![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f9/Portretfoto_Sigrid_Kaag_2018_01_%2528crop%2529.jpg/640px-Portretfoto_Sigrid_Kaag_2018_01_%2528crop%2529.jpg&w=640&q=50)
Сіґрід Кааґ
нідерландська дипломат і політик / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Сіґрід Кааґ?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Сіґрід Аґнес Марія Кааґ (нід. вимова: [ˈsiɣrɪt ˈɑxnɛs maːˈrijaː kaːx]; нар. 2 листопада 1961(19611102), Рейсвейк, Нідерланди) — нідерландська політична діячка та дипломат. Перший заступник прем'єр-міністра та міністр фінансів у четвертому уряді Рютте з 10 січня 2022[3]. Міністр закордонної торгівлі та співпраці з питань розвитку з 26 жовтня 2017 до 10 серпня 2021 та Міністр закордонних справ з 25 травня до 16 вересня 2021 в третьому уряді Рютте. Лідер Демократів 66 з 4 вересня 2020 року[4] до 12 серпня 2023 року.
Сіґрід Кааґ | |
---|---|
Sigrid Kaag | |
![]() Кааґ 2018 року | |
Перший заступник прем'єр-міністра Нідерландів | |
Нині на посаді | |
На посаді з | 10 січня 2022 |
Прем'єр-міністр | Марк Рютте |
Попередник | Гюго де Йонґе[en] |
Міністр фінансів | |
Нині на посаді | |
На посаді з | 10 січня 2022 |
Прем'єр-міністр | Марк Рютте |
Попередник | Вопке Гукстра |
Член Палати представників Нідерландів | |
Нині на посаді | |
На посаді з | 31 березня 2021 |
Голова партії Демократи 66 | |
4 вересня 2020 — 13 серпня 2023 | |
Попередник | Александер Пехтольд |
Наступник | Роб Єттен |
Міністр закордонних справ Нідерландів | |
25 травня 2021 — 16 вересня 2021 | |
Прем'єр-міністр | Марк Рютте |
Попередник | Стеф Блок |
Наступник | Том де Бруйн[en] (в. о.) Бен Кнапен[en] |
13 лютого 2018 — 7 березня 2018 В. о. | |
Прем'єр-міністр | Марк Рютте |
Попередник | Галбе Зейлстра |
Наступник | Стеф Блок |
Міністр закордонної торгівлі та співпраці з питань розвитку | |
26 жовтня 2017 — 10 серпня 2021 | |
Прем'єр-міністр | Марк Рютте |
Попередник | Ліліанне Плумен |
Наступник | Том де Брюйн |
Голова офісу спеціального координатора ООН з питань Лівану | |
17 січня 2015 — 26 жовтня 2017 | |
Попередник | Дерек Пламблі |
Наступник | Пернілл Далер Кардель |
Голова офісу спеціального координатора ООН з питань Сирії | |
16 жовтня 2013 — 30 вересня 2014 | |
Попередник | посаду запроваджено |
Наступник | посаду скасовано |
Народилася | 2 листопада 1961(1961-11-02) (62 роки) Рейсвейк, Нідерланди |
Відома як | міністерка, дипломат, політична діячка |
Місце роботи | Організація Об’єднаних Націй і Shell |
Країна | Нідерланди[1] |
Освіта |
|
Alma mater | Коледж святого Антоніяd, Університет Ексетераd і Національна школа адміністрації |
Політична партія | Демократи 66[2] |
У шлюбі з | Аніс аль-Как |
Діти | 4 |
Нагороди | |
За професією дипломат, Кааґ працювала державним службовцем у Міністерстві закордонних справ з 1990 до 1993 року, коли вона стала посадовою особою ООН при UNRWA в Єрусалимі з 1994 до 1997 року. Кааґ працювала адміністратором в Міжнародній організації з міграції у Женеві з 1998 до 2004 року, там же стала старшим радником Організації Об'єднаних Націй з Хартуму та Найробі, цю посаду обіймала до 2005 року, коли стала високопосадовцем ЮНІСЕФ. Кааґ працювала регіональним директором з питань Близького Сходу та Північної Африки в ЮНІСЕФ в Аммані з 2007 року по травень 2010 року, коли її призначили помічником Генерального секретаря та директором Бюро зовнішніх зв'язків ПРООН у Нью-Йорку.[5] Вона курувала стратегічне залучення ПРООН до зовнішніх зв'язків, спілкування та адвокацію на рівні організації, а також мобілізацію ресурсів.[6]
З січня 2015 року до жовтня 2017 року вона працювала Спеціальним координатором ООН з питань Лівану (UNSCOL).[7] До цього вона працювала заступником Генерального секретаря та спеціальним координатором |Спільної місії Організації із заборони хімічної зброї (ООН-ОЗХО) з метою ліквідації заявленої програми хімічної зброї Сирійської Арабської Республіки в період з жовтня 2013 року по вересень 2014 року. До моменту своєї місії в Сирії вона працювала помічником Генерального секретаря та помічником адміністратора та директором Бюро зовнішніх зв'язків та адвокації Програми розвитку ООН.