Loading AI tools
австрійський і аргентинський фізик-ядерщик З Вікіпедії, вільної енциклопедії
| Ґвідо Бек (Ґвідо Йозефович Бек) | |
|---|---|
| Guido Beck | |
 | |
| Народився | 29 серпня 1903[1][2] Райхенберг, Австро-Угорщина |
| Помер | 21 жовтня 1988[1][2] (85 років) Ріо-де-Жанейро, Бразилія ·автомобільна аварія |
| Країна | Австрія, Аргентина, Бразилія |
| Діяльність | фізик, викладач університету |
| Alma mater | Віденський університет[3] |
| Галузь | фізика |
| Заклад | Університет Сан-Паулу ОНУ ім. І. І. Мечникова Інститут Балсейроd Centro Brasileiro de Pesquisas Físicasd |
| Науковий ступінь | докторський ступінь[1] |
| Науковий керівник | Ганс Тіррінґ[3] |
| Відомі учні | José Antonio Balseirod |
| Аспіранти, докторанти | José Antonio Balseirod Herch Moysés Nussenzveigd |
| Нагороди | honorary doctor of the Technische Universität Darmstadtd |
 Ґвідо Бек у Вікісховищі | |
Ґвідо Бек (нім. Guido Beck; 29 серпня 1903, Райхенберґ, Австро-Угорщина — 21 жовтня 1988, Ріо-де-Жанейро, Бразилія) — австрійський і аргентинський фізик-ядерщик.
Гвідо Йозефович Бек народився 29 серпня 1903 року в австро-угорському місті Райхенберґу (нім. Reichenberg, нині — місто Ліберець у Чехії]). Вивчав фізику у Віденському університеті і в 1925 році отримав вчений ступінь доктора філософії під керівництвом Ганса Тіррінґа. З 1928 року Бек працював у Лейпцигу помічником Вернера Гейзенберга. Неспокійна політична обстановка в Європі в 1930-ті роки, його власна тяга до змін і, звичайно, переслідування в Німеччині з боку НСДАП, змусили Бека, що мав єврейське походження, подорожувати в ці роки. Він працював у Празі, в США, в Японії.
У 1935 році Бека запрошує працювати до Радянського Союзу директор Інституту фізики при Одеському університеті професор Елпідіфор Кирилов за рекомендацією академіка Йоффе. В Одеському університеті Бек завідував кафедрою теоретичної фізики і читав курс теоретичної фізики німецькою мовою; лекції синхронно перекладав українською асистент Ю. Г. Векштейн. В 1936—1937 роках Бек очолював кафедру теоретичної механіки в Інституті інженерів водного транспорту в Одесі. З шести його одеських учнів двоє — Я. Б. Дашевський і А. С. Кудін — загинули під час Другої світової війни, четверо — В. В. Маляров, М. М. Альперін, Г. В. Скроцкій і П. Є. Немирівський — стали професорами в Одесі та Москві.
У 1937 році Бек переїхав до Франції, де він був поміщений у в'язницю після початку Другої світової війни. У 1941 році Бек втік до Португалії, а в 1943 емігрував до Аргентини. За час роботи в Аргентині професор Бек не тільки підготував ряд фізиків, в тому числі Хосе Антоніо Балсейро (José Antonio Balseiro), але й вплинув на розвиток фізики в цій країні. У 1951 він переїжджає ще раз, цього разу в Бразилію, де також надає відчутний вплив на розвиток науки. У 1962 році, після смерті Балсейро, Бек запрошується до Аргентини, де продовжує свою роботу в Інституті Балсейро. У 1975 році він повертається до Бразилії, де працює в Centro Brasileiro de Pesquisas Físicas (CBPF).
Крім надання великого впливу як вчителя на нове покоління фізиків Південної Америки, Ґвідо Бек зробив внесок до теорії бета-розпаду, яка була згодом замінена повнішою теорією Фермі. Ґвідо Бек також був другом знаменитого письменника Ернеста Сабато.
Ґвідо Бек загинув 1988 року в автомобільній катастрофі в Ріо-де-Жанейро.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
