Loading AI tools
друга леді США (1993—2001) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Мері Елізабет «Тіппер» Ґор (уроджена Ейчесон; (19 серпня 1948, Вашингтон)) — американська політична та громадська діячка, активістка, фотограф і письменниця, колишня дружина 45-го віцепрезидента Сполучених Штатів Америки Ела Ґора, друга леді США (1993—2001).
| Тіппер Ґор | |
|---|---|
| англ. Mary Elizabeth Gore | |
 | |
| Ім'я при народженні | англ. Mary Elizabeth Aitcheson |
| Прізвисько | Tipper |
| Народилася | 19 серпня 1948[1][2] (76 років) Вашингтон, США |
| Країна |  США |
| Діяльність | письменниця, фотограф, політична діячка, психологиня |
| Alma mater | Бостонський університет, Peabody Colleged, Boston University College of Arts and Sciencesd, St. Stephen's & St. Agnes Schoold, Garland Junior Colleged і Коледж Сіммонсаd |
| Посада | Другі леді й джентльмени США |
| Партія | Демократична партія США |
| Конфесія | Єпископальна церква |
| Батько | John Kenneth (Jack) Aitcheson, Jr.d[3] |
| Мати | Margaret Ann Odom Aitchesond[3] |
| У шлюбі з | Альберт Ґор |
| Діти | Каренна Ґор, Крістін Ґор, Albert Arnold Gore IIId[3] і Sarah Gored[3] |
| Сайт | tippergore.com |
У 1985 році Ґор стала співзасновницею громадської організації Parents Music Resource Center (PMRC), що пропагувала ідею маркування обкладинок альбомів із нецензурною лексикою, особливо в музичних жанрах хеві-метал, панк та хіп-хоп.[4] Протягом десятиліть своєї громадської діяльності виступала за розміщення консультативних позначок на музичній продукції (що спонукало критиків називати її цензором),[5] а також інформування про психічне здоров'я, проблеми жінок, дітей, права ЛГБТ та зменшення кількості бездомних.
Мері Елізабет Ейтчесон народилася 1948 року у Вашингтоні, округ Колумбія в родині Джона Кеннета «Джека» Ейчесона-молодшого, підприємця з постачання сантехніки та власника «J&H Aitcheson Plumbing Supply»[6] та його першої дружини Маргарет Енн (уроджена Карлсон, що втратила свого першого чоловіка під час Другої світової війни). Мати дала доньці прізвисько «Тіппер» за колискову пісеньку, яку вона співала. Ґор виросла в Арлінгтоні, штат Вірджинія. Після розлучення батьків її виховували мати та бабуся.[7]
Тіппер відвідувала St. Agnes (нині St. Stephen's & St. Agnes School), приватну єпископальну школу в Александрії, штат Вірджинія, де грала в баскетбол, софтбол і хокей на траві, а також грала на барабанах у повністю жіночому гурті під назвою «The Wildcats».[7]
Мері Елізабет познайомилася з Елом Ґором на його випускному вечорі в 1965 році. Хоча дівчина прийшла на випускний вечір з одним із його однокласників, Ґор і Тіппер почали зустрічатися відразу після випускного.[8] Коли Ел Ґор почала навчатися в Гарвардському університеті, вона також відвідувала Гарлендський коледж (нині входить до складу Університет Сіммонса), а пізніше перевелася до Бостонського університету, де отримала освітній ступінь бакалавра психології в 1970 році[9][10]. 19 травня 1970 року вони з Ґором одружилися у Вашингтонському національному соборі.[11][12]
Ґор в 1975 році здобула освітній ступінь магістра психології в коледжі Джорджа Пібоді при університеті Вандербільта[13][14] .
Тіппер Ґор працювала неповний робочий день фотографом у газеті The Tennessean у Нашвіллі і продовжувала працювати позаштатним фотографом у Вашингтоні після того, як її чоловіка було обрано до Конгресу США в 1976 році[7][15].
