Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
С-1 — радянський дизель-електричний підводний човен типу «Середня» серії IX, що входив до складу Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 25 грудня 1934 року на верфі заводу № 189 в Ленінграді під заводським номером 266. 8 серпня 1935 року спущений на воду. 23 вересня 1936 року включений до складу Балтійського флоту[1].
С-1 | ||
---|---|---|
Схема підводного човна типу «Середня» | ||
Під прапором | Військово-морський флот СРСР | |
Порт приписки | Віндава | |
Спуск на воду | 8 серпня 1935 | |
Виведений зі складу флоту | 23 вересня 1936 | |
Сучасний статус | 23 червня 1941 року підірваний та затоплений екіпажем у порту Лібави; піднятий німцями та 7 серпня 1943 року затоплений біля Кіля під час підводних вибухових випробувань | |
Бойовий досвід | «Зимова війна» Німецько-радянська війна * Кампанія на Балтійському морі | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | Середній торпедний ДПЧ | |
Розробник проєкту | № 189, Ленінград | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 19,5 вузлів (36,1 км/год) | |
Швидкість (підводна) | 9,6 вузли (17,77 км/год) | |
Робоча глибина занурення | 80 м | |
Гранична глибина занурення | 100 м | |
Автономність плавання | 30 діб | |
Екіпаж | 45 осіб | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 77,7 м | |
Ширина корпусу найб. | 6,4 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,06 м | |
Водотоннажність надводна | 866,1 т | |
Силова установка | ||
дизель-електрична; 2 × дизельні двигуни 1Д 2 × електромотори ПГ-72/35 | ||
Гвинти | 2 | |
Потужність | дизельні двигуни — 2 × 2 000 к. с. електромотори — 2 × 550 к.с. | |
Озброєння | ||
Торпедно- мінне озброєння |
6 ТА калібру 533-мм (12 торпед) | |
ППО | 1 × 100-мм/51 гармата Б-24 (200 снарядів) 1 × 45-мм напівавтоматична гармата 21-К (500 снарядів) |
На початок радянсько-фінської війни С-1 проходив службу у складі 13-го дивізіону ПЧ Балтійського флоту з базуванням у Таллінні. 3-16 грудня 1939 року здійснив перший бойовий похід. 10 грудня човен помітив у Ботнічній затоці поблизу Порі і атакував одиночний транспорт — німецький пароплав «Больхайм» (3324 брт), який перевозив целюлозу. 16 грудня радянський човен благополучно повернувся в Лібаву.
З 22 грудня 1939 до 20 січня 1940 року С-1 здійснив другий бойовий похід у складних льодових умовах. За радянською інформацією під час цього походу його атакували два фінських гідролітаки «Юнкерс W 34», один з яких артилеристам вдалося збити (фінською стороною факт зіткнення не підтверджується). 20 січня 1940 року човен повернувся на базу.
7 лютого 1940 року човен нагородили орденом Червоного Прапора, а його командир Трипольський О. В. удостоєний звання Героя Радянського Союзу.
На початок німецько-радянської війни, 22 червня 1941 року, С-1 перебував на ремонті в Лібаві на заводі Тосмаре у складі 1-го дивізіону ПЧ КБФ. Ввечері 23 липня 1941 року, коли німці були вже на підступах до міста, С-1 вивели з доку, після чого підірвали силами екіпажу, який перейшов на ПЧ С-3, на якому перейшов до Таллінна.
Незабаром після окупації Лібави С-1 був піднятий німцями, і так як міцний корпус субмарини не отримав значних пошкоджень, його відбуксирували в Кіль, де Крігсмаріне використовували як дослідне судно. 7 серпня 1943 року в результаті ряду випробувань, в ході яких вивчався вплив глибинних бомб, корпус субмарини затонув.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.