Топографі́чна ізоля́ція або топографі́чне домінува́ння (англ.Topographic isolation, нім.Dominanz)— радіус кола, в якому вершина є панівною, тобто домінує за висотою над сусідніми вершинами чи іншими формами рельєфу. Вона характеризується мінімальною відстанню по горизонталі між найвищою точкою самої гори і найближчою точкою поверхні (схилу) вершини рівної чи більшої висоти.
Топографічна ізоляція може бути розрахована для невеликих пагорбів, островів, а також для великих гірських піків. Топографічна ізоляція може навіть бути розрахована для підводних вершин.
Гора Говерла, у Східних Карпатах, висотою 2061м над рівнем моря. Найближча вища вершина— гора П'єтрос, висотою 2303м, лежить за 63,33км на південь, тому топографічна ізоляція (домінування) Говерли становитиме 63,33км[1].
Найвища вершина Азії і земної куліЕверест, у Гімалаях, висотою 8848м над рівнем моря, не має вищої чи рівної за висотою вершини, тому топографічна ізоляція Евереста дорівнюватиме довжині окружності Землі, тобто 40 008км.
Монблан, висотою 4810м, є найвищою горою в Альпах. Найближчі до нього більш високі гори розташовані на Кавказі. Найближча вища вершина, гора Кюкюртлю (4978м), лежить у західному відрозі масиву Ельбрус (5633м) за 2812км, тому топографічна ізоляція Монблана становитиме 2812км[3].
На земній кулі є 86 вершин, які мають величину топографічної ізоляції понад 1000км. Нижче наведений список з кількох найбільших за площею країн світу та Антарктиди з вершинами, які мають топографічну ізоляцію понад 1000км, за винятком Канади. Кількість вершин цього типу залежить від типу рельєфу території. Цікавим є випадок з Канадою, яка не має жодної гори цього типу, тому що великі площі її території характеризуються плавними змінами рельєфу[4].