Loading AI tools
рік З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Високе Середньовіччя • Золота доба ісламу • Реконкіста • Київська Русь
Григоріанський | 1082 MLXXXII |
Ab urbe condita | 1835 |
Ассирійський | 5832 |
Бенгальський | 489 |
Берберський | 2032 |
Бірманський | 444 |
Буддистський | 1626 |
Візантійський | 6590–6591 |
Вірменський | 531 ԹՎ ՇԼԱ |
Голоценовий | 11082 |
Ера Селевкідів | 1393/1394 AG |
Ефіопський | 1074–1075 |
Єврейський | 4842–4843 |
Індуські календарі | |
- Вікрам самват | 1138–1139 |
- Шака самват | 1003–1004 |
- Калі Юґа | 4182–4183 |
Іранський | 460–461 |
Ісламський | 474–475 |
Китайський | 辛酉年 (металевий півень) 3779 або 3572 — до — 壬戌年 (водяний собака) 3780 або 3573 |
Коптський | 798–799 |
Корейський | 3415 |
Тайванський | 830 до РК 民前830年 |
Тайський сонячний | 1624–1625 |
Юліанський | 1082 MLXXXII |
Яванський | 986–987 |
Японський | Eihō 2 (永保2年) |
Візантію очолює Олексій I Комнін. Генріх IV є королем Німеччини, а Філіп I — королем Франції.
Апеннінський півострів розділений між численними державами: північ належить Священній Римській імперії, середню частину займає Папська область, південна частина півострова окупована норманами. Деякі міста півночі: Венеція, Генуя, мають статус міст-республік.
Південь Піренейського півострова займають численні емірати, що утворилися після розпаду Кордовського халіфату. Північну частину півострова займають християнські Кастилія, Леон (Астурія, Галісія), Наварра, Арагон та Барселона. Вільгельм Завойовник є королем Англії, Олаф III — королем Норвегії, а Кнуд IV Святий — Данії.
У Київській Русі княжить Всеволод Ярославич, а у Польщі Владислав I Герман. Хорватію очолює Дмитар Звонімир. На чолі королівства Угорщина стоїть Ласло I.
Аббасидський халіфат очолює аль-Муктаді під патронатом сельджуків, які окупували Персію та Малу Азію, в Єгипті владу утримують Фатіміди, у Магрибі панують Альморавіди, у Середній Азії правлять Караханіди, Газневіди втримують частину Індії. У Китаї продовжується правління династії Сун. На півдні Індії домінує Чола. В Японії триває період Хей'ан.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.