Білий гриб, боровик (Boletus edulis Bull. ех Fr.; або Boletus bulbosus Schaeff. ех Schroet.). Місцеві назви: гриб справжній, правдивий, правдивець, справедливий, дубрівник, щирак, білас, біляк. Гриб родини болетових (Boletaceae).
| Білий гриб | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Плодове тіло білого гриба | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Boletus edulis Bull., 1782 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Біологічний опис
Шапка 3-20 см (до 50 см) у діаметрі, напівсферична опукло-розпростерта, сірувато-, рудувато- або червонувато-коричнювата чи кольору горіха, тонкозморшкувата (під дубами — кольору горіха (каштана), під соснами — пурпурово-коричнювата[1] (бура), під осикою, березою (в хащах) — світложовто-рудувата). Шкірка не знімається. Пори світло-сіруваті, згодом жовтувато- або зеленувато-оливкуваті, оливкувато-коричнюваті. Спори видовжено-веретеноподібні, жовтувато-оливкуваті, 15-18 х 4-5/7 мкм. Ніжка 4-15(20) х 2-5(6) см, брудно-біла, сірувато, коричнювата, тонкозморшкувата, у верхній частині з тонкою білою сіткою. М'якуш щільний, білий, при розрізуванні не змінюється, з приємним запахом і смаком.
Загальні відомості
Найкращий з відомих їстівних грибів[2]. Зустрічається по всій Україні. Росте у листяних (під дубом, буком, грабом, березою, ліщиною) і хвойних (під сосною, ялиною) лісах. Трапляється як опецькуватий, часто з шапкою меншою від ніжки, так і крисатий, з шапкою учетверо більшою за ніжку.
Збирають у червні — жовтні. Використовують свіжим, про запас сушать, солять, маринують. Заготовляють у Прикарпатті та на Поліссі. У сирих грибах є білки та інші речовини, що містять азот (5,39 %), жири (0,40 %), цукри та інші вуглеводи (2,72 %), фібрин (1,01 %), алкалоїд герцинін (властивий також столовим бурякам), зола (0,95 %), ароматичні речовини тощо.
| Частина гриба |
Свіжі гриби | Склад сухої речовини | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Вода | Суха речовина | Білки | Жири | Манітол | Цукор | Клітковина | Екстрактивні речовини | Зола | |
| Ніжка | 87,02 | 12,98 | 30,73 | 4,41 | 12,71 | 0,98 | 40,41 | 4,09 | 6,67 |
| Шапинка | 86,17 | 13,83 | 43,90 | 6,20 | 14,14 | 1,87 | 22,54 | 3,25 | 8,10 |
| Верхня частина шапинки |
87,66 | 12,34 | 39,91 | 5,82 | 7,14 | 1,71 | 30,92 | 5,21 | 9,29 |
| Гіменофор | 88,17 | 11,83 | 48,74 | 7,97 | 10,16 | 2,01 | 19,41 | 3,26 | 8.45 |
Біологічно активні речовини
Плодове тіло білого гриба містить близько 666 мг ергостерину на 100 гр сушеної маси.[4] Ергостерин, сполука стеролу, що часто зустрічається в грибах. Крім того, тіла гриба містять близько 30 мг пероксиду ергостеролу[en] на 100 гр сухої маси. Пероксид ергостерол це похідна речовина від стероїдів із широким спектром біологічної активності, в тому числі протимікробної і протизапальної дії, і цитотоксичності до різних пухлинних клітин, зрощених в лабораторній культурі.[5]
Гриб також містить білки, що зв'язують цукор, або лектин, що має спорідненість до цукрів ксилози і мелібіози[en]. Лектин є мітогеном — це означає, що він може стимулювати клітини розпочати процес поділу шляхом мітозу. Крім того, лектин має противірусні властивості: він пригнічує фермент притаманний вірусу імунодефіциту людини, який бере участь у зворотній транскриптазі.[6] Інші дослідження показують, що речовини гриба також мають противірусну активність щодо вірусу вакцинії[en][7] і вірусу тютюнової мозаїки зрощених в лабораторній культурі.[8] Противірусні сполуки, що містяться в грибах, є предметом біохімічних досліджень, які мають потенціал поглибити знання про вірусну реплікацію, і в результаті створити нові препарати для лікування вірусних захворювань.[9]
Цікаві факти
Найбільшого білого гриба в Україні — вагою 2,85 кілограма — зірвала на Волині, у Смідинському лісі Старовижівського району, ковельчанка Ніна Феодосіївна Данилюк 20 серпня 2000 року. Величезний гриб не поміщався у відрі: його шапка по окружності мала 94 сантиметри, а ніжка — майже 40 сантиметрів.[10][11][12]
Чистого білого гриба вагою 2 кілограми зірвав мешканець Любешова Копанчук Михайло Пилипович за селом Воля Любешівська Волинської області 7 жовтня 1992 року. Шапка гриба мала діаметр 34 сантиметри.[13]
На білого гриба схожий неїстівний гриб гірчак, який відрізняється тим, що спори у нього рожеві, сітка на ніжці чорна, м'якуш дуже гіркий.
Галерея
Див. також
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
