Теофіль Готьє
французький письменник / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Теофіль Готьє?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
П'єр Жуль Теофі́ль Ґотьє́ (фр. Pierre Jules Théophile Gautier; 31 серпня 1811, Тарб — 23 жовтня 1872, Нейї-сюр-Сен) — французький поет, прозаїк, літературний критик, лібретист та художник, значна постать у французькій літературі середини XIX століття. Спочатку Готьє був прихильником романтизму, але потім еволюціонував разом із французькою літературою до декадансу, символізму й модернізму. Він був одним із засновників літературного товариства Парнас, яке проголошувало принципи мистецтва для мистецтва. Зокрема, Готьє належить відомий вислів «Усе корисне бридке».
П'єр Жуль Теофіль Ґотьє | ||||
---|---|---|---|---|
Pierre Jules Théophile Gautier | ||||
Ім'я при народженні | фр. Jules Pierre Théophile Gautier[1] | |||
Народився | 31 серпня 1811(1811-08-31) Тарб | |||
Помер | 23 жовтня 1872(1872-10-23) (61 рік) Нейї-сюр-Сен | |||
Поховання | Цвинтар Монмартр[2] | |||
Громадянство | Франція | |||
Місце проживання | Hôtel de Fourcyd | |||
Діяльність | поет, прозаїк, лібретист, літературний критик, художник | |||
Alma mater | Ліцей Карла Великого і ліцей Людовика Великого | |||
Заклад | Ле Фігаро | |||
Мова творів | французька | |||
Членство | Société héliographiqued, Jeune-Franced і Національне товариство образотворчих мистецтвd | |||
У шлюбі з | Ernesta Grisid | |||
Діти | Judith Gautierd, Estelle Gautierd і Théophile Gautier, filsd | |||
Автограф | ||||
Нагороди | ||||
| ||||
Теофіль Готьє у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Йому також приписується [Архівовано 1 січня 2013 у Wayback Machine.] інший значний вислів: «Мистецтво заради мистецтва» (фр. l'art pour l'art). Латинський переклад цієї фрази (лат. Ars gratia artis) прикрашає логотип кінокомпанії Metro-Goldwyn-Mayer.
В 1858 році був запрошений до Російської імперії. Урядовці сподівалися, що розповіді Готьє про свою мандрівку позитивно вплинть на громадську думку Європи і спростують «антиросійські» випади Астольфа де Кюстіна. При цьому, щоб подорож не виглядала «домовленою» з урядом, запрошував гостя Григорій Кушелєв-Безбородько — як приватна особа. Сам Готьє, однак, не приховував, що хотів заробити на «російському проекті» грошей. Йшлося про те, що його публікації про культурні скарби Росії у французькій пресі будуть супроводжуватися добірками фотографій. Але в останній момент програма була скорочена, і Готьє обмежився текстами[3].