Don't Stop Me Now

«Don't stop me now» (укр. «Не зупиняй мене зараз») — пісня британського рок-гурту «Queen» з альбому «Jazz», яка вийшла синглом 1979 року. Пісня стала дванадцятим треком альбому. Її написав фронтмен гурту Фредді Мерк'юрі. Записано в серпні 1978 року у студії «Super Bear» у Берр-лез-Альп (Приморські Альпи), Франція^[3].

Don't Stop Me Now
Сингл Queen з альбому «Jazz»
Випущений	5 січня 1979
Формат	віниловий диск (7")
Сторона Б	«In Only Seven Days» «More of That Jazz» (Японія, США, Канада, Австралія)
Записаний	серпень 1978, студія «Super Bear» (Берр-лез-Альп, Франція)
Жанр	павер-поп[1] поп-рок[2]
Мова	англійська
Композитор	Фредді Мерк'юрі
Тривалість	3:29 (7"/альбомна версія) 3:36 (перероблена версія)
Лейбл	EMI Elektra Мелодія
Продюсер	Queen Рой Томас Бейкер
Місця в чартах
#9 Велика Британія #10 Ірландія #14 Нідерланди #35 Німеччина #37 Швеція #86 США
Хронологія синглів Queen
Попередній «Bicycle Race»/ «Fat Bottomed Girls» (1978) «Mustapha» (1979) Наступний
Музичне відео
«Don't Stop Me Now» на YouTube

Музику пісні побудовано на грі Мерк'юрі на піаніно, у супроводі Джона Дікона на бас-гітарі й Роджера Тейлора на ударних. Пісня також є прикладом фірмового стилю «Queen»: тут використано багатоголосні вокальні партії у приспіві^[4].

Пісня також з'явилася в альбомі-збірці гурту «Greatest Hits» 1981 року. У червні 2011 року, в рамках святкування 40-річчя «Queen», стару версію пісні, що містить більше гітарних партій, включили у бонусний EP до перевиданого і ремастованого альбому «Jazz»^[5][6]. 2014 року читачі журналу «Rolling Stone» голосуванням обрали «Don't Stop Me Now» як свою третю найулюбленішу пісню гурту «Queen».^[7]

Оцінки

Пісня досягла 9-го місця в чартах Великої Британії, а в США — лише 86-го місця. Позаяк альбом потрапив до «топ-10» хітів, пісня все ж потрапила на американські топові радіостанції, хоч як сингл посідала у чартах невисоке місце. З часом вона стала популярнішою не лише завдяки постійній ротації в ефірі, а й використанню у рекламі, телепередачах, фільмах та запису кавер-версій. Поступово вона стала однією з найпопулярніших пісень «Queen»^[8][9][10]. Читачі журналу «Rolling Stone» обрали її третьою серед найкращих пісень гурту, зазначивши, що «час зіграв тут свою роль, і тепер її вважають одним з найкращих творів гурту»^[11]. Сингл також отримав «платиновий» статус у Великій Британії.

Журналіст газети «The Guardian» Алексіс Петрідіс написав, що ця «дивовижна» пісня, можливо, взагалі є «найкращою піснею Queen». Він вважав її «прямим вираженням гедонізму та проміскуїтету [Мерк'юрі]: безрозсудний, радісний, абсолютно непереборний супровід для пошуків гомосексуальних насолод. Цікаво, чи не натякає назва пісні на суворих колег по гурту».^[12] Майк Орме з журналу «Stylus» оцінив цю передостанню композицію з альбому як одну з семи найкращих, назвавши її «найяскравішим та найенергійнішим синглом „Queen“», він прокоментував це так: «По суті, це три з половиною хвилини Фредді Мерк'юрі, коли він забирає мікрофон в решти світу, ця пісня дає йому можливість розповісти про те, яке задоволення він отримує, перебуваючи в центрі уваги».^[13]

Музичний відеокліп

Кліп знімали у приміщенні «Forest National» в Брюсселі, Бельгія, 26 січня 1979 року. Дія відбувається на концертній сцені. Кліп починається з показу Фредді Мерк'юрі. Він одягнений в шкіряну куртку, штани та майку з логотипом нью-йоркського клубу «Mineshaft». Співак підіграє собі на роялі. Зі словами «Do not Stop Me Now» показується Роджер Тейлор і співає ці слова з Мерк'юрі. Зі вступом бас-гітари і ударних показується весь гурт. Джон Дікон одягнений в рожеву сорочку, світлий светр і чорні штани, Браян Мей — у все темне, а Тейлор — в зелений піджак і червоні штани. Хоча Мей майже не грає на гітарі, він робить вигляд, що грає свою партію. Мерк'юрі не відходить від рояля через те, що грає свою партію. Біля рояля є сидіння, проте співак жодного разу на нього не сідає. Коли рояль в пісні не грає, Мерк'юрі бере мікрофон і ходить по сцені. Під час соло Мей грає на своїй гітарі «Red Special». Після цього знову з'являється партія клавішних, але Мерк'юрі її вже не грає.

