, що виступила проти політики короля Карла I зі зміни правил пресвітеріанського богослужіння. В результаті в Шотландії відбулися озброєні конфлікти — спочатку єпископські війни, а потім, в 1644 − 1647 роках, громадянська війна між ковенантерами та роялістами. На щастя, ці конфлікти практично не торкнулися міста.[29] В 1650 році, незабаром після поразки шотландців в битві при Данбарі, у Глазго зупинявся Олівер Кромвель.[30]
Впродовж XVI століття Глазго як і раніше був невеликим провінційним містом. Розташування на березі річки не сприяло розвитку торгівлі внаслідок її мілководдя. У 1557 році внесок Глазго в суму податків, що стягувався з міст Шотландії, становив всього 2 % (що було дуже мало в порівнянні з 25 % внеском Единбурга). Жителі міста займалися в основному різними ремеслами — ткацтвом, дубленням шкір, виробництвом меблів, гончарством тощо. Зростання економіки почалося після об'єднання Англії та Шотландії під владою короля Якова I в 1603 році. [29] Бурхливому розвитку не перешкодили ані епідемія чуми 1647 року, ані пожежі 1652 і 1677 років (під час першої була спалена майже третина міста).[31] До середини XVII століття Глазго посунув сусідній Перт з четвертого місця за обсягом торгівлі в країні, а в 1670 році, обігнавши Данді та Абердин, поступався лише столиці Шотландії — Единбургу.
Економічному зростанню сприяло безліч чинників. Зовнішня торгівля почала розвиватися після того, як в 1668 році в селі Ньюарк (сучасна назва — Порт-Глазго), де гирло річки було ширше, за ініціативою міської ради був побудований порт для обслуговування потреб купців Глазго. З 1674 року, з прибуттям в порт першого вантажу тютюну, почалася трансатлантична торгівля.[30] В колонії своєю чергою відправлялися кораблі з вугіллям, тканинами та іншими товарами. У той же період почалося зростання індустрії:
Змінювалася й зовнішність міста. Після спустошливих пожеж влада заборонила використання деревини, тому з того часу будинки зводилися тільки з каміння та за єдиним зразком.[32] В 1636 році було побудовано будівлю муніципалітету, в 1649 і 1661 роках відкриті відповідно шпиталь Гатчесона та бібліотека при університеті Глазго. Перша міська газета — Glasgow Courant — почала друкуватися з 1715 року. Даніель Дефо, що побував в Глазго в 1723 році, залишив опис міста в книзі «Подорож по всьому острову Велика Британія»:
| Поза всяким сумнівом, Глазго — прекрасне місто. Головні вулиці хороші та просторі, а забудовані краще, ніж де б то не було. Всі будівлі — кам'яні та зазвичай поєднуються одна з одною як заввишки, так і зовнішністю фасадів. Їх нижні поверхи зазвичай спираються на квадратні доричні колони, а не на круглі стовпи, що додає як міцності, так і краси будівлям. Зведення між ними ведуть в лавки. Одним словом, це найчистіше, красиве та найкраще влаштоване місто Британії, за винятком Лондона. [33] |
До кінця XVIII століття найквітучішими галузями стали металургія, імпорт тютюну — до 47 мільйонів фунтів щорічно,[32] — і виробництво тканини (особливо Глазго відоме тонким батистом).[29] За півстоліття з 1755 року населення зросло втричі, склавши до 1801 року 77 тисяч осіб. З провінційного міста Глазго перетворилося на індустріальний центр регіону, а на початок XIX століття стало найшвидще зростаючим містом Великої Британії.[32]
У XIX столітті населення продовжувало зростати швидкими темпами, переважно за рахунок ірландських емігрантів. Майже третина з них осіла в селах на околицях Глазго та була зайнята в текстильній промисловості. Інші заполонили нетрі, наймалися на фабрики і ферми. Наслідком збільшення емігрантів стали перенаселення та антисанітарія в бідних кварталах, що призводило до епідемій віспи, висипного тифу та холери.[34]
