Ходке́вичі (біл.Хадкевічы, пол.Chodkiewiczowie)— шляхетський, пізніше магнатський рід Великого князівства Литовського, Руського і Жемантійського та пізніше — Речі Посполитої руського походження. Користувалися гербом Костеша.
Костеша— герб перших ХодкевичівГерб Ходкевичів («гриф з мечем»)
Дослідники, які в XIX—XXст. займалися генеалогією Ходкевичів, виводили їх від Ходора (Ходзька / Федора) Юрійовича, який, на їхню думку, належав до київських православних бояр. Сучасна литовська дослідниця Гянуце Кіркене прийшла до висновку, що Ходько Юрійович був гродненським православним («русинським») боярином— походив із Городка (Гродненський повіт)— і своїм піднесенням до рівня еліти Великого князівства Литовського було зобов'язаний великому князю Вітовту. На думку Кіркене, Ходько Юрійович ще в 1422 році був одним з підписантів з боку знаті Великого князівства Литовського, Мельнського мирного договору з Тевтонським Орденом. Саме з Ходька, нащадки якого почали писатися як «Ходкевичі», починається піднесення роду до вищої литовської аристократії.
За Кіркене Ходкевичі ще за часів Вітовта, прийняли герб «Костеша» і були включені в гербовое братство. Незважаючи на те що Ходкевичі входили до еліти Великого князівства вони ще довго залишалися православними і підтримували книгодрукування «руською мовою». Сучасний литовський дослідник Рімвідас Петраускас зазначає, що, незважаючи на розгалуження роду Ходкевичів у XVIст. на православних і католиків, серед Ходкевичів завжди зберігалась родова солідарність та ідентичність як одного «дому» (domus et familia). Це яскраво видно на прикладі створення Ходкевичами в 1510—1511рр. православного Супрасльського монастиря як мавзолею і пантеону Ходкевичів та місця збереження церковної та історичної пам'яті роду. Саме в Супраслі зберігались головні родові документи та грамоти.
Ходко Юрійович— литовсько-український боярин, відомий за документами сер. XVст.
Криштоф Єронімович Ходкевич (1590—1652) державний і військовий діяч Речі Посполитої. Хорунжий великий литовський (1611—1623), конюший литовський (1623—1633), каштелян троцький (1633—1636), каштелян віленський (1636—1642), воєвода віленський з 1642 року.
Олександр Криштоф Ходкевич (бл. 1618—1676)— канонік віленський, біскуп венденський.
Ян Казимир Ходкевич (бл. 1616—13 червні 1660)— конюший литовський (1633—1636), підчаший литовський (1636—1646), каштелян віленський (з 1646р.). 1636 року одружився з Софією Пац.
Юрій Кароль Ходкевич (1637—1653)
Михайло Костянтин Ходкевич (1641—1653)
Анна Ходкевич (?— після 1690)— з 1661р. дружина Юрія Яна Мнішека, воєводи віленського.
Тереза Ходкевич (1645—1672)— з 1667/1668р. дружина Яна Бонавентури Красінського, воєводи плоцького.
Ієронім Кароль Ходкевич (1621—7 квітня 1650)— староста мозирський і блудненський. Дружина— Ізабелла Ласька.
Юрій Кароль Ходкевич (2 серпня 1646—1691)— староста блудненський, обозний великий литовський. Дружина— Маріанна Текля Нарушевич.
Ян Кароль Ходкевич (1686—26 грудня 1712)— староста блудненський, велюнський, довгельський і бейшагольський, полковник військ литовськи. 1710 року одружився з Цецилією Софією Сапігою.
Адам Тадеуш Ходкевич (1711— 3 серпня 1745)— воєвода берестейський (1735—1745). У 1738р. одружився з Розалією Євою Чапською. Його потомки живуть і сьогодні.
граф Карл та граф Мечислав— сини Олександра Ходкевича та Кароліни із Валевських, та донька Софія, графиня Оссолінська (Ревізские сказки, 1834 р)
Ізабелла Ходкевич, померла молодою.
Жоанна Ходкевич— дружина Казимира Заранека Горбовського.
Жоанна Ходкевич (1647—1684)— дружина Андрія Францішека Сапіги.
Костянтин Юрієвич Ходкевич (1540—1571)
Софія Олександрівна Ходкевич (?—1593)— 1-й чоловік підчаший литовськийСтаніслав Кезгайло, 2-й чоловік конюший надвірний литовський і коронний Ієронім Корецький
Олександра Олександрівна Ходкевич (?—бл. 1583), дружина воєводи новогрудського Павла Івановича Сапєги (пом. Тисяча п'ятсот сімдесят дев'ять).
Аграфена Іванівна— дружина мінського намісника, князя Богдана Івановича Заславського (1486–1528)
