Loading AI tools
стаття-список у проєкті Вікімедіа З Вікіпедії, вільної енциклопедії
У цьому списку перелічені всі види плазунів, які трапляються на території Хорватії, а також ті види, проживання яких у Хорватії викликає сумніви.
Плазуни Хорватії | |
---|---|
Біорегіон | |
Біогеографічний екорегіон | Голарктика |
Екозона | Палеарктика |
Місцевість | |
Континент | Європа |
Фауна вищого рангу | |
За систематикою | плазуни, фауна Хорватії |
За екологією | морська фауна, суходільна фауна |
За біогеографією | герпетофауна Європи |
Період існування | |
Геологічний вік | сучасність |
Особливості | |
Видовий обсяг | 39 (42?) |
Родовий обсяг | 29 (31?) |
Чужорідні види | Trachemys scripta |
Загалом налічують 39 підтверджених видів плазунів: 15 видів змій, 17 видів ящірок та 7 видів черепах, які формують 29 родів, 14 родин та 2 ряди. Окрім цих видів до герпетофауни Хорватії відносять ще два види плазунів — Blanus strauchi та сліпуна червоподібного. Кожен з них знайдений в країні лише раз, тому їхнє проживання в Хорватії викликає сумніви. Проте, зважаючи на географічне розселення та еволюційні особливості, їхнє мешкання у минулому, а отже приналежність до автохтонної герпетофауни, не виключене. Три із семи видів черепах — морські, які з різною частотою реєструються в акваторії країни. Червоновуха черепаха звичайна є інтродукованим та інвазійним видом, який загрожує автохтонній черепасі болотній. Зразки ще двох видів — Vipera aspis та Chalcides chalcides — зберігаються в музеях із зазначенням, що вони знайдені в Хорватії, але ці дані спростовані[1].
Поширеність всіх видів неоднакова. Так, вуж звичайний чи полоз ескулапів мешкають по всій Хорватії, а гологолов європейський трапляється лише в двох (можливо у трьох) місцях у Славонії, неподалік Угорщини. Mauremys rivulata також можна зустріти тільки на півдні країни. Найбагатшим регіоном за кількістю видів плазунів є адріатичне узбережжя з його середземноморським кліматом[2][3].
На видовому рівні в Хорватії проживають тільки регіональні ендеміки (Балканського півострову чи Динарських Альп), зате на підвидовому рівні у країні мешкає чотири ендемічних таксони: Podarcis melisellensis melisellensis, Podarcis melisellensis ssp.n., Podarcis siculus adriaticus та Podarcis siculus ragusae[4].
Як і в усьому світі, у Хорватії плазуни відчувають сильний негативний антропогенний вплив, який загрожує їхньому існуванню: забруднення навколишнього середовища, зменшення ареалів проживання через потреби сільського господарства та урбанізацію, інтродукція інвазивних видів (окрім звичайної червоновухої черепахи все частіше реєструють інші неавтохтонні види черепах — далекосхідну та Graptemys pseudogeographica)[5][6].
Наступні категорії використані для позначення охоронного статусу кожного виду за оцінками МСОП та Європейського Червоного списку:
VU | Vulnerable | Уразливий |
NT | Near Threatened | Близький до загрозливого стану |
LC | Least Concern | У найменшій загрозі |
NA | Not Applicable | Не придатний для оцінювання (використовується тільки в ЄЧС) |
Для більшості плазунів наведений їх статус у ЄЧС (виділений жирним шрифтом — VU, EN, LC, NA). Якщо європейський статус відсутній, то наведено глобальний (звичайним шрифтом — VU, LC, NT). Якщо і такий статус відсутній, то в клітинці стоїть прочерк («-»).
