Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Фрідріх Готліб Кло́пшток (нім. Friedrich Gottlieb Klopstock; 2 липня 1724, Кведлінбург — 14 березня 1803, Гамбург) — німецький поет, яскравий представник сентименталізму.
| Фрідріх Ґотліб Клопшток | ||||
|---|---|---|---|---|
| нім. Friedrich Gottlieb Klopstock | ||||
.jpg) | ||||
| Народився | 2 липня 1724[1][2][…] Кведлінбурґ, Німеччина[1][3][…] | |||
| Помер | 14 березня 1803[1][2][…] (78 років) Гамбург, Священна Римська імперія[3][4] | |||
| Поховання | Гамбург-Оттензен[5] | |||
| Країна | Німеччина | |||
| Діяльність | поет, драматург, письменник, мовознавець, in-home tutor | |||
| Alma mater | Єнський університет, Лейпцизький університет і Школа Пфорта | |||
| Мова творів | німецька | |||
| Жанр | гекзаметр і п'єса | |||
| Magnum opus | Месія[d], Смерть Адамаd і Die Frühlingsfeierd | |||
| Членство | Emkendorfer Kreisd і Академія надписів та красного письменства (1803)[6] | |||
| Конфесія | лютеранство | |||
| Батько | Gottlieb Heinrich Klopstockd | |||
| Мати | Anna Maria Klopstockd | |||
| У шлюбі з | Margareta Klopstockd[7] і Johanna Elisabeth Klopstockd[7][4] | |||
| Автограф |  | |||
|
| ||||
 Фрідріх Ґотліб Клопшток у Вікісховищі | ||||
Народився 1724 року як старший із 17 дітей у пієтистській родині. Батько, Готліб Гайнріх, був заможним адвокатом та орендатором садиби Фріденбург, де й пройшло дитинство Фрідріха Готліба. Навчався в гімназії у Кведлінбурзі. У 1739—1745 роки навчався в графській земельній школі Пфорта (засн. 1543 р.), де здобув широку гуманістичну освіту. Тут Клопшток читав грецьких та римських класиків (Гомер, Піндар, Вергілій, Горацій), сам почав писати вірші й розробив перший план релігійного епосу «Месія».
1745 року почав вивчати теологію в Єнському університеті. У Єні він написав перші три пісні «Месії». Невдовзі Клопшток переїхав до Лейпцига, де переписав свого «Месію» гекзаметром. 1748 року він опублікував ці перші частини «Месії» («Месіади») в часописі «Bremer Beiträge». Публікація мала великий розголос і започаткувала цілий напрямок «месіадної» літератури. У Лейпцигу Клопшток написав свої перші оди. Після закінчення університету працював приватним учителем у містечку Бад-Лангензальца, де прожив два роки. У Бад-Лангензальці Клопшток закохався в Марію-Софію Шмідт, якій присвятив найкращі зі своїх ранніх од. Публікація од була бурхливо зустрінута противниками домінуючої тоді «поезії розуму», яскравим представником якої був Йоганн-Кристоф Готтшед. Фактично публікація од Клопштока ознаменувала появу в Німеччині так званої чистої поезії.
У цей час Клопшток познайомився зі швейцарським письменником Йоганном Якобом Бодмером, який запросив його до Цюриха. Клопшток поїхав до Цюриха 1750 року й провів там 8 місяців[8]. Опісля на запрошення короля Данії Фредеріка V Клопшток поїхав до Копенгагена, де йому була надана пожиттєва рента в 400 (пізніше — 800) талерів на рік. У Данії він провів три роки.
10 червня 1754 року Клопшток одружився з Маргаретою (Метою) Моллер, з якою познайомився ще 1751 року по дорозі до Данії. 28 листопада 1758 року вона померла під час пологів. Вдруге Клопшток одружився лише 1791 року. Його дружиною стала Йоганна Елізабет Дімпфель (1747—1821), яка була племінницею Мети Моллер.
Протягом 1759—1762 років Клопшток мешкав у Кведлінбурзі, Брауншвайгу та Гальберштадті, після чого знову поїхав до Копенгагена, де перебував до 1771 року.
Окрім «Месії», повністю опублікованого 1773 року, Клопшток писав драми. Так 1769 року він написав драму «Битва Германна» (нім. Hermanns Schlacht). Згодом він переїхав до Гамбурга, проте на запрошення великого герцога Баденського Карла-Фрідріха 1776 року переїхав до Карлсруе.
Помер 14 березня 1803 року у віці 78 років. Його поховали 22 березня 1803 року поряд з Метою на цвинтарі Крістіанкірхе в Гамбурзі.
Фрідріх Готліб Клопшток є засновником ірраціоналізму та лірики переживання в німецькій літературі.[9] Йому вдалося здолати раціоналістичну однобокість тодішньої німецької поезії та її ліричні «фліртування» в стилі рококо, запропонувавши лірику глибокого почуття та особистої сповіді. Поетичне слово в Клопштока набуло нової релігійної та національної тональності. Його поезія розширила виражальні засоби німецької літератури новою емоційністю, музичністю та численними неологізмами. Поезія Клопштока поєднує відроджені античні ритми на кшталт гекзаметра з вільними розмірами.
За життя найвидатнішим твором Клопштока вважався його поетичний епос «Месія», проте з сьогоднішнього погляду він видається майже нечитабельним через свою монотонність, надмірну довжину та нерозвинутість біблійного сюжету. Одначе для сучасників поява «Месії» Клопштока сприймалася як справжнє откровення та прояв нової культури почуттів.
Натомість його переважно неримовані оди, витримані у складних античних розмірах, та патетичні вірші, написані у вільних ритмах, змогли яскраво виразити загальнолюдські емоції й залишаються близькими сьогоденню. За силою поетичного слова лірика Клопштока перегукується з найкращими поетичними зразками його наступника Фрідріха Гельдерліна.
Драми Клопштока носять патріотично-героїчний характер, сюжетно вони пов'язані з ранньою германською історією та міфологією.
Окрім літературної творчості, Клопшток відомий як мовознавець та реформатор німецького правопису, а також педагог ("Республіка вчених").
У похилому віці критично ставився до доробку Ваймарської класики (Віланд, Гете, Гердер, Шиллер).
Перелік творів, листів, повний видань та літератури з усіма бібліографічними даними подано у вікіджерелах.
Поезії Клопштока українською мовою перекладали Михайло Орест (поезія «Смерть») та Ігор Качуровський («Ранні могили»).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
