CompactFlash
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
CompactFlash — формат флеш-пам'яті, з'явився одним з перших. Формат розроблений компанією SanDisk в 1994 році.
Тип носія | Карта пам'яті |
---|---|
Ємність | 2 Мб до 512 Гб[1][2](CF5.0: аж до 128 Пб)[3] |
Розроблено | SanDisk |
Розміри | 43×36×3.3 мм (Type I) 43×36×5 мм (Type II) |
Маса | 10 гр (типово) |
Застосування | Цифрові камери та інші пристрої зберігання пам'яті |
Специфікацію цього формату складає Асоціація CompactFlash. У міру розвитку технологій даний формат розвивався. Спочатку був випущений CompactFlash Type II (місткість до 320 Мбайт, швидкість читання до 1,5 Мбайт/с, запису — 3 Мбайт/с), потім CompactFlash 2.0 або CF+ (швидкість читання досягла 8 Мбайт/с, запису — 6,6 Мбайт/с) і в кінці 2004 року з'явилася третя версія стандарту (підтримує режими UDMA33 і UDMA66, швидкість передачі даних збільшена до 66 Мбайт/с).
У 2007 році максимальна місткість накопичувачів з інтерфейсом CompactFlash досягла 32 Гбайт, у 2008 році — 100 Гбайт.
Розміри карт CompactFlash — 42 мм на 36 мм, товщина — 3,3 мм, CompactFlash Type II — 5 мм. Карти CompactFlash Type I можуть вставлятися в слоти обох типорозмірів, CompactFlash Type II — тільки в слот для CompactFlash Type II. CompactFlash обох типорозмірів має 50-контактні розніми.