Українська назва | Біноміальна назва | Родина | Ряд | Статус ЄЧС/МСОП | Ареал проживання | Зображення | Виноски |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Веретільниця ламка | Anguis fragilis Linnaues, 1758 |
Anguidae | Squamata | LC | Ця ящірка зустрічається на території всієї Хорватії. Трапляється на луках, галявинах, узліссях, пустищах. | [2][7] | |
Жовтопуз безногий | Pseudopus apodus (Linnaues, 1758) |
LC | На материку трапляється вздовж морського узбережжя. Також мешкає на островах. Полюбляє посушливі місцини, наприклад, маквіси, скелясті та кам'янисті місцини. Також доволі часто зустрічається на ділянках, призначених для сільського господарства. | [8][9] | |||
Мідянка звичайна | Coronella austriaca Laurenti, 1768 |
Colubridae | LC | Широко розповсюджена по всій Хорватії, окрім узбережжя та прилеглих територій, де вона трапляється значно рідше. Також мешкає на островах Брач, Црес, Крк, Млєт. Полюбляє посушливі місцини, проте трапляється й у вологих біотопах. | [10][11][12] | ||
Полоз жовточеревий | Dolichophis caspius (Gmelin, 1789) |
LC | Мешкає в районі хорватської частини Барані та вздовж Дунаю. На півдні зустрічається на островах Ластово, Мрчара, Копіште, Оліб. Окрему популяцію описано біля Вінковці. Материкова популяція полюбляє дунайські лесові схили, а острівна — чагарники, поля та виноградники. | [13][14][15] | |||
Полоз чотирисмугий | Elaphe quatuorlineata (Lacépède, 1789) |
NT | Трапляється в Істрії, вздовж узбережжя Адріатичного моря та в деяких прилеглих до узбережжя районах. Також можна зустріти на деяких островах (наприклад, Крк, Раб, Хвар). Полюбляє як посушливі (карстові місцини з чагарниками та широколистяними лісами, кам'яні руїни), так і вологі (канали поблизу доріг, струмки, луки) місцини. | [16][17][18] | |||
Hierophis gemonensis (Laurenti, 1768) |
LC | Поширена в Істрії та вздовж узбережжя Адріатичного моря, а також на багатьох островах. Мешкає в посушливих біотопах, таких як маквіси, пасовища, негусті ліси та узлісся, кам'янисті місцини. Також можна зустріти на узбіччях доріг, у садах, серед зарослих кам'яних руїн. | [19][20] | ||||
Hierophis viridiflavus (Lacépède, 1789) |
LC | Північо-західна частина країни: Істрія, Прімор'є, деякі острови Кварнеру (Црес, Крк). Надає перевагу посушливим місцинам, таким як маквіси, негусті ліси, скелі та руїни, пересохлі річища, пустища, проте трапляється й у вологих біотопах. | [21][22] | ||||
Полоз оливковий | Platyceps najadum (Eichwald, 1831) |
LC | Переважно вздовж узбережжя Адріатичного моря, в тому числі в Біоково, починаючи від островів Крк та Паг і до кордону з Чорногорією. Полюбляє посушливі карстові та чагарникові місцини, маквіси, виноградники, негусті ліси. | [23][24][25] | |||
Котяча змія кавказька | Telescopus fallax Fleischmann , 1831 |
LC | Трапляється вздовж всього узбережжя Хорватії (Істрія і аж до кордону з Чорногорією) та на багатьох островах. Полюбляє теплі та посушливі кам'янисті та скелясті місцини з бідною рослинністю, на піщаних пляжах, серед кам'яних руїн. | [26][27][28] | |||
Полоз ескулапів | Zamenis longissimus (Laurenti, 1768) |
LC | Трапляється по всій континентальній Хорватії, а також на ряді островів (Раб, Хвар, Црес, Млєт). Надає перевагу посушливим місцинам. Трапляється в негустих лісах, на узліссях, у чагарниках та посушливих хащах, у кам'янистих місцинах та серед кам'яних руїн. | [29][30] | |||
Полоз леопардовий | Zamenis situla (Linnaeus, 1758) |
LC | Вздовж узбережжя Адріатичного моря, від півдня Істрії і до Конавле, а також на багатьох островах. Полюбляє посушливі біотопи: гариги, пасовища, кам'янисті та скелясті місцини, гірські луки, кам'яні руїни, узбіччя доріг. | [31][32][33] | |||
Гекон турецький | Hemidactylus turcicus (Linnaeus, 1758) |
Gekkonidae | LC | Трапляється вздовж усього узбережжя країни, за винятком Істрії. Трапляється у печерах, на кручах скель. Цей гекон проявляє синантропність — його можна зустріти в міських будівлях, на мурах. | [2][34] | ||
Algyroides nigropunctatus (Duméril & Bibron, 1839) |
Lacertidae | LC | Вздовж морського узбережжя та на деяких островах Кварнеру. Проживає в різних біотопах: у чагарниках, на узліссях, у негустих лісах, серед кам'яних руїн, на скелях. | [35][36] | |||
Dalmatolacerta oxycephala (Duméril & Bibron, 1839) |
