Центральна та Східна Європа

Центральна та Східна Європа (ЦСЄ) (англ. Central and Eastern Europe (CEE)) — загальний термін для групи країн в Центральній Європі, Південно-Східній Європі та Східній Європі, зазвичай означає колишні комуністичні держави у Європі. Він знаходиться у вжитку після колапсу Залізної завіси в 1989–90 роках. У науковій літературі абревіатури ЦСЄ чи ЦСЄС часто використовуються для цього поняття.^[1][2][3]

1989 рік. «Східний Блок» (помаранчевий колір) — накладено на нинішні кордони.

Європейське регіональне угруповання The World Factbook:

   Центральна Європа

   Східна Європа

   Південно-східна Європа

Субрегіони Європи відповідно до Eurovoc

Визначення

Термін ЦСЄ поширюється на усі країни Східного блоку на захід від встановленого за результатами Другої світової війни кордонами із колишнім Радянським Союзом, незалежні країни, які утворились на теренах колишньої Югославії (яка не вважалася частиною Східного блоку), і три Балтійські країни — Естонія, Латвія, Литва — які вирішили не приєднуватись до СНД разом з іншими 12 колишніми республіками СРСР.

Перехідні країни у Європі, таким чином, на сьогодні класифікуються, як два політико-економічні утворення: ЦСЄ та СНД. Країни ЦСЄ поділяються за своїм статусом щодо вступу в Європейський Союз (ЄС): вісім країн першої хвилі вступу, які приєдналися до ЄС 1 травня 2004 року (Естонія, Латвія, Литва, Чехія, Словаччина, Польща, Угорщина та Словенія), дві країни другої хвилі вступу, які приєдналися 1 січня 2007 року (Румунія та Болгарія) і країна третьої хвилі вступу, яка приєдналися 1 липня 2013 року (Хорватія). Згідно з даними Світового банку, «перехід завершено» для 10 країн, які приєдналися до ЄС у 2004 та 2007 роках.^[4] Він також може розумітися, як усі країни Східного блоку.^[5]

Список країн

ЦСЄ включає наступні колишні соціалістичні країни, які простягалися на схід від кордонів Німеччини, між акваторіями Балтійського моря на півночі та Адріатичного і Чорного на півдні, до кордонів Греції:

•  Естонія — член Європейського Союзу та НАТО
•  Латвія — член Європейського Союзу та НАТО
•  Литва — член Європейського Союзу та НАТО
•  Німеччина (Східна частина) — член Європейського Союзу та НАТО
•  Чехія — член Європейського Союзу та НАТО
•  Словаччина — член Європейського Союзу та НАТО
•  Угорщина — член Європейського Союзу та НАТО
•  Польща — член Європейського Союзу та НАТО
•  Румунія — член Європейського Союзу та НАТО
•  Болгарія — член Європейського Союзу та НАТО
•  Словенія — член Європейського Союзу та НАТО
•  Хорватія — член Європейського Союзу та НАТО
•  Албанія — член НАТО
•  Чорногорія — член НАТО
•  Боснія і Герцеговина
• Північна Македонія — член НАТО
•  Сербія
•  Косово — автономний край, частково визнана держава на Балканах, чию незалежність визнали 110 держав.

 Україна — не вважають країною цього регіону, хоча географічний центр Європи знаходиться в Україні^{[джерело?]}.

Визначення регіонів відрізняється, в залежності від джерел^{[6][7][7][8][9][10][11]}.

Термін Центральна та Східна Європа (з його скороченням ЦСЄ) на теперішній час замістив собою інший термін Східно-Центральна Європа у контексті країн перехідної економіки^[12].

Див. також

• Регіони Європи
• Ініціатива трьох морів

Література

• Історія Центрально-Східної Європи / за ред. Л. О. Зашкільняка. — Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2001. — 660 с.
• Центральна і Східна Європа в XV—XVIII століттях: Питання соціально-економічної та політичної історії / ред.: Л. Зашкільняк, М. Крикун; Львів. держ. ун-т ім. І.Франка. Каф. історії слов'ян. країн. — Л., 1998. — 301 c.

Посилання

1. Inotai, András (Autumn 2009). BUDAPEST—Ghost of Second-Class Status Haunts Central and Eastern Europe. Europe's World. Архів оригіналу за 12 січня 2013. Процитовано 14 березня 2015.
2. Z. Lerman, C. Csaki, and G. Feder, Agriculture in Transition: Land Policies and Evolving Farm Structures in Post-Soviet Countries, Lexington Books, Lanham, MD (2004), see, e.g., Table 1.1, p. 4.
3. J. Swinnen, ed., Political Economy of Agrarian Reform in Central and Eastern Europe, Ashgate, Aldershot (1997).
4. Unleashing Prosperity: Productivity Growth in Eastern Europe and the Former Soviet Union [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.], World Bank, Washington (2008), p. 42
5. Central and Eastern Europe, the Caucasus and Central Asia. OECD. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 14 березня 2015.
6. Архівована копія. Архів оригіналу за 31 грудня 2014. Процитовано 14 березня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
7. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 14 березня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
8. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 липня 2017. Процитовано 14 березня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
9. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 14 березня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
10. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 14 березня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
11. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 14 березня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
12. ECE — United Nations Economic Commission for Europe. Архів оригіналу за 16 грудня 2020. Процитовано 14 березня 2015.