Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
| Чезаре Павезе | ||||
|---|---|---|---|---|
| Cesare Pavese | ||||
 Чезаре Павезе | ||||
| Народився | 9 вересня 1908 Санто-Стефано-Бельбо | |||
| Помер | 27 серпня 1950 (41 рік) Турин ·передозування ліків | |||
| Поховання | Санто-Стефано-Бельбо | |||
| Громадянство |  Італія | |||
| Національність | Італія | |||
| Місце проживання | Санто-Стефано-Бельбо Турин Бранкалеоне Турин Рим Турин | |||
| Діяльність | письменник, журналіст, перекладач, літературний критик | |||
| Сфера роботи | творче та професійне письмоd[1], проза[1], поезія[1], літературна критика[1], переклад[1] і переклади з англійськоїd[1] | |||
| Alma mater | Туринський університет (1930), Liceo Classico Massimo D'Azegliod і Socialed | |||
| Мова творів | італійська | |||
| Жанр | поезія і роман | |||
| Magnum opus | «Місяць і вогнища» (1950, роман) | |||
| Конфесія | атеїзм | |||
| Автограф |  | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Чезаре Павезе у Вікісховищі | ||||
Че́заре Паве́зе (італ. Cesare Pavese 9 вересня 1908, Санто-Стефано-Бельбо — 27 серпня 1950, Турин) — італійський письменник, перекладач, літературний критик, журналіст.
Народився Чезаре Павезе 9 вересня 1908 року в Санто-Стефано-Бельбо, тут проминуло і його дитинство. 1914 року від пухлини мозку помер його батько. Молоді роки Павезе пройшли переважно в Турині, тут він закінчив ліцей Массімо д'Адзеліо. У ліцеї Павезе потоваришував з своїм вчителем з Августо Монті, в майбутньому відомим письменником і політичним діячем. Завдяки цьому знайомству Павезе увійшов у коло антифашистів, де запізнався з Леоне Гінзбургом та П'єро Гобетті.
1927 року Павезе поступив на філологічний факультет Туринського університету й закінчив 1930 року, захистивши дипломну роботу про творчість Волта Вітмена. Після університету Павезе інтенсивно займався перекладацькою та письменницькою діяльністю. Він переклав італійською «Мобі Діка» Германа Мелвілла, твори Джона Дос Пассоса, Вільяма Фолкнера, Шервуда Андерсона, Сінклера Льюїса, Даніеля Дефо, Джеймса Джойса, Чарлза Діккенса. З 1930 року Павезе часто писав статті про американську літературу для часопису La Cultura. 1934 року перейняв посаду Гінсбурга в редакції часопису La Cultura, оскільки того разом з іншими антифашистами з групи «Справедливість і свобода» (Giustizia e libertà) було заарештовано.
У 1928–1935 роках Павезе написав низку поезій, які увійшли в поетичну збірку «Працювати втомливо» (Lavorare stanca), що вийшла друком 1936 року. 1935 року Павезе було заарештовано за духовну підтримку антифашизму й вислано на 8 місяців у містечко Бранкалеоне в Калабрії. У засланні Павезе почав вести свій літературно-екзистенціалістський щоденник «Ремесло жити» (Il mestiere di vivere), який вів до своєї смерті. З 1938 року він працював у туринському видавництві Ейнауді (Einaudi), а з 1943 року очолив римську філію видавництва.
Під час Другої світової війни переїхав разом з родиною сестри у село. У цей час зав'язалася дружба Павезе з Італо Кальвіно. Павезе був першим з видавців, хто читав твори Кальвіно. Після війни Павезе переселився в містечко Серралунга-ді-Чера, згодом проживав у Римі, Мілані й знову в Турині. 1945 року вступив до комуністичної партії Італії. 1950 року Павезе був відзначений премією Стрега за роман «Чудове літо» (La bella estate). У своїх емоційно насичених оповіданнях та коротких романах він змалював зокрема сільське життя у П'ємонті.
У ніч з 27 на 28 серпня 1950 року у готельній кімнаті в Турині Чезаре Павезе покінчив життя самогубством, вживши завелику дозу барбітуратів. Щоденник Павезе обривається на фразі: «Все це викликає в мені огиду. — Жодних слів. Вчинок. Я більше не писатиму»[2].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