Погода в Глазго формується під впливом теплих повітряних потоків з океану, де протікає тепла течія Гольфстрим. Тому температури в Глазго вищі, аніж в містах, що розташовані на тій же широті на континенті. Клімат відрізняється помірністю, проте погода достатньо мінлива. Зими теплі й вологі, літо — прохолодне (максимальна температура липня зазвичай не перевищує 20 °C). Для Глазго характерні західний вітер і підвищена (в порівнянні з іншими регіонами Шотландії) хмарність.[35] Найнижча температура (−15 °C) була зафіксована 15 лютого 1936 року[36] Найвища температура (45 °C) була зафіксована 31 липня 1900 року[36]
| Клімат Глазго, 1981–2010 | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 13,5 | 14,4 | 17,2 | 24,4 | 26,5 | 29,6 | 30,0 | 31,0 | 26,7 | 22,8 | 17,7 | 14,1 | 31,0 |
| Середній максимум, °C | 6,9 | 7,4 | 9,6 | 12,6 | 15,9 | 18,1 | 19,7 | 19,2 | 16,4 | 12,7 | 9,4 | 6,9 | 12,9 |
| Середній мінімум, °C | 1,8 | 1,8 | 3,0 | 4,8 | 7,3 | 10,1 | 12,0 | 11,7 | 9,7 | 6,7 | 4,0 | 1,7 | 6,2 |
| Абсолютний мінімум, °C | −14,8 | −7,5 | −8,3 | −4,4 | −1,1 | 1,5 | 3,9 | 2,2 | −0,2 | −3,5 | −6,8 | −14,5 | −14,8 |
| Кількість сонячних годин | 37,6 | 66,9 | 98,6 | 134,5 | 180,1 | 158,9 | 154,3 | 146,8 | 114,9 | 85,2 | 54,0 | 33,1 | 1265,0 |
| Кількість дощових днів | 17,3 | 13,2 | 14,9 | 11,6 | 11,9 | 11,1 | 12,0 | 12,8 | 13,8 | 16,8 | 16,0 | 15,5 | |
| Джерело: Met Office [37] та KNMI/Royal Dutch Meteorological Institute[38] | |||||||||||||
| Клімат Глазго, 1981–2010 | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 13,5 | 14,3 | 18,9 | 24,0 | 27,4 | 29,6 | 30,1 | 31,2 | 26,7 | 23,9 | 16,0 | 14,6 | 31,2 |
| Середній максимум, °C | 6,4 | 6,9 | 9,0 | 11,7 | 15,0 | 17,4 | 19,2 | 18,9 | 16,2 | 12,4 | 9,1 | 6,4 | 12,4 |
| Середній мінімум, °C | 1,2 | 1,3 | 2,5 | 3,9 | 6,2 | 9,0 | 11,1 | 10,8 | 9,1 | 6,2 | 3,6 | 1,1 | 5,5 |
| Абсолютний мінімум, °C | −17,4 | −15 | −12,5 | −5,4 | −3,9 | 1,2 | 0,8 | 1,1 | −4 | −7,1 | −10,4 | −19,9 | −19,9 |
| Норма опадів, мм | 153.0 | 112.3 | 124.8 | 67.4 | 65.3 | 73.4 | 77.7 | 100.9 | 123.9 | 142.6 | 131.7 | 145.6 | |
| Кількість сонячних годин | 44,7 | 72,0 | 103,5 | 140,1 | 189,5 | 161,7 | 169,9 | 158,5 | 117,5 | 89,1 | 57,4 | 44,2 | |
| Кількість днів з опадами | 18 | 13 | 17 | 13 | 11 | 12 | 13 | 12 | 14 | 17 | 18 | 16
| |
| Джерело: MetOffice[39] | |||||||||||||
Населення в 1960-х роках досягало 1,1 млн осіб, але зараз скоротилося до 578 тис. осіб. Проте Глазго залишається найбільшим містом Шотландії. За даними перепису населення 2001 року, чоловіки становлять 47,07 % населення, а жінки 52,93 %. Відсоток повнолітніх жителів, що не одружені, значно вищий, аніж у середньому по Шотландії, і становить 40,98 %. Відсоток жителів, що володіють гельською мовою, становить 0,94 %.[40]
| Динаміка чисельності населення Глазго в 1755—2001 роках.[41] | ||||||||||||||
| 1755 | 1780 | 1801 | 1821 | 1891 | 1911 | 1921 | 1931 | 1939 | 1951 | 1961 | 1971 | 1981 | 1991 | 2001 |
| 23 500[32] | 42 000[32] | 77 000[32] | 147 000[34] | 783 000 | 784 000 | 1 034 000 | 1 088 000 | 1 088 000 | 1 079 000 | 1 055 000 | 897 000 | 881 000 | 681 000 | 629 501[40] |
Хоча, згідно з переписом, переважну більшість міського населення складають шотландці — 89,62 %, — Глазго можна назвати найбагатонаціональнішим містом Шотландії. Тут найвища в країні чисельність кольорового населення. Особливо велика пакистанська діаспора (половина від усіх пакистанців Шотландії — 15 тисяч осіб). Крім того, у Глазго проживає 4,11 % англійців, 1,59 % ірландців, 1,07 % уродженців країн Європи, 0,72 % індусів (чверть загальношотландської кількості), 0,67 % китайців, 0,31 % темношкірих, 0,17 % валлійців, 0,04 % вихідців з Бангладешу, а також нечисленні групи представників інших національностей.[40][42]
