Loading AI tools
залізнична станція Івано-Франківської дирекції Львівської залізниці З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Чернівці́ — лінійна станція Івано-Франківської дирекції Львівської залізниці на неелектрифікованій лінії Чернівці-Північна — Багринівка між станціями Чернівці-Північна (2 км) та Чернівці-Південна (6 км). Розташована в обласному центрі Чернівецької області. Відстань до станції Вадул-Сірет — 40 км[1].
Чернівці Івано-Франківська дирекція Львівська залізниця станція | |
---|---|
Розташування | |
Розташування | м. Чернівці |
Адреса | вул. Вокзальна, 38 |
Координати | 48°18′05″ пн. ш. 25°55′49″ сх. д. |
Структура | |
Лінія(ї) | Чернівці-Північна — Багринівка |
Платформ | 3 |
Тип платформ | 1 бічна та 2 острівні |
Колій | 5 |
Час роботи | цілодобово |
Послуги | |
Транспортні | Пересадка на громадський транспорт: тролейбуси № 3, 3A, 5, 11; автобуси № 1, 1A, 2, 7, 8, 10, 10A, 13, 15, 16, 17, 18, 21, 23, 24, 34, 36, 37, 38, 40, 43 |
Супутні | Продаж квитків у міжнародному сполученні. Прийом та видача вантажобагажу. Здійснення митних операція із вантажем та вантажобагажем у міжнародному сполученні |
Історія | |
Відкрито | 1 вересня 1866 (157 років) |
Перебудовано | 30 листопада 1909 |
Будівля | |
Архітектор | О. К. Вагнер |
Інша інформація | |
Власник | Львівська залізниця |
Оператор | Львівська залізниця |
Вебсайт | Чернівці |
Код ЄМР (АСУЗТ) | 366602 |
Код Експрес-3 | 2218500 |
Тарифні відстані до транзитних пунктів | |
Київ-Пасажирський (ч/з Хмельницький) | 618 км |
Львів | 267 км |
Івано-Франківськ | 126 км |
Тернопіль | 206 км |
Хмельницький | 254 км |
Мапа | |
Чернівці на Вікісховищі |
ДІльниця Чернівці — Стефанешти | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Дільниця Чернівці — Сучава | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Дільниця Чернівці — Коломия | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Дільниця Чернівці — Окниця | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Дільниця Чернівці — Вижниця | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Вокзал станції Чернівці — головний залізничний вокзал міста — пам'ятка архітектури місцевого значення. Є одним з найкрасивіших вокзалів в Україні. Зведений у 1909 році у стилі модерн. Дуже цікава архітектура, де використовувалися як язичницькі, так і християнські символи[2].
У 1866 році було відкрито залізничну лінію Львів — Чернівці, вокзальне приміщення було збудовано по вулиці Старовокзальній (нині — вул. Капеланська).
Історія чернівецької залізниці бере свій початок з 1 вересня 1866 року, коли до міста вперше прибув потяг сполученням Львів — Чернівці[3].
На Привокзальній площі чернівчани урочисто зустрічали Лесю Українку, яка у 1901 та 1903 роках відвідувала місто Чернівці.
У 1903—1904 роках тут зустрічали композитора Миколу Лисенко, а 6 травня 1913 року — Івана Франка.
Нова будівля вокзалу була збудована у 1906—1909 роках архітектором Отто Вагнером. 30 листопада 1909 року, після закінчення будівництва, що тривало три роки, відбулося відкриття двоповерхового вокзалу, виконаного у стилі віденського модерну. Споруда має зелений купол, що увінчує її на висоті 20 метрів. Фронтон залізничного вокзалу прикрашений статуєю богині Іриди, котра за давньогрецькою міфологією відома як богиня-вісниця. Її піднята рука символізує привітний прийом гостей міста та душевне прощання з ними. З обох боків її оточують чотири янголи: одна пара тримає у руках квіти, інші двоє зображені зі стрілами. Янголята зображають гостинність місцевих жителів та їх буковинський темперамент. Внутрішній інтер'єр прикрашають рослинні фрагменти, маскарони, крила яких дещо стилізовані, кадуцеї та колеса, виконані у стилі модерн.
Раніше кожне відправлення потяга супроводжувалося композиціями, що виконував чернівецький оркестр. Аудіозаписи тих мелодій використовуються і понині.
Під час Першої та Другої світових воєн будівля зазнала пошкоджень, у подальшому була відновлена.
19 січня 2024 року, в мережі інтернет, з'явилася інформація, що зал чекання у залізничному вокзалі станції опалюється «буржуйками», деякі мешканці міста висловили обурення з приводу опалення таким способом історичної будівлі вокзалу. Зі слів адміністрації вокзалу таким чином відбувається опалення «буржуйками» на вокзалі з жовтня 2023 року й досі ніхто не скаржився, а навпаки, пасажирам, які очікують на поїзди, тепло та затишно у приміщенні[4].
Чернівці є кінцевою станцією для усіх пасажирських поїздів далекого та приміського сполучення, окрім вагону безпересадкового сполучення Київ — Бухарест. З 7 червня 2014 року нічному швидкому поїзду № 118/117 «Буковина» сполученням Київ-Пасажирський — Чернівці було змінено маршрут руху без зупинок через територію Молдови та курсував щоденно через станції Новоселиця, Ларга, Кам'янець-Подільський, Гречани[5]. Завдяки зміні маршруту руху, час в дорозі поїзда було скорочено до 1,5 години[6] (з 18 жовтня 2021 року поїзд скасований на невизначений термін).
