Трійчастий нерв
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Трійча́стий нерв (лат. nervus trigeminus) — Ⅴ пара черепних нервів у людини та у хребетних тварин[1][2]. Назва походить від його поділу на три основні стовбури[2], хоча в деяких тварин нерв має чотири основні гілки[3]. Уперше нерв так був названий у 1732 році. Найтовстіший серед усіх черепних нервів[4]. За функцією — це змішаний нерв, який складається з чутливих (загальних соматосенсорних) і рухових (спеціальних вісцеромоторних) нервових волокон[2]. Чутливою іннервацією забезпечує шкіру лицьового відділу, слизові оболонки рота, носа, придаткових пазух, кон'юнктиву, частину твердої оболони головного мозку, зовнішнє вухо та слизову середнього вуха, зуби та періодонт, скронево-нижньощелепний суглоб (поверхнева і глибока чутливість)[5]. Завдяки руховим гілкам трійчастий нерв іннервує деякі м'язи, серед яких жувальні[5][6]. З огляду на наявність декількох типів волокон, патологічні процеси, пов'язані з нервом, будуть проявлятися як чутливими, так і руховими порушеннями. Наприклад, серед патологій, які уражають нерв, досить відомою є невралгія трійчастого нерва, при якій виникатиме гострий пекучий біль в ділянках іннервації однієї гілки чи гілок трійчастого нерва.
Трійчастий нерв | |
---|---|
Трійчастий нерв (виділений жовтим) | |
Головний мозок та черепні нерви (вид знизу) | |
Латинська назва | nervus trigeminus |
Грей | subject #200 886 |
До | зоровий нерв верхньощелепний нерв нижньощелепний нерв |
MeSH | Trigeminal+Nerve |