Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Organ2/ASLSP (As SLow aS Possible) (укр. Якнайповільніше) — музичний твір Джона Кейджа, є темою найдовшого музичного концерту в історії людства.
As Slow as Possible | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Organ²/ASLSP | ||||
Композитор | Джон Кейдж | |||
Видано | 1987 | |||
Інструментування | орган[d] | |||
| ||||
As Slow as Possible у Вікісховищі | ||||
Виконання органної версії «ASLSP» почалося в церкві Святого Буркарди німецького міста Гальберштадта в 2001 році і має продовжуватися 639 років. Завершення виконання, за задумом, відбудеться в 2640 році.
Твір «ASLSP» було написано в 1985 році для «Міжнародного фортепіанного фестивалю і конкурсу Університету Меріленд» (пізніше названого на честь Вільяма Каппела) за замовленням «Товариства Друзів Мерілендського літнього інституту творчості і виконавських мистецтв». Для конкурсу потрібна була музична п'єса в стилі сучасного мистецтва. Конкурсанти повинні були грати одні й ті ж твори різних стилів, і організатор, мав на увазі, що сучасне мистецтво буде представлене цією п'єсою. Партитура твору зайняла вісім сторінок. Вона складалася з восьми частин, одна з яких повинна бути пропущеною виконавцем, а будь-яка інша повторена двічі. Порядок виконання частин повинен зберігатися, але повторювана частина могла бути виконана де завгодно. Темп виконання не визначався. Кейдж написав твір у подібному форматі, щоб бути впевненим, що кожне виконання цієї п'єси не буде схоже на попереднє, а буде унікально, тим самим надаючи суддям відпочинок від монотонності багаторазових повторень. Назва «ASLSP» також є відсиланням до цитати з «Поминок по Финнегану» Джеймса Джойса: «Soft morning city. Lsp!»[1].
Прем'єра п'єси відбулася 14 липня 1985 року в Коледж-парку, Меріленд.
Опус «Organ2/ASLSP» для органу був написаний в 1987 році, і представляв собою адаптацію тієї самої роботи 1985 року, звичайне виконання якої на фортепіано займало від 20 до 70 хвилин[2].
Оскільки темп «As Slow as Possible» Кейджем не визначався, а лише був рекомендований до виконання «настільки повільно, як тільки можливо», у 1997 році на органному симпозіумі в Троссингені його учасникам, — музикантам, філософам і теологам прийшла ідея виконувати цей твір на органі протягом 639 років. Звучання органу практично не обмежена часовими рамками, а сам інструмент, якщо його підтримувати в робочому стані, практично вічний. Тривалість виконання також була вибрана не випадково — вона збігалася з річницею створення першого в світі 12-тонового органу Блокверка (англ. Blockwerk organ), який був встановлений в Гальберштадському кафедральному соборі у 1361 році, за 639 років до 2000 року — передбачуваної дати початку виконання опусу. Місцем виконання була обрана церква Святого Буркарді (англ. St. Burchardi Church) в Гальберштадті — культова споруда з майже 1000-річною історією[8].
Для виконання твору був побудований спеціальний орган з невеликим числом труб, які доповнюються або замінюються по мірі необхідності при переході від акорду до акорду. Це було зроблено з фінансових міркувань. Орган розташовується у правому трансепті церкви Святого Буркарді, міхи розташовані навпроти у лівому трансепті. Повітря нагнітається міхами, які приводяться в рух відвідувачами, і електровентилятором. На випадок відключення електроживлення встановлені сонячні батареї і резервний генератор. Педалі органу утримуються мішечками з піском. Сам інструмент укладено в плексигласову коробку, щоб приглушити постійний монотонний звук, тому його можна почути тільки безпосередньо всередині церкви або послухати аудіо трансляцію на спеціальному сайті проекту[9][10].
Виконання опусу почалося 5 вересня 2001 року з музичної паузи, яка тривала 17 місяців до 5 лютого 2003 року. Потім пролунав перший акорд, який складався з двох нот соль-дієз і ноти сі між ними, і який звучав до 5 липня 2005 року[11]. Акорд, що складається з нот ля першої октави, до другої октави, і фа-дієз другої октави (або, за октавною системою, A4-C5-F♯5) почав звучати з 5 січня 2006 року і змінився 5 липня 2008 року[12].
5 липня 2008 року вантажі, які утримують педалі органа, перемкнулися та викликали шосту зміну акордів. Дві труби були встановлені до наявних на той момент чотирьох, і звучання стало більш складним. Це сталося о 15:33 за місцевим часом. Міхи, не зупиняючись, нагнітали в труби органу повітря, тому переривання звучання не сталося. Більше тисячі людей приїхали засвідчити цю подію[13].
Остання зміна нот відбулася 5 жовтня 2013 року. Наступна зміна не відбудеться аж до 2020.
Завершення виконання заплановано на 5 вересня 2640 року.
Кожна зміна тону органу заплановано на 5-е число місяця, — дату народження автора твору Джона Кейджа, і було підтримано громадськістю та засобами масової інформації.
Дати колишніх і майбутніх змін звучання[14][15]:
Проект фінансується на постійній основі, зокрема, за рахунок пожертвувань від близько 10000 щорічних відвідувачів церкви Святого Буркарді. Крім цього, кожен бажаючий може за 1 000 євро увічнити своє ім'я на спеціальній табличці з номером «музичного року», яка розміщується на спеціальній стіні всередині церкви. На табличці вигравірувані прізвище та ім'я жертводавця і дати його народження і смерті (остання додається після смерті)[16][17].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.