LC | Ендемік Динарських Альп. У Хорватії трапляється в горах Далмації, а також на деяких поблизу розташованих островах. Схили та кручі скель, інші кам'янисті місцини — місця проживання цієї ящірки. | [37][38] | ||||
Dinarolacerta mosorensis (Kolombatovic, 1886) |
VU | Ендемік Динарських Альп. В Хорватії трапляється на півдні та південному сході (Мосор, Коз'як, Біоково). Зазвичай живе вище рівня лісу, полюбляє скелясті чи кам'янисті місцини з бідною рослинністю та великою кількістю опадів. Також можна зустріти на нижчих висотах: серед чагарників або негустих лісів. | [39][40][41] | ||||
Iberolacerta horvathi (Mehely, 1904) |
NT | Є гірським видом, поширеним в таких гірських масивах, як Велебіт, Учка, Горський Котар. Мешкає в гірських букових та хвойних лісах. Іноді трапляється вище лінії лісів, серед гірських чагарників та на гірських схилах, серед тріщин в скелях. | [42][43][44] | ||||
Ящірка прудка | Lacerta agilis Linnaues, 1758 |
LC | Поширена по всій Хорватії. Найчастіше мешкає у посушливих місцинах: чагарниках, пустищах, полях з бідною рослинністю, піщаних прибережних місцинах. Також трапляється в негустих лісах та на узліссях. | [45][46] | |||
Lacerta bilineata Daudin, 1802 |
LC | Поширена в Істрії, на островах Кварнеру та в усіх районах Динарських Альп. Полюбляє сонячні карстові схили, добре освітлені ліси, узлісся, ділянки біля води з густою рослинністю. | [47][48] | ||||
Ящірка трисмуга | Lacerta trilineata Bedriaga , 1886 |
LC | Трапляється у прибережних регіонах та на деяких островах Кварнеру. Полюбляє місцини з добре розвинутою рослинністю (негусті ліси, луки), а також трапляється серед чагарників, серед кам'янистих місцин, у покинутих сільськогосподарських угіддях. | [49][50] | |||
Ящірка зелена | Lacerta viridis (Laurenti, 1768) |
LC | Поширений по всій Хорватії, як в її континентальній частині, так і на деяких островах. Полюбляє сонячні посушливі місцини з добре розвинутою рослинністю (чагарники, негусті ліси, фруктові сади та інші агроландшафти). | [51][52] | |||
Podarcis melisellensis (Braun, 1877) |
LC | Вздовж усього морського узбережжя та на островах. Надає перевагу посушливим місцинам: гаригам та іншим чагарникам, пасовиськам, рідким посушливим лісам, скелям та іншим кам'янистим місцинам, насипам обабіч доріг. На островах також трапляється на галькових пляжах. | [53][54][55] | ||||
Ящірка мурова | Podarcis muralis (Laurenti, 1768) |
LC | Поширена по всій континентальній Хорватії і на острові Црес. Мешкає в різних біотопах: у широколистяних лісах, серед скель та кам'яних руїн, у чагарниках, виноградниках. У горах трапляється на висоті до 2500 м. | [56][57] | |||
Podarcis siculus (Rafinesque-Schmaltz, 1810) |
LC | Від Істрії до Неума (Боснія та Герцоговина) та на багатьох островах. Також наявні окремі популяції біля Дубровника та Загреба. Трапляється в сільськогосподарських угіддях, серед чагарників, на піщаному морському узбережжі, на узліссях, у кам'янистих місцинах, а також в населених пунктах. | [58][59] | ||||
Ящірка живородна | Zootoca vivipara (Lichstein, 1823) |
LC | Мешкає в північно-західній частині країни, в гірській місцевості на висотах від 70 і до 1800 м. Полюбляє гірські луки, трапляється поблизу озер, ставків, каналів, на узліссях та болотах. | [60][61][62] | |||
Malpolon insignitus (Geoffroy Saint-Hilaire, 1827) |
Lamprophiidae | LC | За винятком Істрії трапляється вздовж усього узбережжя Хорватії та на островах поблизу. Є ксерофільним видом, який полюбляє посушливі негусті ліси, чагарники, рівнини з бідною рослинністю. | [2][63] | |||
Вуж звичайний | Natrix natrix (Linnaues, 1758) |
Natricidae | LC | Поширена по всій Хорватії. Надає перевагу вологим місцинам (поблизу водойм, на болотах). Також трапляється в широколистяних лісах, на луках, у передмістях. | [2][64] | ||
Вуж водяний | Natrix tessellata (Laurenti, 1768) |
LC | Змія поширена по всій країні, окрім місцин, в яких бракує водойм (хорватські острови та деякі ділянки узбережжя). Мешкає в озерах, ставках, річках, часом виповзає на берег. | [65][66] | |||
Гекон стінний | Tarentola mauritanica (Linnaeus, 1758) |
Phyllodactylidae | LC | Мешкає на островах поблизу узбережжя, а також подекуди в північних прибережних ділянках Хорватії. Трапляється в печерах, на схилах скель, серед кам'яних руїн, на кам'яних стінах, а також у будинках. | [2][67] | ||
