Loading AI tools
російський вчений-натураліст, фізіолог рослин З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Климе́нт Арка́дійович Тиміря́зєв (також Тімірязєв[3]; рос. Тимирязев Климент Аркадьевич; 22 травня (3 червня) 1843, Петербург, Російська імперія — 28 квітня 1920, Москва, Російська РФСР) — російський природознавець-дарвініст, біолог, фізіолог, один з основоположників російської і радянської школи фізіологів рослин; член-кореспондент РАН (1917 рік; член-кореспондент Петербурзької АН з 1890 року).
| Климент Аркадійович Тимірязєв рос. Климент Аркадьевич Тимирязев | |
|---|---|
 К. А. Тимірязєв | |
| Народився | 22 травня (3 червня) 1843 Петербург, Російська імперія |
| Помер | 28 квітня 1920 (76 років) Москва, Російська РФСР |
| Поховання | Ваганьковське кладовище |
| Країна |  Російська імперія.svg){kind=small} Російська СФРР РСФРР |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | природознавець, біолог, фізіолог |
| Галузь | біологія |
| Відомий завдяки | один з основоположників російської фізіологічної школи |
| Alma mater | фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університетуd і Імператорський Санкт-Петербурзький університет[d][1] |
| Науковий ступінь | доктор наук (1875) |
| Вчителі | Жан Батіст Буссенго |
| Знання мов | російська |
| Заклад | МДУ[1] і МДУ[1] |
| Членство | Лондонське королівське товариство, Російська академія наук[1], Вольное экономическое общество[2], Російське хімічне товариство[2], Санкт-Петербурзьке товариство дослідників природи[2], Московське товариство дослідників природиd[2] і Товариство любителів природознавства, антропології та етнографіїd[2] |
| Титул | член-кореспондент Петербурзької АН (з 1890) |
| Рід | House of Timiryazevd |
| Батько | Q112625396? |
| Мати | Q112625438? |
| Брати, сестри | Vasily Timiryazevd і Nikolay Arkadievich Timiryazevd |
| Діти | Arkadi Timiryazevd |
| Нагороди | |
| |
Климент Аркадійович Тимірязєв народився в Петербурзі у 1843. Початкову освіту здобув удома. В 1866 році закінчив Петербурзький університет як вільний слухач, оскільки 1861 року його виключили з університету за участь у студентських заворушеннях.
У 1868—70 роках Тимірязєв навчався і працював за кордоном у лабораторіях німецьких (К. Гірхофа, Г. Гельмгольца, Р. Бунзена, Ф. Гофмайстера) та французьких (П. Бертло, Ж. Буссенго, К. Бернара) вчених.
Повернувшись до Росії, Тимірязєв захистив дисертацію на тему «Спектральний аналіз хлорофілу», і в 1871 році його було призначено на професорську посаду в Петровську сільськогосподарську академію в Москві.
Протягом 1870—92 років викладав ботаніку в Московській сільськогосподарській академії, з 1875 р. — ординарний професор, з 1877 р. — завідувач першою в Росії кафедрою анатомії і фізіології рослин, одночасно з 1877 р. — професор Московського університету.
У 1911 році залишив Московський університет (на знак протесту проти дій міністра освіти Кассо).
Останні 10 років Тимірязєв займався лише науковою та літературно-публіцистичною діяльністю. Відомо, що він гаряче вітав більшовицький Жовтневий переворот 1917 року, а в рік смерті (1920) навіть був обраний робітниками депутатом московської ради.
Учений помер 28 квітня 1920 року в Москві від тяжкої двобічної крупозної пневмонії.
Першу наукову працю 25-річний К. Тимірязєв надрукував якраз перед закордонним відрядженням — «Прилад для дослідження розкладу вуглекислоти» (рос. Прибор для исследования разложения углекислоты, 1868).
Наукові праці Тимірязєва, що вирізняються стрункістю структури, чіткістю і послідовністю викладення фактичного матеріалу, присвячені експериментальній і теоретичній розробці проблеми фотосинтезу. Тимірязєв встановив, що фотосинтез здійснюється відповідно до закону збереження енергії; інтенсивність фотосинтезу тісно пов'язана з інтенсивністю світла. Тимірязєв висловив думку, що хлорофіл не тільки фізично, а й хімічно бере участь у фотосинтезі, передбачивши тим самим розвиток сучасної науки.
Дослідження вченим енергетичних закономірностей фотосинтезу мало важливе значення в обґрунтуванні вчення про єдність і зв'язок живої та неживої матерії в процесі колообігу речовин і енергії в природі. К. А. Тимірязєв порушив проблему еволюції фотосинтезу, яка знайшла свій розвиток у сучасній науці.
Тимірязєв розробляв також питання водного режиму та мінерального живлення рослин; у впровадженні досягнень фізіології рослин і агрохімії в сільськогосподарську практику вчений бачив основи раціонального землеробства.
Крім теоретичних досліджень, до заслуг Тимірязєва варто віднести практичні успіхи — він першим запровадив у Російській імперії дослідження з окультуренням рослин у штучних ґрунтах. Саме задля цього у Петровській сільськогосподарській академії було влаштовано першу теплицю, досвід організації якої вчений перейняв, навчаючись у Німеччині.
Тимірязєв був у Росії одним з найпослідовніших прихильників, пропагандистів і теоретиків дарвінізму. Вчений уточнив значення багатьох його важливих понять, захищав вчення Чарлза Дарвіна в публічних лекціях і друкованих працях. Тимірязєв став першим вченим з Російської Імперії, якому доручили прочитати у Великій Британії так звану Круніанську лекцію[en], яку Лондонське королівське товариство (англ. The President, Council, and Fellows of the Royal Society of London for Improving Natural Knowledge) разом з Королівським медичним коледжем (англ. Royal College of Physicians) щорічно присвячує найзначнішому відкриттю в галузі природознавства згідно з заповітом доктора Вільяма Круна[en]. Тимірязєв прочитав таку лекцію на тему «Про космічну роль рослини» у 1903 році, де зокрема висунув положення стосовно дії світла на рослину — «асиміляція лише при відносно малих напруженнях світла зростає пропорційно кількості його, але потім відстає від нього і досягає максимуму при напрузі, приблизно рівній половині напруги сонячного променя, що падає на лист у нормальному напрямку. Подальше зростання напруги вже не супроводжується посиленням асиміляції світла».
Твори Тимірязєва публікували як окремими виданнями, так і у складі наукових збірників:
К. А. Тимірязєву були присуджені звання член-кореспондента Академії наук, почесного члена Санкт-Петербурзького університету, багатьох наукових і громадських товариств і організацій. Почесним професором зробив Тимірязєва також і Харківський університет.
Нині ім'я Тимірязєва носить Російський Державний аграрний університет (колишня сільгоспакадемія). У Москві є вулиця Тимірязєва, район «Тимірязєвка», станція Московського метро імені Тимірязєва (відкрито у 1991 році).
В Україні, утворені від імені вченого, популярними є топоніми Тімірязєве і Тімірязєвка. А вулиці, названі на честь К. А. Тимірязєва, є у Києві, Дніпрі, Львові, Харкові, Запоріжжі, Ужгороді, Вінниці, Луганську та багатьох інших містах.
У 1931 році на Миколаївському суднобудівному заводі був спущений на воду теплохід «Тимірязєв».
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
