431.06.10— III Вселенський собор в Ефесі засудив єресь, зокрема й учення Константинопольського патріарха Несторія (основне положення «Марія— мати Христа, але не Богородиця»). Несторій знятий з поста патріарха.
439— Евдокія усунула Пульхерію від управління державою.
441— Опала Евдокії за зв'язки її з Павліаном. Страта Павліана. Повернення Пульхерії до управління країною.
442— Ультиматум Аттіли Феодосію, який його не прийняв.
442–447— Нашестя гунів на Візантію. Руйнування міст в Іллірії і Фракії, захоплення гунами великої території Візантії і приєднання їх до своєї території.
451— У ХалкідоніУселенський собор засудив єресь монофізитів, які стверджували, що відбувається поглинання людського початку божественним при втіленні їх до Христа. На основі общин, що не прийняли Халкідону, виникнуть з часом Вірменська, Коптська, Ефіопська національні Церкви.
451— Смерть колишнього патріарха Несторія у вигнанні у Верхньому Єгипті.
457— Зведення на престол Лева I Макелла. За ним стояли полководці Аспар і Ардавурій (батько і син). Низьке походження Лева стало причиною того, що його, першим з візантійських царів, вінчає на царство патріарх, глава Православної Церкви.
460.10.20— У Єрусалимі померла опальна імператриця Евдокія.
461.11.10— У Римі помер папаЛев Великий. Саме його послання лягло в основу визначення Халкідонського собору про дві природи в Христі. Його твори, імовірно, відкривають шлях і до Великої схизми , і до догмату про папську непогрішність.
462— Лев I наблизив ісаврійського полководця Тарасикодіссу Русумвладеста, якому дав ім'я Зенон. За нього він видав свою дочку. Невдала змова проти цього Аспара і Ардавурія. Страта Аспара і всіх його синів.
471— Імператор Лев безжально розправляється в Константинополі з своїми колишніми друзями з германської військової еліти. За це він був названий Макеллою.
473— Внук Лева I, син Зенона Лев II проголошений співправителем.
473.01.20— У Палестині, у віддаленому монастирі помер Евфімій Великий— один із стовпів східного православного чернецтва.
475.01— Василіск проголошений імператором. Його відміна рішення Халкідонського собору, зразу зробила його непопулярним.
475— Василіск свариться з Веріною. Веріна вирішує допомогти Зенону повернутися на престол.
476.08 —Зенон повертається в Константинополь. Ув'язнення, а надалі вбивство Василіска з сем'єю. Також був вбитий і Армат, що допоміг Зінону вернутися на престол.
476— Кінець Західної Імперії. КорольОдоакр, поваливши і відправивши у вигнання останнього римського імператора— малолітнього Ромула Августула, не вважав навіть потрібним залишити собі знаки імператорської гідності. Він посилає їх до Константинополя, сам задовольнившись лише титуломпатриція.
476— Смерть у Палестині, в Йорданській пустелі преподобного Герасима Йорданського— знаменитого подвижника Православного Сходу
479— Повстання Маркіана, далекого родича Зенона через інтриги Веріни. Арешт і вислання Маркіана
480— Полководець Ілл(en; ru) порадив Зенону видалити Веріну з палацу. Веріна була вислана, але дружина Зенона одержала згоду на вбивство Ілла. Ілл уникнув смерті, одержав призначення на схід де звільнив Веріну. Організація на Сході заколоту Іллом і його другом Леонтієм. Смерть Веріни.
484— Леонтій вступив в Антиохію. На боротьбу з ним виступив Іоанн Скіф
498— Візантійський імператор Анастасій I визнав Теодоріха королем Італії і повернув йому імператорські інсигнії (знаки царської влади), відіслані до Константинополя в 478 році Одоакром
511— Початок релігійних воєн у Візантії. Пов'язані вони були з тим, що Анастасій був близький до монофізитів. Сварка Анастасія з патріархомМакедонієм
512— Усунення Македонія від патріархії. Народні виступи. Анастасій заявив, що він готовий зняти з себе корону, але народ відмовився це прийняти
513— Нові релігійні війни. Граф федератівВіталіан оголосив себе захисником православних, обложив Константинополь
514— Анастасій прийняв вимоги повсталих. Віталіан відступив від Константинополя. Анастасій відрікся від своїх обіцянок і висунув армію проти Віталіана. Віталіан розбив армію і знову обложив Константинополь
515— Нові обіцянки Анастасія і нові їх порушення. Анастасій розбив флот Віталіана
519.03.28— У Великий Четвер в Константинополі представниками Східної Православної Церкви і легатами Папи Римського Гормізди (він був чистий римлянин, хоч і носив перське ім'я) підписано угоду з відміною і засудженням «Енотикона» і відновленням христології Халкідону (так звана «формула Гормізди»). Тим самим було покінчено з триваючою декілька десятиліть акакіаською схизмою. Примирення церков Константинополя і Риму після першого розколу
527.04.01— Співправителем Юстина I став Юстиніан І (У Чистий Четвер)
527.08— Смерть Юстина I. Початок правління Юстиніана I
529— Початок гонінь на язичників і єретиків, окрім монофизитів, яким протегувала імператриця Феодора. Закриття Платонівської академії в Афінах
532.01.17— Висилка з палацу Юстиніаном Іпатія і Помпея, племінників Анастасія
532.01.18— Вихід Юстиніана на іподром, його мова перед народом. Народ вигнав його і зажадав передачі влади Іпатію. Проголошення імператором Іпатія. Рада Юстиніана з наближеними. Придушення повстання «Нікі» военначальниками Велісарієм і Мундом. Убито близько 30 000 чоловік
534— Закінчення роботи над Кодексом Юстиніана. Заборона на законотворчу роботу. Заборона на критику діяльності юристів. Все це оголошувалося пререгативою імператора
534— Хілбудій, візантійський военначальник, убитий в битві із слов'янами на Дунаї
536— Початок солдатських заколотів в Африці під керівництвом Стоца. Велісарій вирушив на їх придушення. Король готів Теодат перериває переговори про мир.
