Швидько Ганна Кирилівна

Швидько Ганна Кирилівна
Швидько Ганна Кирилівна
Народилася	1 травня 1944; Бажани, Петропавлівський район, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Померла	2 лютого 2022 (77 років)
Місце проживання	м. Дніпро
Країна	Україна
Діяльність	історик права
Alma mater	Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Галузь	історія України, джерелознавство, краєзнавство
Заклад	НТУ ДП
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Науковий керівник	Ковальський Микола Павлович
Відома завдяки:	дослідниця козацької доби України
Нагороди

Швидько Ганна Кирилівна (1 травня 1944(1944-05-01), Бажани, Дніпропетровська область — 2 лютого 2022(2022-02-02)) — доктор історичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, академік Української академії історичних наук, директор Дніпропетровського регіонального відділення науково-дослідного інституту козацтва Інституту історії України НАН України.

Коротка інформація Швидько Ганна Кирилівна, Народилася ...

Закрити

Біографія

Народилась 1 травня 1944 р. в селі Бажани Петропавлівського району Дніпропетровської області в родині колгоспників.

У 1951 — 1955 рр. навчалась у початковій школі с. Бажани, у 1955 — 1958 рр. в Олефірівській семирічці, у 1958 — 1961 рр. в Дмитрівській десятирічці Петропавлівського району. У 1961 — 1967 рр. працювала в колгоспі ім. В.Чкалова Петропавлівського району.

У 1967 — 1971 рр. навчалась на історико-філологічному (з 1971 р. — історичному) факультеті Дніпропетровського державного університету. Маючи значний трудовий стаж, була кандидатом в члени КПРС, головою студентської ради факультету. Отримала диплом із відзнакою.

У 1972 р. вступила до аспірантури Дніпропетровського державного університету.

У 1973—1975 рр. — заступник секретаря парткому Дніпропетровського державного університету; із 1 листопада 1975 р. — ст. викладач кафедри історії СРСР і УРСР.

22.02.1980 р. в Інституті історії АН УРСР захистила кандидатську дисертацію «Радянська історіографія соціально-економічного розвитку міст України XVI—XVIII ст.» (рос. мовою «Советская историография социально-экономического развития городов Украины в XVI—XVIII вв.»).

Із 1980 р. до 1991 р. керувала Дніпропетровською підсекцією Української секції Наукової Ради з Історіографії АН СРСР, працювала доцентом кафедри історії СРСР та УРСР, Вченим секретарем Ради ДнДУ (1981—1987). 1982 р. присвоєно вчене звання доцента.

25.12.1987 р. захистила докторську дисертацію «Джерела з соціально-економічної історії міст Лівобережної України другої половини XVII — середини XVIII ст.» (рос. мовою «Источники по социально-экономической истории городов Левобережной Украины второй половины XVII — первой половины XVIII в.»).

З 1988 р. — на посаді професора кафедри історії СРСР і УРСР Дніпропетровського державного університету. У 1989 — 1995 рр. — завідувач кафедри історії України. 1990 р. присвоєно вчене звання професора.

З 1995 р. — на посаді професора кафедри українознавства і політології (зараз історії та політичної теорії) Національної гірничої академії України (зараз Національний гірничий університет України).

У 1991 — 2008 рр. — голова правління Дніпропетровської обласної організації Національної спілки краєзнавців України.

Головний редактор збірника наукових праць Історія і культура Придніпров'я: Невідомі та маловідомі сторінки: Науковий щорічник.

Померла 2 лютого 2022 року внаслідок множинних травм, отриманих внаслідок автокастрофи у 2018 році, в тому числі зламу шийки стегна.

Була похована 4 лютого 2022 року у селі Бажани, відповідно до заповіту.^{[джерело?]}

Нагороди

Почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців (1993)
Заслужений діяч науки і техніки України (1997)
Дійсний член Української академії історичних наук (1999)
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня (2004)
Почесне звання «Заслужений професор Національного гірничого університету» (2007)
Премія імені Дмитра Яворницького (2013)

Науковий доробок

Социально-экономическое развитие городов Украины в XVI—XVIII вв.: Учеб. пособие. — Д.: ДГУ, 1979. — 99 с.
Класова боротьба на Україні в дожовтневий період (XV—XVIII ст.) — Д.: ДДУ, 1981. — 54 с.
Борьба городов Украины за осуществление решений Переяславской рады (вторая половина XVII — середина XVIII вв.): Учеб. пособие. — Д.: ДГУ, 1983. — 84 с.
Социально-экономическое развитие Украины в XIV — середине XVIII в. — Д.: ДГУ, 1988. — 86 с.
Історія України (XIV—XVIII ст.): Пробний підручник для 8 кл. середньої школи. — К.: Генеза, 1996. — 304 с.
Державне управління і самоврядування в Україні: Історичний нарис / Г. К. Швидько, В.Романов. — К., 1997. — Вип.1. — 138 с.
Історія держави і права України (X — початок XIX ст.): Навчальний посібник. — Д.: ДДУ, 1998. — 176 с.
Катеринославський піквікський клуб. 1858—1860. — Д.: ДОУНБ, 2003. — 147 с.
Михайло Комаров і Катеринославщина. — Д.: Національний гірничий університет, 2011. — 228 с.

Джерела

Журба О., Литвинова Т. Історіографія і творчість Ганни Кирилівни Швидько (1944-2022 рр.) // Український історичний журнал. — 2024. — С. 142-156. — (Число 2).
Кочергін І. О. Покликання — служити людям // Моє Придніпров'я. Календар пам'ятних дат області на 2004 рік: бібліографічний покажчик / Упоряд. І.Голуб. — Д.: ДОУНБ, 2003. — С.92-94.
Кочергін І. О. Швидько Ганна Кирилівна: історик, краєзнавець, педагог [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.] // Краєзнавство.– 2014.– № 1.– С. 69–75.
Мицик Ю. А. Швидько Ганна Кирилівна // Українське козацтво: Мала енциклопедія. Вид. 2-е доповнене і перероблене. — К.-Запоріжжя, 2006. — С.654
Удод О. А. До 60-річчя доктора історичних наук, професора Г. К. Швидько // Український історичний журнал. — 2004. — № 3. — С.155-157.
Швидько Ганна Кирилівна: До 60-річчя від дня народження: Біобібліографічний покажчик. — Д.: Національний гірничий університет, 2004. — 70 с.
Швидько Ганна Кирилівна // Національна гірнича академія України. Професори. 1899—1999. — Д.: НГАУ, 1999. — С.108.
Швидько Ганна Кирилівна // https://web.archive.org/web/20080328070945/http://www.libr.dp.ua/region/Shvidko.htm

Посилання

Голуб І. Ганна Швидько — краєзнавець за фахом і за покликанням [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.] Стаття на порталі «Дніпро Культура»