Згідно з опитуванням, проведеним під час перепису населення, релігійні вірування в Глазго розподіляються таким чином. Дві третини населення вважають себе християнами, причому 31,5 % від загального числа — це прихильники церкви Шотландії, а 29,2 % — католики. Трохи менше чверті населення — атеїсти (22,7 %). Частки прихильників інших конфесій достатньо невеликі — це 3,1 % мусульман, 0,4 % сикхів, 0,2 % буддистів, 0,2 % юдеїв і 0,2 % індуїстів.[43]
У місті чотири християнські кафедральні собори (собор Святого Мунго, собор Святого Андрія, собор діви Марії та собор Святого Луки), 13 мечетей [44] (і зокрема найбільша в Шотландії), 7 синагог. Крім того, є індуїстський храм, а у 2007 році був побудований храм для прихильників сикхізму.[45]
Глазго складається з 21 адміністративного округу, від кожного з яких обирається 3 або 4 члени міської ради:[46]
|
|
|
Це космополітична частина міста є зосередженням модних кафе, барів, дорогих магазинів, клубів, ресторанів і готелів[47]. Головна вулиця — Байрс-Роуд. В межах Вест-Енду розташовані: університет Глазго (його головна визначна пам'ятка), парк Келвінгроув, штаб-квартира телекомпанії ВВС Scotland, ботанічний сад, Шотландський виставковий центр, спортивна арена Келвін-Гол і декілька музеїв — галерея Келвінгров, галерея Гантера та музей транспорту, який, втім, у 2009 році перемістився до гавані, у нову будівлю за проєктом Захи Хадіда.[48] У Вест-Енді влаштувалися більшість студентів міста[49]. Щорічно в червні його територія стає місцем проведення фестивалю Вест-Енд, найбільшої фестивальної події року[50].
Головними орієнтирами цієї старої частини міста є годинникова башта Трон-Стіпл і собор Святого Мунго.[51] На пагорбі поблизу від собору розташоване міське кладовище, з 1831 року є місцем поховання видатних містян. В центрі кладовища знаходиться статуя шотландського релігійного реформатора Джона Нокса. Інші визначні пам'ятки — маєток Прованд, ринок Баррас, концертний зал Берровленд, старий міський парк Глазго-Грін (де, починаючи з XII століття, проводиться щорічний ярмарок) і футбольний стадіон Селтік-Парк.[52] На жаль, крім іншого в Іст-Енді зосереджені найбідніші квартали міста.[53]
Середньовічна архітектура Глазго практично не збереглася, за винятком кафедрального собору Святого Мунго. У минулому його оточувала безліч церковних споруд, з яких нині залишився маєток Прованд. На жаль, на відміну від Единбурга, у сучасному Глазго можна зустріти достатньо мало споруд, споруджених раніше XIX століття. Найпримітніші з них — годинникова башта Трон-Театр, що збереглася з 1529 року, башта муніципалітету та будівля Торгового дому, побудована в 1791—1794 роках архітектором Робертом Адамом.[54]
Значна частина архітектурної спадщини міста належить до XIX та початку XX століття, коли Глазго по праву вважався другим містом Британської імперії. Будинки цього періоду збудовані в найрізноманітніших стилях, від венеційського до неокласичного. Будівля Ка-д'Оро (1872), що є яскравим прикладом венеційського стилю та спроєктована архітектором Ганіменом під враженням від однойменного палацу в Венеції.[55]
Архітектори, що зіграли значну роль в зміні зовнішності міста:
Найзначніша колекція живопису та об'єктів мистецтва представлена в галереї Келвінгроув, най відвідуванішому музеї Шотландії. Серед його експонатів — полотна Рембрандта, Рубенса, Тіціана, Деґа, Ван Гога, Моне, Пікассо, Далі.[56] Не менш примітне зібрання Баррела. Близько 9 тисяч експонатів, в 1944 році дарованих місту підприємцем і філантропом Вільямом Баррелом, ілюструють мистецтво різних країн і епох — це роботи майстрів Стародавнього Китаю, Єгипту, Греції та Риму, полотна імпресіоністів (у тому числі Дега й Сезанна), скульптура, предмети середньовічного та ісламського мистецтва, колекція зброї, гобелени та вітражі.[57] Інші музеї та галереї Глазго:
