Remove ads
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
С-2 — радянський дизель-електричний підводний човен типу «Середня» серії IX, що входив до складу Військово-морського флоту СРСР за часів радянсько-фінської та німецько-радянської війн. Закладений 25 квітня 1935 року на верфі заводу № 189 у Ленінграді під заводським номером 268. 30 квітня 1936 року спущений на воду. 13 липня 1938 року включений до складу Балтійського флоту[1].
С-3 | ||
---|---|---|
Схема підводного човна типу «Середня» | ||
Верф | № 189, Ленінград | |
Під прапором | Військово-морський флот СРСР | |
Порт приписки | Таллінн | |
Закладений | 25 квітня 1935 | |
Спуск на воду | 30 квітня 1936 | |
Введений до складу флоту | 13 липня 1938 | |
Виведений зі складу флоту | 27 липня 1941 | |
На службі | 1938-1941 | |
Загибель | 24 червня 1941 року загинув унаслідок атаки німецьких торпедних катерів S-60 і S-35 | |
Сучасний статус | затонув | |
Бойовий досвід | «Зимова війна» Німецько-радянська війна * Кампанія на Балтійському морі | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | Середній торпедний ДПЧ | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 19,5 вузлів (36,1 км/год) | |
Швидкість (підводна) | 9,6 вузли (17,77 км/год) | |
Робоча глибина занурення | 80 м | |
Гранична глибина занурення | 100 м | |
Автономність плавання | 30 діб | |
Екіпаж | 45 осіб | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 77,7 м | |
Ширина корпусу найб. | 6,4 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,06 м | |
Водотоннажність надводна | 866,1 т | |
Силова установка | ||
дизель-електрична; 2 × дизельні двигуни 1Д 2 × електромотори ПГ-72/35 | ||
Гвинти | 2 | |
Потужність | дизельні двигуни — 2 × 2 000 к. с. електромотори — 2 × 550 к.с. | |
Озброєння | ||
Артилерія | 1 × 100-мм/51 гармата Б-24 (200 снарядів) 1 × 45-мм напівавтоматична гармата 21-К (500 снарядів) | |
Торпедно- мінне озброєння |
6 ТА калібру 533-мм (12 торпед) |
До початку Радянсько-фінської війни С-3 входив до складу 13-го дивізіону 1-ї бригади ПЧ Балтійського флоту з базуванням у Таллінні. З початком радянської агресії проти Фінляндії 30 листопада вийшов у бойовий похід і зайняв позиції у протоці Кальмарзунд поблизу шведського міста Кальмар. Ніякої активності не демонстрував. 8 грудня повернувся на базу.
13 грудня 1939 року С-3 вийшов у другій бойовий похід у район на південний захід від Аландських островів. 17 грудня поза оголошеної зони блокади пострілами з 100-мм гармати Б-24 (на другому пострілі гармата вийшла з ладу) екіпажем субмарини був зупинений німецький транспорт «Гільгаузен», який після догляду відпустили. Через кілька годин підводний човен невдало спробував зупинити транспорт «Пінна». З появою на горизонті бойового корабля човен занурився та покинув місце інциденту. 22 грудня 1939 року С-3 повернувся на базу.
У період з 9 по 22 червня 1940 року С-3 блокував Ризький порт у період насильницького приєднання Латвії до СРСР.
На початок операції «Барбаросса», 22 червня 1941 року, С-3 перебував у капремонті на заводі «Тосмаре» в Лібаві. 23 червня німці були вже на підступах до міста, але так як підводний човен міг йти самостійно, (але тільки в надводному положенні, командир, відмовившись підірвати корабель і, взявши на борт частину членів екіпажу підводного човна С-1 і робочих заводу «Тосмаре» (всього на борту човна було близько 100 осіб), вийшов з Лібави. О 2:32 24 червня в районі маяка Ужава його виявили та атакували німецькі торпедні катери S-60 і S-35 зі складу 3-ї флотилії торпедних катерів. У сутичці, що зав'язалася, човен був затоплений німецькими катерами. З води німці підібрали від 9 до 20 осіб.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.