536–548— Війни по придушенню повстання Стоца в Африці
536.10— Повернення Велісарія до Сицилії, продовження італійської війни
536.11— Захоплення Неаполя. Смерть короля Теодота від рук змовників. Захоплення престолу готів Вітігасом
540— Захоплення Равенни. Полонення короля готів Вітігаса. Пропозиція готів Велісарію стать їх королем. Відмова, але Юстиніан злякався і відкликав Велісарія в столицю і відправив воювати з персами
540— Напад на Візантію гунів. Візантія веде одночасно три війни
541–545— Готи у війні з візантійцями відвойовують значну частину Італії
558— Авари вперше з'явилися на берегах Дунаю. У січні— лютому посольство аварського кагана Бояна веде переговори в Константинополі. Юстиніан наймає їх на охорону своїх територій від нашестя «варварів»— таких же, як самі авари, тюркських кочових орд, що продовжували рух по Євразії з «етнічного вулкана» з епіцентром в Північному Китаї
559— Напад болгар (ханЗаберган) і слов'ян на Фракію, захоплення її. Облога Константинополя. Оборону очолив Велізарій. Після безуспішного штурму міста, болгари і слов'яни потрапили в пастку. Візантійські війська відрізували їм шлях назад. Імператор Юстиніан великодушно їх пощадив
559— Помер Прокіп Кесарійський— великий візантійський історик, особистий секретар Велізарія
574— Юстин усиновив начальника охоронців Тіберія і призначив його співправителем
574— Смерть Нарсеса— великого візантійського полководця
576— Тюрки по обидві сторони Керченської протоки. Ставка тюркського воєначальника (Тьма тархана) організована на Таманському півострові (звідси пішла назва міста Тмутаракань)
576— Візантійські посли присутні в ставці Великого Кагана при «оплакуванні» Дізабула, глави, покійного Західно-тюркського каганату
576–581— Початок війни між Візантією і Тюркським каганатом за закавказькі володіння Візантії. Успіхи каганату
582— Помер Агафій Мірінейський— поет, письменник, історик, літописець царювання Юстиніана
584— Новий штурм слов'янами Константинополя. Поразка і відхід
586— У Сирії створено «Євангеліє Раввули»— один з цінних пам'ятників раннєвізантійської мініатюри
588— Сильний землетрус в Антіохії, столиці християнського Сходу. Загибель близько 60 000 чоловік
589— Третій Собор в Толедо. Іспанські вестготи, давно ізольовані за Піренеями від своїх європейських побратимів (ті, що залишилися— після загибелі вандалів в Африці, остготів в Італії, підкорення аквітанських вестготів франками,— наодинці з наступниками Юстиніана), наважуються нарешті відмовитися від аріанства. Саме присутні на Толедському соборі єпископи вперше внесли в Символ віри слово (точніше, граматично, «півтора слова») «Filioque», що стало з часом головним догматичним приводом для розділення Церков. Потрібно було довести вчорашнім аріанам, що Син «ні в чому не менший від Отця», а тому Дух Святий «походить як від Отця, так і від Сина». В результаті, відмовившись від аріанства, вестготи внесли «напіваріанський» Символ Віри.
591— Мир Візантії з персами на вигідних умовах для Візантії
592— Маврикій створює в Равені— екзархат (військове управління), в Північній Африці з'являється— Карфагенський екзархат
599— Авари штурмують Константинополь, але епідемія в їх армії зупинила штурм. Відмова заплатити відкупні аварам, привела до того, що в армії почалися бродіння проти Маврикія.
602— Бунт фракійських легіонів. Проголошення керівником Фоку. Городяни Константинополя хотіли проголосити імператором або сина Маврикія, Феодосія або тестя Феодосія— Германа. Маврикій відмовився. Почалося повстання в Константинополі. Втеча імператора. Фока захопив Константинополь і проголосив себе імператором. Маврикій разом з своїми родичами був убитий