В Глазго фестивалі проводяться впродовж всього року. Найзначніші з них:
В Глазго базується значна кількість офісів різних ЗМІ, як міських, так і регіональних.[58] Зокрема, це:
У місті є 37 публічних бібліотек[59] і, зокрема, найбільша довідкова бібліотека Європи — бібліотека Мітчелла, заснована в 1877 році за заповітом тютюнового магната Стівена Мітчелла. Її фонди містять 1,3 мільйона книг і 35 тисяч мап, а також фотографії, мікрофільми та архів газет.[60]
У Глазго розташовані 184 початкові школи та 29 середніх шкіл,[61] а також 34 школи, у яких навчаються діти з особливими освітніми потребами.[62] У декількох школах викладання ведеться гельською мовою.[63]
ВНЗ міста:
Крім університетів в місті є ряд коледжів і академій — Шотландська королівська академія музики та драми, Школа мистецтв, Морський коледж, Коледж комерції та інші. За кількістю студентів — 168 тисяч осіб — Глазго займає перше місце в Шотландії та друге в Великій Британії (після Лондона).[65]
Глазго — батьківщина футбольних клубів «Селтік», «Рейнджерс» і «Партік Тісл», а також любительського клубу «Квінз Парк», що виступає в другому дивізіоні шотландської футбольної ліги. Крім них в Глазго базувалося ще 6 клубів — «Клайд» (нині в Камбернолді) та «Терд Ланарк», «Камбусленг», «Порт-Глазго Атлетік» (нині в Порт-Глазго), «Кавлерс» і «Клайдсдейл», що припинили своє існування. Три футбольні стадіони Глазго займають перші місця за місткістю серед футбольних стадіонів Шотландії — це Селтік Парк, Гемпден-Парк і Айброкс-Парк (місткість відповідно 60 832, 52 670 і 51 082 осіб). Примітний той факт, що Глазго був місцем проведення першого у світі міжнародного футбольного матчу, що відбувся 30 листопада 1872 року. Цього дня на полі зустрілися збірні Англії та Шотландії зіграли внічию з рахунком 0:0.[66]
Разом з містом Абуджа (Нігерія) Глазго претендував на право прийняти у себе Ігри Співдружності 2014 року. Крім іншого, підставою є наявність вже побудованих спортивних споруд — стадіон Гемпден-Парк, Міжнародний водний центр в Толлкроссі, Національна крита спортивна арена та велодром парк Келвінгроу. У планах — будівництво Шотландської національної арени на території Шотландського виставкового центру (SECC). Заявлена програма ігор включає 17 видів спорту: бадмінтон, бокс, боротьба, боулінг на траві, велоспорт, водні види спорту, гімнастика, дзюдо, легка атлетика, настільний теніс, нетбол (серед жінок), регбі (серед чоловіків), сквош, стрільба, тріатлон, важка атлетика, хокей.[67] Шотландія вже двічі була господарем Ігор Співдружності — у 1970 і 1986 роках ігри проводилися в Единбурзі).[68]
Метрополітен Глазго був відкритий 14 грудня 1896 року, і є третім найстарішим метрополітеном після Лондонського та в Будапешті. Початково використовувався єдиний кабель який приводився в рух паровою машиною, але в 1935 році коли лінія перейшла до власності міста через нерентабельність лінія була електрифікована, але ніколи не була подовжена. В 1977—1980 роках метро було повністю реконструйовано. Одна станція (Merkland Street) була закрита, її замінили на нову станцію Partick, були перебудовані тунелі й станції. Метрополітен називався спочатку Glasgow District Subway, в 1936 році метрополітен був перейменований на Glasgow Underground. Багато жителів Глазго продовжували називати підземку — сабвей. У 2003 році історичну назву Glasgow Subway було повернуто.
Глазго обслуговують 2 міжнародні аеропорти:
Крім основних аеропортів існує менше за розміром льотне поле в околицях Камбернолда (за 29 км на північний схід від міста).
Глазго — батьківщина низки популярних музичних груп: Belle & Sebastian, Franz Ferdinand, The Fratellis, Mogwai, Primal Scream, Simple Minds, Texas, Travis[74]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
.svg){kind=small}
