Готторпське питання
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Готто́рпське пита́ння (рос. Готторпский вопрос, англ. Gottorp question), або пита́ння Готто́рпської спа́дщини — у 1581—1773 роках територіальна суперечка між Данією (Ольденбургами) і Гольштейном (Гольштейн-Готторпами) про приналежність частини Шлезвіга-Гольштейна[1]. 1544 року ця частина була розділена на три: Седербогську (відійшла Данії), Готторпську (відійшла Гольштейну) і Хадерслевську землі[1]. Конфлікт між Данією і Гольштейном почався після розділу між ними в 1581 році Хадерслевської землі[1]. Боротьба загострилася у 2-й половині XVII ст. і в часи Великої Північної війни (1700—1721)[1]. У протистоянні з Данією Гольштейн-Готторпські герцоги спиралися на Священну Римську імперію, до складу якої входило їхнє герцогство[1]. Коли на початку 1762 року герцог Карл-Петер-Ульріх став російським імператором (Петром ІІІ), до суперечки приєдналася Російська імперія і ситуація склалася загрозливою для Данії[1]. Втім Катерина ІІ, яка захопила російський трон, уклала із данцями в 1767 році обопільно-вигідний Копенгагенський договір про союз і обмін землями. Цей договір був підтверджений Царськосільським трактатом 1773 року[1]. За умовами договору і трактату російський престолонаслідник Павло (майбутній Павло І), який водночас був гольштейнським герцогом, віддавав Данії свої права на готторпський спадок в обмін на графства Ольденбург і Дельменгорст у Північній Німеччині, сплату данцями гольштейнських боргів і торгові преференції для російських купців в Данії. Внаслідок цього весь Шлезвіг-Гольштейн опинився у володінні Данської Корони[1] до 1866 року.
Готторпське питання | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
дансько-німецькі конфлікти | |||||||
Гольштейн і Ольденбург (1789) | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Данія | Гольштейн Росія | ||||||
Командувачі | |||||||
Ольденбурги | Гольштейн-Готторпи |