Цигелка, або Цигелька (словац. Cigeľka, раніше Cigelka) — село, громада в окрузі Бардіїв, Пряшівський край, північно-східна Словаччина.

Коротка інформація Країна, Край ...
обец
Цигелка
словац. Cigeľka  [?]

±к:нп, засновані 1414 ±к:нп, засновані 1414

геральдична інформація відсутня, натомість
шукати на сайті Геральдичного реєстру Словаччини

Греко-католицький костел св. Козми і Дем'яна, з 1816 р.
Основні дані
Країна SK Словаччина
Край Пряшівський
Окрес Округ Бардіїв  SPARQL 

Перша згадка 1414 (Checleuagasa)[2]
Засновано 1414

Сусіди за кадастром 
Ізби Висова-Здруй Висова-Здруй
Пітрова Бліхнарка
Пітрова Нижній Тварожець, Габолтов Вишній Тварожець
Фричка ?
Географічна зона Низькі Бескиди[2] (гірський хребет, геоморфологічний регіон)
Висота над р.м. 508[3] м
Площа 15,98 км² (2023)[4]
Населення 611 (2023)[5]
· густота 37,97 осіб/км² (2023)[6]
Телефонний код +421-54[3]
Автомоб. ном. BJ
Поштовий індекс 086 02 (pošta Gaboltov)
Місцева влада
Вебсторінка obeccigelka.sk
Староста[7] Ľudovít Kravec
Ідентифікатори і посилання
код LAU (NUTS) SK0411519111[8]
OpenStreetMap r2277780 ·R
GeoNames 724934
Транспорт, відстані
До крайового центру
 — фізична 46 км
До Братислави
  фізична 327 км
Карта
Цигелка. Карта розташування: Словаччина
Цигелка
Цигелка. Карта розташування: Пряшівський край
Цигелка
Цигелка (Пряшівський край)

Джерела:

  • CMNS: Цигелка у Вікісховищі
    Закрити

    Розташоване в долині річки Ольховець (словац. Oľchovec) нижче гори Бусов (словац. Busov, 1002 метри над рівнем моря) на кордоні з Польщею.

    Населене українцями, але після Другої світової війни — під загрозою переселення в УССР — абсолютна більшість селян переписалася на словаків та русинів.

    Історія

    Вперше згадується 1414-го року. У наступні століття належала домену Маковиця (словац. Makovica). У дев'ятнадцятому столітті село занепало через міграцію до Північної Америки з економічних причин, а в 1947 році частина населення, з ініціативи радянської влади переїхала до України (зокрема, в село Хомут, зараз Зелений Гай), звідки повертались поступово від 60—их рр. 20 ст. по початок 21 ст.

    Населення

    В селі проживає 533 особи.

    Національний склад населення (за даними останнього перепису населення 2001 (1991) року):

    Склад населення за приналежністю до релігії станом на 2001 рік:

    Мінеральна вода

    В кадастрі села є джерело мінеральної води з однойменною назвою. Під час першої республіки біля джерела був курорт. «Альманах курортів Чехословацької Республіки» з 1949 року згадує село як курорт для лікування шлункових захворювань, захворювань верхніх дихальних шляхів, серця і кровоносних судин, а також шкірних захворювань. Зараз в селі курорт не працює.

    Пам'ятки

    В селі є греко-католицька церква святих Козми і Дам'яна, збудована в 1816 році на місці старшої дерев'яної церкви. У 1911 році тут служив свою першу літургію пряшівский єпископ Павло Петро Ґойдич.

    У селі є пам'ятник жертвам другої світової війни з Цигелки — особливо сім юнаків із села, а також декілька єврейських сімей, члени яких загинули в концентраційних таборах. Меморіал було відкрито в жовтні 1989 року. Автором є художник Николай Ловацький.

    Галерея

    Відомі особистості

    Андрій Іванович Дудрович (Andreas Dudrovic, 1782—1830)- нар. у Цигелькі в родині греко-католицького священника Івана (Яна) Дудровича. З 1812 р. був викладачем філософії, з 1818 р. екстраординарним, з 1820 р. — ординарним професором кафедри теоретичної та практичної філософії Харківського університету. В 1829—1830 рр. — ректор Харківського університету. В 1829 р. Дудрович заснував греко-католицьку громаду у м. Харків (Див.: Абашник В. А. Преподавательская деятельность и философская позиция А. И. Дудровича // Абашник В. А. Харьковская университетская философия (1804—1920). — Харьков: Бурун и К., 2014. — Том 1 (1804—1850). — С. 275—376).

    Примітки

    Посилання

    Wikiwand in your browser!

    Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

    Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.

    Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.