Loading AI tools
український церковний діяч, священник-василіянин, педагог, протоігумен ЧСВВ З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Яків Загайський (хресне ім'я Іван; 10 жовтня 1815, Гуменець — 8 лютого 1887, Дрогобич) — український церковний діяч, священник-василіянин, педагог, директор Бучацької василіянської гімназії (1857–1868 і 1869–1870), протоігумен провінції Найсвятішого Спасителя у 1874–1878 роках.
о. Яків Загайський, ЧСВВ Іван | |
---|---|
Протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя Чину святого Василія Великого (1874—1878) | |
Загальна інформація | |
Народження | 10 жовтня 1815 с. Гуменець, нині Пустомитівський район Львівська область |
Смерть | 8 лютого 1887 (71 рік) м. Дрогобич |
Освіта | Львівський університет |
Служіння в церкві | |
Конфесія | УГКЦ |
Рукоположення | 1 жовтня 1840 |
Постриг | 1 червня 1838 (довічні обіти в ЧСВВ) |
Нагороди та відзнаки | |
Народився 10 жовтня 1815 року в с. Гуменець (тепер Пустомитівського району Львівської області).
На новіціат до Василіянського Чину в Добромилі вступив 22 липня 1833 року. Філософсько-богословські студії проходив у Львівському університеті: філософія 1835–1837, богослов'я 1837–1840. Вічні обіти склав 1 червня 1838 року, а ієрейські свячення одержав 1 жовтня 1840 року.
Після свячень призначений на учителя головної школи (1841–1846) та гімназії (1847—1862), що їх провадили оо. Василіяни при Хресто-Воздвиженському монастирі в Бучачі. У 1857–1868 роках і потім знову в 1869—1870 роках був директором цієї гімназії. 1862–1868 — ректор (ігумен) Бучацького монастиря[1] і консультор Провінції за протоігуменства Модеста Мацієвського (1872–1874). Короткий час у 1868—1869 роках був ігуменом Підгорецького монастиря. Перед виїздом до Підгірців отримав подяку від громади Бучача за, майже, тридцятирічну педагогічну діяльність.
У 1872 році о. Загайський — ігумен у Гошеві. На Львівській провінційній капітулі 1874 року обраний на посаду протоігумена Провінції Найсвятішого Спасителя на наступні 4 роки. По закінченні протоігуменського уряду призначений ігуменом Львівського монастиря (1878–1886)[2], в тих роках виконував він також уряд протоконсультора. Він, як протоконсультор протоігумена о. Климентія Сарницького 28 (або 29) травня 1882 року передавав йому лист-протест бучацьких василіян проти булли Папи Льва ХІІІ «Singulare Praesidium», якою той закликав до реформи Василіянського Чину. О. Яків Загайський спочатку висловлювався проти дій о. Сарницького як необдуманих і вчинених без поради з консульторами, проте згодом прийняв позицію підтримки. 1886 року переїхав до Дрогобицького монастиря, де й помер 8 лютого 1887 року. Похований на міському цвинтарі (по вул. Трускавецькій).
Священик Олексій Торонський у часописі «Душпастир» за 1887 рік (т. І, ч. 2. ст. 19–22) помістив «Слово в часі похорону бл. п. о. Якова Загайского».
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.