Ґор брала активну участь у політичній діяльності свого чоловіка, починаючи з його першої передвиборної кампанії до Палати представників Сполучених Штатів Америки від Теннессі в 1976 році[16]. Незабаром після обрання свого чоловіка Ґор заснувала групу для вивчення та вирішення соціальних проблем під назвою «Конгресова робоча група дружин».[17][18]
У 1984 році Ґор почала працювати волонтеркою у притулках для бездомних.[7][19] Подолання безпритульності стала визначальною для Тіппер Ґор, і вона створила групу під назвою «Сім'ї для бездомних», щоб зібрати кошти та привернути увагу до цієї проблеми.[7][20]
У 1985 році Тіппер Ґор разом із Саллі Невіус, Пем Ховар і Сьюзен Бейкер, дружиною тодішнього міністра фінансів США Джеймса Бейкера, заснувала громадську організацію Parents Music Resource Center (PMRC). До цієї ідеї вона прийшла після прослуховування разом з 11-річною донькою Каренною альбому Прінса Purple Rain, який містив відверті тексти[21].
Мета групи полягала в тому, щоб ознайомити батьків та слухачів з музичною продукцією, яка містила відвертий вміст, шляхом добровільного маркування таких альбомів стікерами для батьків.[7][22] До їхньої коаліції увійшли National PTA та Американська академія педіатрії.[22] У PMRC не було членів, а лише засновники, і всі засновники були дружинами відомих політиків.[23]
Згідно з даними статті NPR, Ґор виступила «перед Конгресом, щоб спонукати до маркування альбомів, які продаються дітям, попереджувальними стікерами».[24] Ґор пояснила, що її метою було не поставити «кляп» на музику, а забезпечити безпеку для молодих слухачів, надаючи батькам інформацію про зміст пісень.[24] Ряд осіб, зокрема Ді Снайдер із Twisted Sister,[25] Джелло Біафра з гурту Dead Kennedys,[26] Джон Денвер, Джоуї Рамон та Френк Заппа[24], критикували кампанію, стверджуючи, що це була форма цензури. Відносини Ґор зі Снайдером були особливо антагоністичними: Снайдер звинуватив її в «брудному розумі» за припущення, що пісня його гурту «Under the Blade» містила садомазохістські згадки, хоча в пісні, насправді, розповідалось про медичну хірургію.[27] У відповідь на таку критику NPR також заявила, що, за словами Ґор, вона «не збиралася цензурувати неприйнятний матеріал» і сказала, що вона «надто вірить у Першу поправку», яка закликає до більшого «споживання» та інформування ринку.[24]
Зусилля PMRC були успішними та привели до угоди, згідно з якою студії звукозапису добровільно розміщували попереджувальні стікери на обкладинках музичних альбомів про наявність у текстах пісень нецензурної чи відвертої лексики, демонстрації надмірного насильства або інформації про вживання наркотиків[7][28]
У 1990 році Ґор заснувала організацію «Tennessee Voices for Children» для розвитку служб для молоді з питань психічного здоров'я та попередження зловживання психоактивними речовинами.[29] Ґор також була співголовою групи з питань дитячого психічного здоров'я Національної асоціації психічного здоров'я.[30]
Тіппер Ґор брала участь у передвиборчій кампанії свого чоловіка в 1988 році[31] і гастролювала з ним, Біллом та Гілларі Клінтон під час президентської кампанії 1992 року.[28][32]
Будучи другою леді, Ґор працювала радником президента з питань психічного здоров'я.[14] Вона прагнула зменшити наслідки, пов'язані з психічними захворюваннями, і привернути увагу до необхідності надання доступної психіатричної допомоги.[19][30] У 1999 році Ґор провела у Білому домі першу конференцію з питань психічного здоров'я.[19] Того ж року вона запустила Національну кампанію з підвищення рівня обізнаності суспільства про питання психічного здоров'я (NMHAC), щоб заохотити американців лікуватися від психічних захворювань.[33] Ґор часто розповідала про власний досвід боротьби з депресією та лікування після майже смертельної травми її сина Альберта.[16][28][34]
