Сталін Йосип Віссаріонович
державний, політичний і військовий діяч СРСР / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Сталін Йосип Віссаріонович?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Йо́сип Віссаріо́нович Ста́лін (ім'я при народженні: Іосеб Бесаріоніс дзе Джугашвілі, груз. იოსებ ჯუღაშვილი; також Ко́ба (прізвисько в юнацтві й банді) 18 грудня 1878(18781218), Горі, Російська імперія — 5 березня 1953, Москва, СРСР) — радянський військовий та політичний діяч. Перебуваючи на постах генерального секретаря Комуністичної партії Радянського Союзу (1922—1953) й голови уряду (1941—1953), встановив в СРСР однопартійну тоталітарну систему та став фактично одноосібним диктатором. Створені за його правління політична система й ідеологія дістали назву сталінізм.
Йосип Сталін (Джугашвілі) იოსებ ჯუღაშვილი | |
---|---|
груз. იოსებ ბესარიონის ძე ჯუღაშვილი рос. Иосиф Виссарионович Джугашвили | |
Генеральний секретар ЦК ВКП(б) | |
3 квітня 1922 — 10 лютого 1934 | |
Попередник | Микола Крестинський |
Секретар ЦК ВКП(б)/ЦК КПРС | |
10 лютого 1934 — 5 березня 1953 | |
Попередник | колективна посада |
Наступник | Микита Хрущов |
4-й голова РНК СРСР | |
6 травня 1941 — 15 березня 1946 | |
Попередник | В'ячеслав Молотов |
Наступник | посаду скасовано |
1-й голова РМ СРСР | |
15 березня 1946 — 5 березня 1953 | |
Попередник | посаду запроваджено |
Наступник | Георгій Маленков |
| |
Народився |
18 грудня 1878(1878-12-18) Горі, Тифліська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія[1][2][3] |
Помер |
5 березня 1953(1953-03-05)[1][4][…] (74 роки) Кунцевська дача, Волинське[d], Московська область, РРФСР, СРСР[5] |
Похований | Некрополь біля Кремлівської стіни |
Відомий як | політик, революціонер, публіцист, державний діяч, мовознавець |
Місце роботи | Правда, Брдзола, Tbilisi Observatoryd і органи державної влади |
Громадянство | СРСР |
Національність | грузин |
Alma mater | ТДС (29 травня 1899) і Gori schoold (червень 1894) |
Політична партія | РСДРП, РКП(б), ВКП(б), КПРС |
Батько | Джугашвілі Віссаріон Іванович |
Мати | Геладзе Катерина Георгіївна |
У шлюбі з | Сванідзе Катерина Семенівна і Аллілуєва Надія Сергіївна |
Діти | Яків Джугашвілі, Konstantin Kuzakovd, unnamed boy Jughashvili(1916)d, Alexander Davydovd, Сталін Василь Йосипович, Сергєєв Артем Федорович і Аллілуєва Світлана Йосипівна |
Релігія | атеїзм |
Нагороди | |
При проблемах гляньте в довідку.
Народився в бідній сім'ї в місті Горі, навчався в Тбіліській духовній семінарії до 1898 року. В молодості приєднався до марксистської РСДРП та став послідовником Леніна. Редагував більшовицьку газету «Правда», брав участь у розбоях, викраденні та вимаганні на користь партії, за що його неодноразово арештовували та відправляли в заслання. 1912 року обраний до складу ЦК. Після більшовицького перевороту став членом Політбюро, а згодом зайняв пости наркома у справах національностей й державного контролю. Упродовж громадянської війни в Росії виступав у ролі спеціального уповноваженого партії на важливих ділянках фронту. 1922 року Йосип Сталін посів пост генерального секретаря ВКП(б), а після смерті Леніна сконцентрував владу у своїх руках, розмістив ключових прибічників на основні посади й вигнав потенційних суперників й колишніх союзників.
Наріжною партійною догмою за правління Сталіна стала концепція «побудови соціалізму в окремо взятій країні». В період впровадження п'ятирічних планів СРСР пережив сільськогосподарську колективізацію, прискорену індустріалізацію та створення централізованої командної економіки. Сталінська політика, заснована на застосуванні системних репресій й терору, призвела до смерті мільйонів селян упродовж Голоду в СРСР (1932—1933) та Голодомору в Україні; мільйони радянських громадян було ув'язнено в таборах ГУЛАГу чи виселено у віддалені території, розкуркулено тощо, інколи цілі народи підпадали під депортації. Між 1934 і 1939 роками Сталін та його оточення організували «Великий терор» з метою ліквідації «ворогів робітничого класу», у процесі якого понад мільйон осіб було ув'язнено, а 700 тисяч — страчено таємною поліцією.
У зовнішній політиці Сталін сприяв поширенню марксизму-ленінізму через Комуністичний інтернаціонал та підтримав антифашистський рух під час громадянської війни в Іспанії. 1939 року Сталін, керуючись експансіоністськими намірами, уклав з нацистською Німеччиною договір про ненапад. Згідно з ним, радянські війська анексували Західну Україну, Західну Білорусь, країни Балтії, Бессарабію та Буковину, напали на Фінляндію. Сталін не зумів передбачити німецьке вторгнення 1941 року, внаслідок чого Червона армія зазнала значних втрат на початковому етапі війни. Радянський Союз, мобілізувавши патріотизм народу у боротьбі з нацизмом та долучившись до антигітлерівської коаліції, зміг відбити напад, заволодів Берліном у 1945 році та переможно завершив Другу світову війну в Європі.
Під час післявоєнного врегулювання Сталін розширив радянський вплив в Східній Європі, Китаї та Північній Кореї. Водночас Сполучені Штати та Радянський Союз стали ворожими наддержавами у Холодній війні. Сталін ініціював повоєнне відновлення країни, грошову реформу, створення потужного військово-промислового комплексу та посприяв перетворенню СРСР на ядерну супердержаву. В пізній період його правління країна пережила ще один великий голод, хвилю антисемітизму й жорсткого контролю за культурним й інтелектуальним життям держави. Йосип Сталін помер 1953 року в 74-річному віці. На посту радянського керівника його змінив Микита Хрущов, який засудив свого попередника та ініціював процес десталінізації.
Йосип Сталін вважається однією із найзначніших і водночас найсуперечливіших постатей ХХ століття, ставши ще при житті об'єктом фанатичного культу особи у всесвітньому марксистсько-ленінському русі. Тільки в останні роки свого існування КПРС визнала злочини проти людяності, вчиненні при його режимі, проте відмовилася брати відповідальність за них. Після розпаду Радянського Союзу Йосип Сталін зберіг певну популярність в Росії та Грузії. Разом з тим, його тоталітарний уряд засудили за порушення фундаментальних прав та свобод людини, масові репресії, етнічні чистки, сотні тисяч страт і голод, внаслідок яких загинули мільйони людей.