Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Юрій Коріятович (нар. ? — пом. близько 1375, Васлуй) — подільський князь, короткочасно молдовський господар. Представник роду Коріятовичів.
Юрій Коріятович | |||
| |||
---|---|---|---|
1363 — 1374 | |||
Співправитель: | Олександр Коріятович | ||
Попередник: | Федір Дмитрович | ||
Наступник: | Олександр Коріятович | ||
| |||
весна 1374 — осінь 1374 | |||
Попередник: | Стефан I Мушат | ||
Наступник: | Петру I Олександр Добрий | ||
Народження: |
приблизно 1346 Васлуй, Румунія | ||
Смерть: |
1375, 1377 або не раніше 1374 і не пізніше березень 1375 Васлуй (місто) | ||
Релігія: | католицька церква[1] | ||
Рід: | Коріятовичі | ||
Батько: | Коріят-Михайло | ||
Діти: | Анна |
Вважається найстаршим сином князя Коріята Гедиміновича.
Столицю мав у місті Смотричі, в 1374 р. збудував місто-фортецю Кам'янець, разом з братом Олександром Покровську замкову церкву, надав йому магдебурзьке право. Був одружений з донькою Лацька Молдовського — внучкою першого молдовського господаря Богдана I.
До 1374 був запрошений на князювання до Молдови, збудував столицю в Сучаві. 3 липня 1374 р. Юрій Коріятович видав в Берладі грамоту, на якій він вказаний, як правитель Молдовської землі. Вказаний в Молдовському літописі як засновник грецької православної Митрополії в місті Сучаві з юрисдикцією в Охриді; до того часу молдовська церква була залежною від Галицької митрополії (до 1371 р. єпископства). Також перший молдовський митрополит був з Охриду.
Помер в монастирі Василів (Васильків), де також був похований[джерело?]. У 1575 р. там ще була його могила. В наш час ніякі дослідження не проводились.
В історичних джерелах має місце плутанина між господарем Молдавії у 1399—1400 роках Югою Безногим та подільським князем Юрієм Коріятовичем, який також був господарем Молдавії у 1374 році. Плутанина виникла через те, що Юга — це адаптований у румунській місцевості варіант руського імені Юрій. Крім того, Юга міг бути охрещений на честь Юрія Коріятовича, оскільки його мати Анастасія була княгинею литовського походження[2].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.