З 11 грудня 2016 по 9 грудня 2017 року до станції Чернівці курсував нічний експрес «Владислав Зубенко» Харків — Чернівці (через Полтаву, Миргород, Київ-Пасажирський, Львів), з 10 грудня 2017 року поїзду змінено маршрут руху і нині курсує до станції Рахів.
З 10 грудня 2017 року скасовано курсування поїзда № 608/607 сполученням Чернівці — Львів[7], проте був призначений щоденно поїзд № 667/668 Ковель — Чернівці.
У лютому 2019 року на засіданні Координаційної ради з питань розвитку туризму при Чернівецькій облдержадміністрації обговорювалося питання щодо відновлення руху поїзда № 625/626 сполученням Чернівці — Ужгород. Представники туристичного бізнесу Буковини розглянули питання щодо підсумків роботи відділу з питань туризму у 2018 році та виконання завдань з реалізації «Комплексної програми розвитку туризму в Чернівецькій області на 2016—2020 роки». Відновлення руху потяга дасть можливість збільшенню туристичного потоку Чернівецької, Івано-Франківської та Закарпатської областей[8].
На початку 2021 року на форумі «Україна 30. Інфраструктура» обговорювали можливість будівництва залізничної колії із Кам'янець-Подільського через Хотин до Чернівців. Історія цього питання починається від 1994 року, колія від Кам'янець-Подільського до Чернівців – це добра можливість розвинути вантажні перевезення в бік Румунії, країн ЄС, реалізувати синергію туристичного потенціал цих трьох міст та Українських Карпат. Це будівництво має скоротити час поїздки з Києва до Чернівців майже удвічі та потяг не буде проходити через територію Молдови[9].
10 жовтня 2022 року Укрзалізниця призначила регіональний поїзд «Дністровський експрес» № 802/801 сполученням Львів — Чернівці, який фактично повторює історичний маршрут славетної «Люкс-торпеди» у 1930-х роках. Маршрут поїзда пролягає через станції Заліщики, Чортків, Тернопіль, Золочів та інші міста. «Дністровський експрес» мав вирушити у перший рейс ще наприкінці лютого 2022 року, проте тоді інші вагони вже були задіяні в евакуації українців, тож відкриття нового маршруту довелося відкласти[10][11].
У 2024 році «Укрзалізниця» розширить залізничну інфраструктуру та запустить низку нових потягів, які сполучатимуть Чернівці з трьома українськими містами — Запоріжжям, Кременчуком та Ужгородом[12]. Поїзд № 129/130 сполученням Кременчук — Чернівці, що курсуватиме через день. Чернівці вперше отримають пряме сполучення з Кременчуком. № 216/215 Запоріжжя — Чернівці курсуватиме щоденно та поєднає Буковину з Івано-Франківськом, Львовом, Дніпром та Запоріжжям. Очікується призначення поїзда № 345/346 сполученням Ужгород — Чернівці, що дозволить відновити історичне пряме сполучення Закарпаття з Буковиною[13].
Рух поїздів по станції Чернівці | |||
---|---|---|---|
№ | Маршрут сполучення | Формування залізниці | Примітки |
Поїзди далекого сполучення | |||
007/008 «Нічний експрес» |
Київ — Чернівці | Південно-Західна залізниця | |
117/118 «Буковина» |
Київ — Чернівці | Скасований наприкінці 2021 року | |
135/136 «Чорномор» |
Одеса — Чернівці | Львівська залізниця | До 2021 року, влітку, маршрут руху поїзда продовжувався до станції Білгород-Дністровський |
129/130 | Кременчук — Чернівці | Через день | |
149/150 | Полтава — Чернівці | Через день | |
215/216 | Запоріжжя — Чернівці | З 17 грудня 2023 року, через день | |
357/358 «Гуцульщина» |
Київ — Рахів | Південно-Західна залізниця | З 12 грудня 2021 року курсує під № 57/58 до станції Ворохта, без заходу до станції Чернівці |
667/668 | Ковель — Чернівці | Львівська залізниця | Скасований через пандемію COVID-19 |
Регіональні поїзди | |||
701/702 | Львів — Чернівці | Львівська залізниця | Щоденно |
801/802 «Дністровський експрес» |
Львів — Чернівці | Призначений з 10 жовтня 2022 року, щоденно | |
815/816 «Прикарпатський експрес» |
Львів — Чернівці | Скасований | |
Приміські поїзди | |||
6472/6471 | Коломия — Вадул-Сірет | Львівська залізниця | Щоденно |
Вантажно-пасажирські поїзди | |||
951/952 | Чернівці — Вижниця | Львівська залізниця | Скасований через пандемію COVID-19, рух поїзда не відновлений |
959/960 | Чернівці — Вадул-Сірет | Скасований через пандемію COVID-19, рух поїзда не відновлений | |
967/968 | Чернівці — Сокиряни | Скасований через пандемію COVID-19, рух поїзда не відновлений |
З 16 травня 2022 року відновлено рух регіонального поїзда «Прикарпатський експрес» № 815/816 сполученням Львів — Чернівці[14].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.