7-ма піхотна дивізія (Третій Рейх)

7-ма піхотна дивізія (Третій Рейх) (нім. 7. Infanterie-Division) — піхотна дивізія Вермахту за часів Другої світової війни.

7-ма піхотна дивізія (Третій Рейх) 7. Infanterie-Division
Емблема 7-ї піхотної дивізії Вермахту
На службі	1 жовтня 1934 — 18 липня 1944 березень — 8 травня 1945
Країна	Третій Рейх
Належність	Вермахт
Вид	Сухопутні війська
Тип	піхота
Чисельність	піхотна дивізія
У складі	17-й армійський корпус 18-й армійський корпус 4-та армія 11-й армійський корпус 26-й армійський корпус 16-й моторизований корпус 4-й армійський корпус 27-й армійський корпус 7-й армійський корпус 37-ме командування особливого призначення 35-й армійський корпус 24-й моторизований корпус 20-й армійський корпус 57-й моторизований корпус 40-й армійський корпус 9-й армійський корпус 2-га танкова армія 46-й танковий корпус 47-й танковий корпус 13-й армійський корпус 56-й танковий корпус 53-й армійський корпус 23-й армійський корпус 2-га армія 18-й гірський корпус
Гарнізон/Штаб	Мюнхен
Прізвиська	«Баварська дивізія» (нім. Bayerische Division)
Війни/битви	Друга світова війна Східний фронт Польська кампанія Західний фронт Французька кампанія Битва при Ліллі Східний фронт Операція «Барбаросса» Прикордонні битви Білостоцько-Мінська битва Смоленська битва (1941) Вяземська операція Битва за Москву Ржевська битва Операція «Цитадель» Гомельсько-Речицька операція Операція «Багратіон» Вісло-Одерська операція Східно-Померанська операція
Командування
Визначні командувачі	генерал-лейтенант Франц Гальдер генерал-лейтенант Фріц-Георг фон Раппард
Знаки розрізнення
Варіант емблеми
Варіант емблеми
Варіант емблеми
Медіафайли на Вікісховищі

Історія

7-ма піхотна дивізія була створена 1 жовтня 1934 року під час 1-ї хвилі мобілізації в Мюнхені в 7-му військовому окрузі (нім. Wehrkreis VII).

Райони бойових дій

• Німеччина (жовтень 1934 — вересень 1939);
• Польща (вересень — жовтень 1939);
• Німеччина (жовтень 1939 — травень 1940);
• Бельгія та Франція (травень 1940 — квітень 1941);
• Польща (квітень — червень 1941);
• СРСР (центральний напрямок) (червень 1941 — лютий 1945);
• Данциг (лютий — травень 1945).

Командування

Командири

• генерал-лейтенант Франц Гальдер (нім. Franz Halder) (1 жовтня 1934 — 12 листопада 1936);
• генерал-лейтенант Отто Гартманн (нім. Otto Hartmann) (12 листопада 1936 — 31 липня 1939);
• генерал-майор Ойген Отт (нім. Eugen Ott) (1 серпня — 30 вересня 1939);
• генерал-лейтенант барон Еккард фон Габленц (нім. Eccard Freiherr von Gablenz) (30 вересня 1939 — 13 грудня 1941);
• генерал-майор Ганс Йордан (нім. Hans Jordan) (13 грудня 1941 — 1 листопада 1942);
• генерал-лейтенант Фріц-Георг фон Раппард (нім. Fritz-Georg von Rappard) (1 листопада 1942 — 2 жовтня 1943);
• оберст Карл Андре (нім. Carl André) (2 жовтня — 30 листопада 1943);
• генерал-майор Густав Гір (нім. Gustav Gihr) (30 листопада — 8 грудня 1943);
• генерал-лейтенант Фріц-Георг фон Раппард (8 грудня 1943 — 8 травня 1945);
• генерал-майор Алоїз Вебер (нім. Alois Weber) (серпень 1944; ТВО).

Нагороджені дивізії

Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ для військових формувань Вермахту

• 18 липня 1941 — 7-й протитанковий дивізіон за бойові дії під час вторгнення в СРСР 23 червня 1941 (040);

Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ для військових формувань Вермахту за збитий літак противника

• 24 вересня 1942 — штабна рота 61-го піхотного полку за дії 26 травня 1942 (248);

Нагороджені дивізії^[1]

	Кавалери Нагрудного знаку ближнього бою в золоті	15
	Кавалери Золотого Німецького Хреста	162
	Кавалери Срібного Німецького Хреста	2
	Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям	5 (№ 579 оберст Алоїз Вебер — 10.09.1944 № 638 гауптман Едуард Бруннер — 28.10.1944 № 695 майор Алоїс Айзеле — 12.01.1945 № 702 оберст Макс Райнвальд — 18.01.1945 № 751 генерал-лейтенант Фріц-Георг фон Раппард — 24.02.1945)
	Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста[2]	52
	Кавалери Почесної застібки Сухопутних військ «Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ»	39

• Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ (15)

Див. також

• 7-ма гірсько-піхотна дивізія (Третій Рейх)
• 7-ма танкова дивізія (Третій Рейх)
• 17-та піхотна дивізія (Третій Рейх)
• 47-ма (1/2-га Лондонська) піхотна дивізія (Велика Британія)

Посилання

• 7. Infanterie-Division. на axishistory.com. Архів оригіналу за 20 липня 2013. Процитовано 30 травня 2013. (англ.)
• 7. Infanterie-Division. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 3 січня 2012. (нім.)
• 7. Infanterie-Division. на balsi.de. Архів оригіналу за 5 липня 2011. Процитовано 3 січня 2012. (нім.)
• 7.Infanterie-Division. на feldgrau.com. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 3 січня 2012. (англ.)
• 7. Infanterie-Division. на okh.it. Архів оригіналу за 20 липня 2013. Процитовано 3 січня 2012. (італ.)

Література

• Samuel W. Mitcham. German Order of Battle: 1st—290th Infantry Divisions in World War II — Paderborn: Stackpole Books, 2007. — Vol. 1. — 400 p. — (Stackpole military history series). — ISBN 0-811-73416-1.
• Georg Tessin. Band 3: Die Landstreitkräfte. Nr. 6-14 // Verbände und Truppen der Deutschen Wehrmacht und Waffen SS im Zweiten Weltkrieg 1939—1945 — 2. — Osnabrück: Biblio Verlag, 1974. — Vol. 3. — 330 p. — ISBN 3-764-80942-6.
• Wilhelm Hertlein. Chronik der 7. Infanterie-Division — München: Bruckmann, 1984. — 359 p. — ISBN 3-765-41956-7. (нем.)

Примітки

1. Holders of high awards [Архівовано 2013-07-19 у Wayback Machine.] (англ.)
2. Knight's Cross Holders of 7. Infanterie-Division. Архів оригіналу за 5 серпня 2014. Процитовано 30 травня 2013.