Audio CD
формат аудіоданих, який використовується на компакт-диску / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Audio CD?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Audio CD (англ. Compact Disc Digital Audio, Audio-CD, CD-DA) — стандарт формату аудіо компакт дисків. Цей стандарт визначено у Червоній Книзі (англ. Red Book), однієї з серії Книг Веселки (названих так через їх кольори), що містить техничні специфікації для всіх CD форматів.
Тип носія | оптичний диск |
---|---|
Ємність | до 74–80 хвилин (до 24 хвилин для міні 8 см CD) |
Зчитувальний механізм | лазер, довжина хвилі 780 нм (інфрачервоний) |
Міжнародний стандарт | IEC 60908 |
Розроблено | Sony, Philips |
Розміри | діаметр 120 мм, товщина 1,2 мм |
Рік випуску | 1980 |
Перший комерційно доступний програвач аудіо компакт-дисків Sony CDP-101 був випущений у жовтні 1982 року в Японії. Формат отримав всесвітнє визнання в 1983–84 роках, за ці два роки було продано більше одного мільйона програвачів компакт-дисків для відтворення 22,5 мільйонів дисків[1].
Починаючи з 2000-х років компакт-диски дедалі більше витіснялися іншими формами цифрового зберігання та розповсюдження, в результаті чого до 2010 року кількість аудіо компакт-дисків, які продавалися в США, впала приблизно на 50% від свого піку; однак вони залишалися одним із основних методів розповсюдження в музичній індустрії. У 2010-х роках доходи від цифрових музичних сервісів, таких як iTunes, Spotify і YouTube, вперше зрівнялися з доходами від продажу фізичних форматів. Відповідно до піврічного звіту RIAA за 2020 рік, доходи від продажу грамофонних платівок перевищили доходи від компакт-дисків вперше з 1980-х років.