У кліпі є кілька помилок: кілька секунд в 1:43 в правому нижньому кутку і 3:16 праворуч в кадрі видно відеооператора.

Живе виконання

На час релізу пісню розглядали як одну з найменш важливих у списку композицій «Queen», тому її виконували наживо лише у 1979 році, останнього разу під час «Crazy Tour»^[14]. У студійній версії Браян Мей виконував лише гітарне соло, але у концертних версіях, під час «Jazz Tour» і «Crazy Tour», Мей також грав на ритм-гітарі впродовж решти пісні, додаючи більш рокового звучання. Концертна версія пісні увійшла до альбому гурту 1979 року «Live Killers»^[15].

Сингл

На японському, американському, канадському та австралійському виданнях синглу, Б-сторона платівки містила пісню «More Of That Jazz».

Чарти

Чарт	Позиція	Рік
Бельгія (Ultratop Flanders)[16]	23	1979
Німеччина (Official German Charts)[17]	35
Ірландія (IRMA)[18]	10
Нідерланди (Dutch Top 40)[19]	14
Нідерланди (Mega Single Top 100)[20]	16
Велика Британія (Official Charts Company)[21]	9
США (Billboard Hot 100)[22]	86
Швеція (Sverigetopplistan)[23]	37	2009
Португалія (Portugal Digital Songs (Billboard))[24]	7	2014
Франція (SNEP)[25]	53	2017
Австралія (ARIA)[26]	53	2018
Австрія (Ö3 Austria Top 75)[27]	38
Чехія (Singles Digitál Top 100)[28]	13
Угорщина (Single Top 40)[29]	17
Японія (Japan Hot 100)[30]	37
Нідерланди (Mega Single Top 100)[20]	97
Словаччина (Singles Digitál Top 100)[31]	27
Іспанія (PROMUSICAE)[32]	84
Швейцарія (Media Control AG)[33]	52
США (Hot Rock Songs) (Billboard)[34]	7

Перероблена версія

Чарт (2019)	Позиція
США (Hot Rock Songs) (Billboard)[34]	35

Сертифікації

Країна	Сертифікація
Італія (FIMI)	2×Платина
Велика Британія (BPI)	2×Платина
США (RIAA)	Платина

Музиканти

Queen

• Фредді Мерк'юрі — вокал, бек-вокал, піаніно
• Браян Мей — електрогітара, бек-вокал
• Роджер Тейлор — ударні, бубон, трикутник, бек-вокал
• Джон Дікон — бас-гітара

Використання в поп-культурі

• 2005 року глядачі телевізійної програми «BBC» «Top Gear» обрали пісню як «Найкращу пісню для прослуховування за кермом»^[35].
• Пісню було включено до списку пісень для використання на Літніх Олімпійських іграх 1980 року у Москві й випущено того ж року разом з іншою піснею «Queen» «Jealousy» в Радянському Союзі.
• 2015 року електронна компанія «Alba» провела опитування 2000 дорослих у Великій Британії, у якому просили респондентів назвати свою улюблену пісню «яка надихає», де «Do not Stop Me Now» — була найбільш популярною відповіддю^[36].
• Версію цієї пісні, яку заспівали актори, використали як тему відкриття телесеріалу «Супер веселий вечір».
• Пісня і стаття про неї у Вікіпедії посідають чільне місце в романі Хенка Гріна 2018 року «Абсолютно чудова річ».
• 2004 року пісню показали у фільмі зомбі-апокаліпсису «Зомбі на ім'я Шон».
• Пісню виконано під час кульмінації (сцени бою) фільму 2015 року «Хардкор».
• У 2018 році відео з живого виконання пісні було представлено під час фінальних титрів фільму «Богемна рапсодія».
• 2019 року пісню виконали в епізоді серіалу «Академія Амбрелла» на"Netflix"^[37].
• Пісню виконали в супергеройському фільмі «Шазам!».

Кавер-версії

Найвідоміші кавер-версії пісні:

• гурт «McFly» записав офіційну кавер-версію пісні для проекту «Sport Relief» у 2006 році. Вона досягла 1-ї позиції у британському чарті синглів, тижня що закінчився 29 липня 2006 року^[38] .
• гурт «The Vandals» записав кавер-версію пісні, яка увійшла до їхнього альбому «Hollywood Potato Chip». Музичне відео, зняте для пісні, зображує гітариста і продюсера Воррена Фіцджеральда, який виступає перед китайським театром Граумана, в костюмі Фредді Мерк'юрі.
• Королівський філармонічний оркестр також випустив свою кавер-версію пісні.
• британська співачка Foxes виконала кавер-версію пісні, яка прозвучала 11 жовтня 2014 року в серії «Мумія на східному експресі», телесеріалу «Доктор Хто». Пізніше «BBC» випустило музичне відео, під час трансляції восьмої серії цього серіалу.^[39]