Теліжинці (Хмельницький район)
село в Хмельницькій області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Телíжинці — село в Україні, у Старосинявській селищній громаді Хмельницького району Хмельницької області.
| село Телíжинці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Хмельницький район |
| Громада | Старосинявська селищна громада |
| Основні дані | |
| Населення | 230 |
| Площа | 1,644 км² |
| Густота населення | 139,9 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 31409 |
| Телефонний код | +380 3850 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°35′42″ пн. ш. 27°32′07″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
295 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 31400, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт Стара Синява, вул. І. Франка, 8 |
| Карта | |
  Телíжинці | |
 Телíжинці | |
| Мапа | |
 | |
|
| |
З 1991 року в складі незалежної України.
8 жовтня 2017 року в Телíжинцях звершено освячення новозбудованого храму УПЦ КП на честь апостола і євангелиста Іоана Богослова[1].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Старосинявської селищної громади[2].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Старосинявського району, село увійшло до складу новоутвореного Хмельницького району[3].
Населення становить близько 230 осіб.
- Дідук Єва Петрівна — ланкова буряківничої ланки. Народилась 1900 року в селі Теліжинці. Герой Соціалістичної Праці. Депутат Верховної Ради УРСР двох скликань. Нагороджена 6-ма золотими і срібними медалями ВДНГ. Її ланка понад 30 років поспіль вирощувала по 500 центнерів цукрових буряків. Є. П. Дідух брала участь у виставках досягнень сільського господарства. Померла 1964 року. Похована на сільському кладовищі.
- Купчишин Володимир Маркович — український художник декоративно-прикладного мистецтва. Народився 1 лютого 1941 року. 1971 року закінчив Львівський державний інститут прикладного й декоративного мистецтва, відділення інтер'єру та обладнання. Направлений на роботу у волинські художньо-виробничі майстерні (м. Луцьк). Далі працював на Вінниччині. У вінницькій художньо-виробничій майстерні (зараз — художній комбінат) активно прилучився до мистецької діяльності. В. М. Купчишин — учасник обласних виставок у місті Луцьк (з 1971 р.), у місті Рівне (з 1973 р.) та у Вінниці (з 1975 р.), а також республіканських виставок декоративно-прикладного мистецтва. Працює в галузі монументально-декоративного мистецтва (графіка, вітраж і різьба по дереві). Твори — переважно настінні декоративні пласти різних розмірів, виконані технікою контррельєфного виїмкового різьблення: композиції на теми жанрових сценок, орнаментально-рослинні. Найбільш відомі твори: «Дума про хліб» (1976), «Муза» (1977), «Пори року» (1987), «Дударик» (1996), «Ритми» (1998), «Козацька дума». Деякі роботи зберігаються у приватних колекціях в Україні, США та Німеччині. В. М. Купчишин входить до Національної спілки художників України (з 1995 року). Мешкає та працює у Вінниці.
- Сердунич Любов Андріївна — українська письменниця, член НСПУ, НСЖУ, НСКУ, АДГУ, голова декількох громадських і творчих організацій: районного відділення Всеукраїнського об'єднання ветеранів та РО Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка. 1995 року заснувала й очолює районну дитячу літературну студію «Муза Надіквиння» та 1998 року — районне літературне об'єднання «Джерелинка». Член Хмельницької літспілки «Поділля», Хмільницького літературно-мистецького клубу «Золота троянда» (віце-президент із питань української духовности та культури; Вінниччина), Київського літоб'єднання «Радосинь», Всеукраїнської творчої спілки «Літературний форум», Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України», інших творчих гуртів.
- Симашкевич Володимир Миколайович (1907—1976) — український живописець.
Будинок культури
Руїни старої каплички
Будівля старої комори
Ставок на річці Іква біля села
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
