Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Тонáльність — звуковисотне положення ладу[1][2], у ширшому сенсі — ієрархічна система висотних зв'язків, центральною категорією якої є тоніка. Тональності отримують назви за їх основним тоном («тонікою») та нахилом ладу («мажор» або «мінор»). Уперше поняття тональності було придумане О.-Е. Хороном (1810) й популяризоване Ф.-Ж. Фетісом (1830-ті — 1840-ві)[3]. Поняття також описав французький музикознавець Ф.-Л.-Ж. Кастиль-Блаз (1821), як «властивість музичного ладу, що виражається у використанні його суттєвих ступенів»[4][5]. Протягом наступних століть як тональні системи, так і саме поняття тональності зазнали еволюції.
На відміну від модальності, тональність характеризується чітким і постійно відчутним тяжінням до центру ладу — тоніки, тоді як її звукоряд може бути дотриманий різною мірою. Центром тональності виступає мажорний або мінорний тризвук, побудований від її основи — тоніки. Ієрархія висотних зв'язків зазвичай вибудовується на основі класичних гармонічних функцій — тоніки, домінанти і субдомінанти.
Тональності притаманний внутрішній динамізм і активність, напруженість цілеспрямованого руху, гранична раціональна вивірена централізованість і багатство функціональних зв'язків. Активні динамічні зміни акордів і модуляції з однієї тональності в іншу виступають як вища форма руху. При цьому зміни тимчасових гармонічних центрів не скасовують центрального тяжіння, а навпаки — інтенсифікують його. Велике значення для формування тонального почуття має музичний метр і метрична екстраполяція — очікування певного продовження на основі даного початку. Відповідно до цих властивостей тональність характеризується постійно і чітко відчутним тяжінням до центру ладу.
Динамізм тональної системи опосередковано пов'язаний з характером європейського мислення епохи Нового часу, зокрема, з ідеями Просвітництва. «Модальність представляє, по суті, стабільний, а тональність — динамічний погляд на світ» (Е. Ловінська)[6].
У позначенні тональності вказується основний тон (тоніка) і нахил ладу, наприклад — тональність до мажор є тональністю, в основі якого мажорний лад вибудовується від звуку до. В українській музичній практиці широко застосовуються позначення тональностей як за складовою, так і за буквеною системами. Тоніку мажорних ладів звичайно пишуть з великої літери, тоді як тоніку мінорних — з малої[7], наприклад:
фа-дієз мінор — fis-moll,
де «dur» — означає «мажор» (дослівно лат. dur, durus — твердий), а moll — «мінор» (дослівно лат. moll — м'який).
У нотах тональність, як правило, позначають за допомогою ключових знаків. Це пов'язано з тим, що мажорний чи мінорний звукоряди більшості тональностей, окрім до мажора і ля мінора, включають похідні ступені замість основних.
У мажорно-мінорній музиці тональності по-різному взаємодіють. Нижченаведені відношення тональностей закріплені термінологічно:
В англійській термінологічній системі паралельні тональності називаються «відносними» (relative keys), а однойменні — «паралельними» (parallel keys), що може породжувати плутанину при перекладах англійської музично-теоретичної літератури на українську мову.
Спорідненістю тональностей називається співвідношення двох тональностей, що визначається кількістю і значенням спільних акордів (тобто акордів, які складаються зі звуків, які зустрічаються в обох тональностях). Існує три ступені споріднення тональностей:
Ступінь споріднення тональностей обумовлює можливість і характер модуляції.
Українською | Класичне | Англійське | Знаки біля ключа |
---|---|---|---|
до-бемоль мажор | Ces (dur) | C-flat major | |
ля-бемоль мінор | as (moll) | A-flat minor | |
соль-бемоль мажор | Ges | G-flat major | |
мі-бемоль мінор | es | E-flat minor | |
ре-бемоль мажор | Des | D-flat major | |
сі-бемоль мінор | b | B-flat minor | |
ля-бемоль мажор | As | A-flat major | |
фа мінор | f | F minor | |
мі-бемоль мажор | Es | E-flat major | |
до мінор | c | C minor | |
сі-бемоль мажор | B | B-flat major | |
соль мінор | g | G minor | |
фа мажор | F | F major | |
ре мінор | d | D minor | |
до мажор | C | C major | |
ля мінор | a | A minor | |
соль мажор | G | G major | |
мі мінор | e | E minor | |
ре мажор | D | D major | |
сі мінор | h | B minor | |
ля мажор | A | A major | |
фа-дієз мінор | fis | F-sharp minor | |
мі мажор | E | E major | |
до-дієз мінор | cis | C-sharp minor | |
сі мажор | H | B major | |
соль-дієз мінор | gis | G-sharp minor | |
фа-дієз мажор | Fis | F-sharp major | |
ре-дієз мінор | dis | D-sharp minor | |
до-дієз мажор | Cis | C-sharp major | |
ля-дієз мінор | ais | A-sharp minor |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.