1032–1034 Дітріх I (бл. 990— 19 листопада 1034) граф Айленбург з 1017, граф у гау Сіусулі і у Північному Гассегау з 1021, маркграф Саксонської Східної марки (лужицької марки) з 1032.
1034–1046 Еккехард II (пом.. 24 січня 1046), маркграф Мейсена та граф Хутіці з 1032, маркграф Саксонської Східної марки з 1034. Син Еккехарда I і Сванехільди.
1046–1069 Деді I (бл. 1010— жовтень 1075)— граф Айленбург і гау Сіусулі з 1034, маркграф Саксонської Східної марки у 1046–1069, 1069–1075, граф у Південному Швабенгау у 1046–1068. Старший син Дітріха II і Матільди Мейсенської.
1069–1069 Деді II (бл. 1040— до 26 жовтня 1069)— маркграф Лужицької марки з 1069, старший син Деді II.
1081–1103 Генріх I (бл. 1070–1103) граф Айленбург з 1075, маркграф Лужицької марки з 1081, маркграф Мейсена з 1089. Син графа Деді I Веттін від другого шлюбу з Адель Лувенською.
1103–1123 Генріх II (бл. 1103/1104— осінь 1123)— граф Айленбург, маркграф Лужицької та Мейсенської марок з 1103/1104, син маркграфа Генріх I і Гертруди Брауншвейгської.
1117–1122 Герман I фон Вінценбург (бл. 1050/1066— 1122)— граф фон Рейнхаузен-Вінценбург з 1109, граф фон Радельберг, ландграф Тюрінгії з 1111/1112, маркграф Верхньої Лужиці з 1117.
1122–1130 Герман II фон Вінценбург (бл. 1110— 29/30 січня 1152), граф фон Вінценбург 1122–1130, 1144–1152, ландграф Тюрінгії 1122–1130, маркграф Мейсена у 1124–1130, пфальцграф Саксонії у 1129–1130, маркграф Верхньої Лужиці у 1122–1130.
1136–1157 Конрад I Великий (бл. 1097— 5 лютого 1157)— граф Айленбург у 1123–1156, маркграф Мейсена у 1123–1156, лужицької марки у 1136–1156. Онук Дітріха I Лужицького.
1156–1185 Дітріх II (1125— 9 лютого 1185), граф Айленбургський, маркграф Нижньої Лужиці, маркграф Ландсберга з 1156. Син Конрада Великого.
1185–1190 Деді III (1130— 16 серпня 1190)— Маркграф Нижньої Лужиці, Ландсберга, граф Айленбургський. Син Конрада Великого.
1190–1210 Конрад II (13 вересня 1159— 6 грудня 1210)— з 1190 граф Айленбургський, маркграф Нижньої Лужиці, з 1207 граф Гройтч. Син Деді III.
1210–1221 Дітріх III Пригнічений— (11 березня 1162— 18 січня 1221)— маркграф Мейсенський з 1198, Нижньої Лужиці з 1210. Онук Конрада Великого.
1221–1288 Генріх IV Ясновельможний (21 травня/23 вересня 1218— 15 лютого 1288)— маркграф мейсенський та Нижньої Лужиці з 1221, ландграф Тюрінгії та пфальцграф Саксонії з 1247. Син Дітріха Пригніченого.
1288–1291 Фрідріх Тута (1269— 16 серпня 1291)— маркграф Ландсберга з 1285, маркграф Нижньої Лужиці з 1288.
1288–1303 Дітріх IV (1260— 10 грудня 1307)— маркграф Мейсен з 1293, маркграф Нижньої Лужиці у 1293–1304, ландграф Тюрінгії з 1298. Двоюрідний брат Фрідріха Тути.
Асканії та Віттельсбахи
Дітріх IV продав Нижню Лужицю у 1303 бранденбурзьким Асканіям. Після вимирання бранденбургських Асканіїв у 1319, частини Лужицької марки дісталися Рудольфу I курфюрстові Саксонському та Генріху Яворському, а основну частину отримали у 1323–1328 Віттельсбахи. Їх представник Людовик Баварський був імператором, а також був пов'язаний спорідненістю з Бранденбурзькими Асканіями. У 1368 Отто Віттельсбах продав Верхню Лужицю імператору Карлу.
1303— 1308 Оттон I (бл. 1238— 27 листопада 1308)— маркграф Бранденбургу з 1266, маркграф Нижньої Лужиці з 1303. Правнук Конрада II Нижньолужицького.
Чеський король та імператор Священної Римської імперії Карл I придбав різні частини Лужиці та включив їх у земель богемської корони, де вони залишалися аж до Тридцятилітньої війни.