Т-35
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Т-35 — радянський важкий танк міжвоєнного періоду. Розроблений в 1930—1932 роках інженерами спеціалізованого КБ під загальним керівництвом М. В. Барикова. Перший в СРСР важкий танк, запущений в масове виробництво — в 1933—1939 роках на Харківському паровозобудівному заводі в рамках декількох невеликих партій була випущена 61 серійна машина.
Т-35 | |
---|---|
Тип | важкий танк |
Походження | Радянський Союз |
Історія використання | |
На озброєнні | 1932—1941 |
Оператори | СРСР |
Історія виробництва | |
Розробник | ХПЗ |
Виготовлення | 1932–1939 |
Виготовлена кількість |
63 |
Варіанти | п'ятибаштова класична |
Характеристики | |
Вага | 50 т |
Довжина | 9720 мм |
Ширина | 3200 мм |
Висота | 3430 мм |
Екіпаж | 11 |
| |
Броня | сталева, катана, гомогенна |
Головне озброєння |
|
Двигун |
V-подібний 12-циліндровий чотиритактний карбюраторний рідинного охолодження М-17Л 500 при 1445 об./хв. |
Питома потужність | 10 |
Підвіска | зблокована попарно, на горизонтальних пружинах |
Дорожній просвіт | 530 мм |
Операційна дальність |
100 км (80-90 км) |
Швидкість | 29 км/год (14 км/год) |
| |
Т-35 у Вікісховищі |
Т-35 являв собою п'ятибаштовий важкий танк класичного компонування, з гарматно-кулеметним озброєнням та протикулевим бронюванням, і призначався для підтримки піхоти та якісного посилення стрілецьких та танкових з'єднань при прориві сильно укріплених позицій противника. Т-35 є єдиним у світі п'ятибаштовим танком, що випускався серійно, і найпотужнішим танком Червоної армії 1930-х років.
З 1933 року танки Т-35 надходили на озброєння 5-ї важкої танкової бригади (втбр) РККА, з 1936 року виділеної разом з іншими втбр до складу резерву Головного Командування. До 1941 р. Т-35 ні в яких бойових діях не брали участь, проте обмежено застосовувалися під час маневрів та навчань і часто використовувалися у військових парадах, будучи зримим втіленням військової потужності СРСР. Т-35 брали участь у бойових діях початкового етапу Німецько-радянської війни у складі 34-ї танкової дивізії Київського ОВО, однак дуже швидко були втрачені, переважно — через технічні несправності (лише сім танків було втрачено в бою).