Картер (авто)

Ка́ртер (англ. carter) — металевий корпус поршневих машин, зубчастих передач тощо. Картер є нижньою частиною двигуна (автомобільного, авіаційного), що захищає шатуни й колінчастий вал від пошкоджень, бруду, пилу. Нижня частина картера автомобільного двигуна називається піддоном і слугує резервуаром для мастила. Всередині картера розміщують вали, осі та інші деталі; до картера прикріплюють циліндри й різні агрегати.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Картер (значення).

Блок циліндрів і картер 6-циліндрового двигуна BMW

Назва деталі походить від прізвища англійського інженера Г. Картера (англ. H. Carter), а тлумачення його як похідного від слова cart («віз») є помилковим^[1].

Примітки

1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.

Джерела

• Словник іншомовних слів. За редакцією О. С. Мельничука. Головна редакція УРЕ, 1974 р. Київська книжкова фабрика.