Штепівка

Ште́півка — село в Україні, у Лебединській міській громаді Сумського району Сумської області. Населення становить 1201 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Штепівська сільська рада.

село Штепівка
Країна	Україна
Область	Сумська область
Район	Сумський район
Тер. громада	Лебединська міська громада
Код КАТОТТГ	UA59080111170015117
Облікова картка	Штепівка
Основні дані
Засноване	1670
Населення	1201
Поштовий індекс	42220
Телефонний код	+380 5445
Географічні дані
Географічні координати	50°47′44″ пн. ш. 34°20′40″ сх. д.H G O
Середня висота над рівнем моря	189 м
Відстань до районного центру	32 км
Найближча залізнична станція	Лебединська
Відстань до залізничної станції	32 км
Місцева влада
Адреса ради	42200, Сумська обл., Сумський р-н., м. Лебедин, вул. Сумська, 12
Карта
Штепівка
Штепівка
Мапа
Штепівка у Вікісховищі

Географія

Село Штепівка знаходиться у верхів'ях балки Дроздівщина. На відстані 1,5 км розташовані села Руда і Яснопілля. По селу протікає пересихаючий струмок Сулка з загатою. Поруч проходять автомобільні дороги Н07 і Т 1906.

Назва

Село спочатку називалося слобода Степівка, свою сучасну назву дістало від прізвища сотника Сумського полку, Івана Юрійовича Штепи, якому Цар Олексій Михайлович, близько 1670 року жалував землі між річками Сулою і Пслом.

Історія

Засноване близько 1670 року.

За даними на 1864 рік у власницькій слободі Лебединського повіту Харківської губернії, мешкало 1785 осіб (882 чоловічої статі та 903 — жіночої), налічувалось 150 дворових господарств, існувала православна церква, відбувалось 2 ярмарки на рік^[1].

Станом на 1914 рік село було центром окремої, Штепівської волості, кількість мешканців скоротилась до 1405 осіб^[2].

З 1923 — центр Штепівського району.^[3]

29 вересня 1941 Радянські війська залишили з боями районний центр Штепівка Сумської області. 1 жовтня відбулася радянська нічна контратака на Штепівку, не маючи підкріплення, червоноармійці відійшли, здійснював 2-й кавалерійський корпус за підтримки танків^[4]

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області» увійшло до складу Лебединської міської громади^[5].

19 липня 2020 року, після ліквідації Лебединського району, село увійшло до Сумського району^[6].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[7]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1171	97.51%
російська	28	2.33%
білоруська	1	0.08%
інші/не вказали	1	0.08%
Усього	1201	100%

Пам'ятки

В пам'ять про танкові бої, що йшли біля села в ІІ світовій війні, на околиці села в листопаді в 1968 року встановлено монумент: на високому п'єдесталі танк Т-34.

Відомі уродженці

• Буняк Семен Анатолійович — український військовик, учасник російсько-української війни^[8].
• Гевліч Анатолій Тимофійович- український педагог. Почесний громадянин села Гвіздівці на Буковині. Народився 05.05.1932 р., с. Штепівка Лебединського району Сумської області. У 1941 р. став круглим сиротою. Закінчив Лебединське педучилище. У 1953 р. прийнятий на посаду вчителя математики Коболчинської семирічної школи Сокирянського району Чернівецької області. 02.10.1954 р. призваний на службу в Радянську Армію. З 01.12.1957 р.- вчитель Вітрянської, з 29.08.1959-го — Коболчинської шкіл, у жовтні 1961 р. призначений директором Ожівської школи. У 1963 р. закінчив Чернівецький університет. З 1 вересня 1966 р. — директор школи в с. Гвіздівці, яку очолював 35 років. Нагороджений медаллю «За трудову доблесть» (1966), орденом Жовтневої революції. На приміщенні Гвіздовецької ЗОШ встановлено меморіальну дошку на честь А. Т. Гевліча.
• Гринько Григорій Федорович, міський голова Києва в 1924-25, нарком фінансів СРСР у 1930-37
• Мамонтов Євген Васильович, голова Челябінського сільського облвиконкому.
• Росковшенко Іван Васильович, український поет, перекладач та фольклорист, учасник гуртка харківських романтиків.
• Рубан Олег Олексійович (1997—2023) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, Герой України (2024, посмертно)^[9].

Примітки

1. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 2773)(рос. дореф.)
2. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
3. Постанова ВУЦВК № 313 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіяльний поділ Харківщини»
4. Бойові донесення (рос.). Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 1 жовтня 2013.
5. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
8. У Штепівці провели в останню дорогу полеглого героя Семена Буняка. debaty.sumy.ua (ru-RU) . Процитовано 11 серпня 2024.
9. Рубан Олег Олексійович ⋆ ДПТНЗ “Лебединське вище професійне училище лісового господарства”. ДПТНЗ “Лебединське вище професійне училище лісового господарства” (укр.). 10 травня 2024. Процитовано 11 серпня 2024.

Джерела

• Історія міст та сіл України. Том Сумська область. стор. 381—387 (рос.)
• Погода в селі Штепівка