Поряд зі своєю діяльністю в галузі психічного здоров'я, Ґор брала участь у кількох інших ініціативах, коли була другою леді. Вона працювала спеціальним радником Міжвідомчої ради з питань бездомних та національним представником інформаційної кампанії «Назад до сну» з вирішення проблем синдрому раптової дитячої смерті (СВДС).[35] У 1994 році Ґор відвідала табір біженців і дитячий будинок у Заїрі під час поїздки, щоб надати допомогу після геноциду в Руанді. Вона залишилася в таборі ЮНІСЕФ і допомагала лікарям та волонтерам.[36][37][38] Ґор здійснила офіційний візит до Гондурасу в 1998 році після урагану Мітч, щоб стати волонтером, привезти медичні засоби та визначити наслідки пошкоджень.[39][40]
Тіппер Ґор брала участь у кампанії за переобрання президента Клінтона і віце-президента Ґора в 1996 році[41][42] і брала активну участь у президентській кампанії свого чоловіка в 2000 році, призупиняючи свою власну громадську діяльність та виступаючи в ЗМІ. Вона також була радником і брала участь у прийнятті рішень, зокрема щодо найму Тоні Коельо на посаду голови кампанії та перенесення її штаб-квартири до Нешвілла.[14][16][28]
У 2002 році її прихильники закликали Ґор балотуватися на вакантне місце в Сенаті США, яке колись займав її чоловік у Теннессі, яке покинув Фред Томпсон; однак вона відмовилася.[43]
Ґор була давньою захисницею ЛГБТ-спільноти.[28][44] У 1993 році вона представляла адміністрацію Клінтона на марші проти СНІДу у Вашингтоні, округ Колумбія, як один із державних чиновників найвищого рангу, які коли-небудь брали участь.[44] Тіппер брала участь у подібних акціях і в подальшому. Зокрема, в 2013 році була почесним головою Нешвілської ходьби проти СНІДу та забігу на 5 км (англ. Nashville AIDS Walk & 5K Run).[45] Також публічно засудила так звану «Каліфорнійську пропозицію 8» про заборону одностатевих шлюбів у 2008 році[46]. У 2014 році створила виставку своїх світлин у «Wall Space Gallery» для підтримки фонду «Pacific Pride Foundation», який надає послуги ЛГБТ-спільнотам та хворим на ВІЛ/СНІД у Санта-Барбарі, Каліфорнія.[47]
У 2012 році Тіппер Ґор була співголовою консультативної ради Фонду Діани Бейсхарт, який допомагає бездомним і малозабезпеченим людям у догляді за тваринами.[48]
У старшій школі Ґор була барабанщицею жіночого гурту Wildcats.[16][28] Вона грала на барабанах з учасниками Grateful Dead, а під час другого вечора весняного туру Dead 2009 року Тіппер Ґор грала на барабанах під час заключної пісні «Sugar Magnolia».[28] У 2000 році з'явилася на сцені під час концерту Equality Rocks на Меморіальному стадіоні Роберта Ф. Кеннеді, щоб зіграти перед 45-тисячним натовпом на початку Маршу тисячоліття у Вашингтоні.[28][49] Пізніше того ж року грала з Віллі Нельсоном під час його виступу в Farm Aid.[50] Вона грала з Гербі Генкоком на 25-му Міжнародному джазовому конкурсі імені Телоніуса Монка в 2012 році[51].
Фотограф з 1970-х років, Ґор опублікувала кілька фотокниг[7], її світлини були включені до числа експонатів[52], а її друковані світлини продавалися в магазинах Mitchell Gold Co.[53]
У Ґорів четверо дітей: Каренна Ґор[54] (нар.. 6 серпня 1973 р.), Крістін Ґор[55] (нар. 5 червня 1977 р.), Сара Лафон Ґор Майані[55][56] (нар.. 7 січня 1979 р.) і Альберт Арнольд Ґор III (нар.. 19 жовтня 1982 р.);[57], а також кілька онуків.[58]
У червні 2010 року подружжя Ґорів оголосили про розлучення, «взаємне рішення, яке ми прийняли разом після процесу тривалого й ретельного розгляду».[59] У серпні 2012 року The New York Times повідомила, що обидва Ґори зустрічаються з іншими людьми і не планують відновлювати шлюб, але їхні «стосунки ще тривають», бо вони товаришують. «Подружжя возз'єднується кілька разів на рік, востаннє у червні, на літні сімейні канікули та Різдво в родинному центрі Ґорів у Картеджі, штат Теннессі», — повідомляє видання. Вона зустрічалася з Біллом Алленом, колишнім редактором National Geographic[60].
Типпер Ґор є авторкою низки книг, зокрема:
Вона також була співавтором таких книг:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
