Loading AI tools
колишнє село в Україні, нині — частина села Шманьківці Тернопільської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Струсівка (або Стросівка[1]; пол. Strusówka) — колишнє село в Україні, нині — однойменна вулиця[2] та частина села Шманьківців Тернопільської области.
село Струсівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район/міськрада | Чортківський район |
Рада | Шманьківська сільська рада |
Основні дані | |
Перша згадка | XVIII ст. |
Населення | 236 (1880) |
Існувало до | 1940-х |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°59′10″ пн. ш. 25°55′33″ сх. д.H G O |
Водойми | Самець, Нічлавка |
Карта | |
Мапа | |
|
Назва має антропонімне походження, тобто назва виникла від особової назви. Можливо, Струс був представником гілки польської шляхти Струсів[3].
Виникло на початку XVIII ст[3].
У Струсівці в 1880 році — 236 жителів, 1900 — 337, 1910 — 317, 1921 — 275, 1931 — 301; у 1880 році — 40 дворів, 1921 — 53, 1931 — 56.
За часів Австро-Угорщини власником маєтку в селі був Станіслав Виговський (іноді — Виховський, пол. Stanisław Józef Hilary Wychowski (Wyhowski))[4].
Струсівка, як і Шманьківці, протягом певного часу були центрами гмін, які, за розпорядженням № 632 міністра внутрішніх справ Польщі Мар'яна Зиндрама-Косцялковського (пол. Marian Zyndram-Kościałkowski) від 21 липня 1934 року, з 1 серпня 1934 року входили до новоутвореної сільської гміни Колиндяни[5].
У 1960—1970-ті рр. в Україні, як і всьому СРСР, проводили політику ліквідації «неперспективних» сіл, передусім хуторів, які нібито гальмували процес укрупнення сільських поселень. Ці поселення були приєднані до ближніх сіл і зняті з обліку.
Нині Струсівку та Шманьківці розділяє потік Самець.
У селі була дерев'яна церква святого Йоана Богослова (дерев'яна, втрачена).
Визнавці римо-католицького обряду, які мешкали в селі Струсівка, належали до парафії з центром у Чорткові[6].
Нині на території уже як частини села Шманьківці, є лише три хрести: один, на честь скасування панщини (1848), другий на пам'ять жертвам епідемії тифу, а третій на могилі невідомого солдата, який загинув у бою під с. Залісся.
В австрійський період на Струсівці діяли два млини. Зокрема кам’яний з двома жорнами, а дерев’яний тільки з одним. А забезпечував їхню безперебійну діяльність великий струсівецький ставок, який належав Фрідріху Плятнеру. На місці кам’яного млина, який зупинив діяльність в радянський час, вдячні нащадки на його місці у 1992 р. побудували каплицю з нагоди проголошення Незалежності України.
Діяли філії українських товариств «Просвіта»[7], «Рідна школа»[8] та інші.
За австрійською статистикою в громаді 1900[9] — 263 греко-католики, 55 римо-католики, 4 юдеїв, на фільварку — 15 юдеїв.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.