Коротконіжка європейська | Ablepharus kitaibelii (Bibron et Bory de Saint-Vincent , 1833) |
Scincidae | LC | Трапляється поблизу Ілоку та Папука. Наявні непідтверджені дані щодо знахідки поблизу Доні-Міхоляц. Мешкає в теплих та посушливих біотопах (лесові схили поблизу Ілока та вапнякові місцини з рідкими дібровами та розвинутим трав'яним покривом в районі Папука). | [68][69][70] | ||
Гадюка носата | Vipera ammodytes (Linnaues, 1758) |
Viperidae | LC | Поширена по всій Хорватії у посушливих місцинах: на кам'янистих схилах з бідною рослинністю, знеліснених ділянках, серед кам'яних руїн, у виноградниках. | [71][72] | ||
Гадюка звичайна | Vipera berus (Linnaues, 1758) |
LC | Північно-східна частина країни (долина Дунаю та долини його приток — Сави та Драви). Також зустрічається в Горскому Котарі (до 700 м) та деяких гірських місцинах поблизу Боснії та Герцеговини (на висоті до 1600 м). Мешкає у різних біотопах, але надає перевагу вологим: берегам річок, альпійським лукам, вересовим пустищам, болотам, чагарникам. | [73][74] | |||
Гадюка лучна | Vipera ursinii (Bonaparte, 1835) |
VU | Гірський вид, поширений у Південному Велебіті та розташованих поблизу районах Динарських Альп (гори Троглав, Динара, Камешніца). Полюбляє гірські луки. | [75][76][77] | |||
Шкіряста черепаха єдина | Dermochelys coriacea (Vandelli, 1761) |
Dermochelyidae | Testudines | VU | Вид широко розповсюджений у Світовому океані. В акваторії Хорватії реєструється час від часу, яйця не відкладає. | [78][79][80] | |
Каретта звичайна | Caretta caretta (Linnaues, 1758) |
Cheloniidae | VU | Трапляється біля узбережжя як материкової, так й острівної частин Хорватії. При цьому даних про відкладання яєць на території Хорватії немає. | [81][82][83] | ||
Морська черепаха зелена | Chelonia mydas (Linnaues, 1758) |
EN | Ця черепеха поширена у водах Світового океану, у яких температура не нижча за 20 °C. В акваторії Хорватії реєструється час від часу (найрідше зі всіх морських черепах), яйця не відкладає. | [80][84][85] | |||
Черепаха болотна | Emys orbicularis (Linnaeus, 1758) |
Emydidae | NT | Поширена по всій країні, як в континентальній частині, так і на деяких островах (Крк, Црес, Корнат, Плавнік, Млєт). Не трапляється у високогірних районах в центрі країни (Ліка та Горський Котар). Мешкає у багатьох типах водойм, особливо полюбляє порослі очеретом, зі слабкою течією. | [86][87][88] | ||
Червоновуха черепаха звичайна | Trachemys scripta (Thunberg in Schoepff , 1792) |
LC | Наводиться як інтродукований вид. Знайдена в багатьох місцях Хорватії, найбільша популяція зареєстрована у Загребі (парк «Максимір») та поблизу нього. Популяція стійка, проте, на думку Єліча, підтримується антропогенно, а репродукція в Хорватії ще замала для самовідтворення виду. | [6][89] | |||
Mauremys rivulata (Valenciennes, 1833) |
Geoemydidae | LC | Трапляється на крайньому півдні Хорватії (міста Стон, Майкові, Конавле, ріка Неретва). Надає перевагу водоймам зі слабкою течією: річкам, ставкам, озерам, болотам, іригаційним каналам. | [90][91][92] | |||
Черепаха балканська | Testudo hermanni Gmelin, 1789 |
Testudinidae | NT | Вздовж усього узбережжя, від Далмації і до кордону з Чорногорією, та на островах. Також наявні інтродуковані популяції поблизу Загреба, Вировтиці, Осієка. Може траплятися на луках, у гаригах та маквісах, полюбляє карстові місцини, також трапляється у сільськогосподарських угіддях. | [93][94][95] | ||
Українська назва | Біноміальна назва | Родина | Ряд | Статус ЄЧС/МСОП | Пояснення | Зображення | Виноски |
Двохідка анатолійська | Blanus strauchi (Bedriaga, 1884) |
Blanidae | Squamata | NA | Єдина знахідка на острові Хвар датується 1900 роком, але й вона піддається сумніву. Через численні викопні знахідки в південній Європі потенційно може бути складовою хорватської герпетофауни. | [96][97] | |
Сліпун червоподібний | Xerotyphlops vermicularis (Merrem, 1820) |
Typhlopidae | LC | Єдиний раз реєструвався в 1977 році на острові Дугі-Оток. Необхідні подальші дослідження аби встановити, чи дійсно цей вид змій мешкає на острові. | [98][99] | ||
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.