Яким Сомко
військовий і державний діяч Гетьманщини XVII століття / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Яким Сомко?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Яки́м Сомко́ (ст.-укр. Іоаким Сомко[ком. 5]; 1610-ті — 18 (28) вересня 1663, Борзна) — державний діяч Гетьманщини XVII століття, полководець, дипломат, один з найвідоміших представників городової старшини Переяславщини. Гетьман Війська Запорозького на Лівобережжі. У сучасній історичній науці вважається провідником елітарної аристократії (козацької старшини), прихильником сильної влади суверена (гетьмана) й автономного васалітету [⇨] у відносинах Війська Запорозького з Московським царством [⇨].
Яким Сомко Іоаким Сомко | ||
Уявний портрет | ||
| ||
---|---|---|
1654 | ||
Попередник: | Федір Шкода | |
Наступник: | Степан Сулима | |
| ||
1658 | ||
(як наказний полковник) | ||
жовтень 1660 — 13 (23) травня 1662 | ||
Попередник: | Тиміш Цицюра | |
Наступник: | Семен Гладкий | |
| ||
до 19 (29) жовтня 1660 — 18 (28) червня 1663 | ||
Монарх: | Цар Олексій Михайлович | |
Попередник: | Юрій Хмельницький | |
Наступник: | Іван Брюховецький | |
Народження: |
1610-ті невідомо, Річ Посполита | |
Смерть: |
18 (28) вересня 1663 Борзна, Ніжинський полк, Гетьманщина | |
Причина смерті: | обезголовлення і колота рана | |
Країна: | Річ Посполита і Гетьманщина | |
Релігія: | православ'я | |
Освіта: | Київська колегія | |
Рід: | Сомки | |
Шлюб: | Ірина Семенівна | |
Діти: | син і двоє доньок | |
Військова служба | ||
Приналежність: | Гетьманщина | |
Звання: | сотник; полковник; гетьман | |
Битви: | Список | |
Автограф: | ||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||
Роботи у Вікіджерелах |
Представник «клану Хмельницьких»[ком. 6]. У часи Визвольної війни — сподвижник Богдана Хмельницького, який доводився йому шваґром (перша дружина Богдана, Ганна, була сестрою Якима) [⇨]. На початку Руїни, за гетьманування Івана Виговського, брав участь у придушенні повстання Пушкаря, але після підписання Гадяцького договору, попри отримання шляхетства та родового герба, не підтримав його і жив деякий час на Донщині. [⇨] Мав конфлікт з Юрієм Хмельницьким, що призвело до розколу Української козацької держави на Правобережжя та Лівобережжя. [⇨] На Лівобережжі був одним з основних претендентів на гетьманську булаву разом з Іваном Брюховецьким і Василем Золотаренком. [⇨] Учасник Чорної ради 1663 року, де гетьманом було обрано Брюховецького внаслідок інтриг серед козацтва та політики Московії стосовно України. Невдовзі інших претендентів, Сомка та Золотаренка, разом з багатьма їхніми сподвижниками, було обвинувачено в зраді перед царем і страчено. [⇨]
Образ Якима Сомка використав письменник Пантелеймон Куліш у відомому історичному романі «Чорна рада. Хроніка 1663 року». В екранізації роману на телебаченні роль Сомка виконав Олександр Бондаренко. [⇨]