Синдром раптової дитячої смерті

Синдро́м рапто́вої дитя́чої сме́рті, СРДС (лат. mors subita infantum, англ. sudden infant death syndrome, SIDS) — раптова смерть дитини віком до одного року життя, зазвичай під час сну, без будь-яких попередніх ознак.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Синдром (значення).

Синдром раптової дитячої смерті
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11	MH11
МКХ-10	R95
OMIM	272120
DiseasesDB	12633
MedlinePlus	001566
eMedicine	Emerg/407 ped/2171
MeSH	D013398
Sudden infant death syndrome у Вікісховищі

Дослідження патології ведуть з 1950-х^[1] років, а запровадження терміна «СРДС» датують 1969 роком.

Фактори ризику

До кінця причина синдрому раптової смерті невідома. І хоча проведені дослідження виявили деякі фактори, які побічно впливають на частоту виникнення «СРДС», точних причин розвитку даної патології знайти досі не вдалося.

До «побічних» факторів належать:

• Сон на животі;
• Низька вага при народженні;
• Підвищена або ж знижена кімнатна температура;
• Анемія;
• Чоловіча стать;
• Передчасні пологи;
• Штучне вигодовування.

Профілактика

Деякі рекомендації, запропоновані І. М. Воронцовим^[2].:

• по можливості намагатися укладати дитину спати на спину, а не на живіт;
• використовувати спеціальний спальний мішок замість ковдри;
• дитина має спати у власному ліжечку, але тільки в кімнаті з батьками;
• природне вигодовування повинно тривати не менше чотирьох місяців.

Примітки

1. Комітет з вивчення раптової дитячої смерті в округах Лондона і Кембриджа був створений в 1953 році. Перший його звіт, який показав, що проблема в 7 разів масштабніша, ніж побоювалися, був опублікований в 1957 році.
2. Шабалов Н. П. Детские болезни, 5-е изд. Т. 1. — СПб.: Питер, 2002.