Віттельсбахи (нім.Wittelsbach)— південнонімецька династія, що правила в період між 1180 та 1918 роками в Баварії. Одна з найдавніших династій Німеччини. Віттельсбахи отримали герцогства Баварію 1180 року після падіння Генріха Лева. У 1214 році вони утвердились також у Рейнському Пфальці. 1329 року династія розділилася на 2 гілки: старшу, яка правила в Пфальці (з 1356— курфюрсти), і молодшу (в Баварії), до якої 1623 року перейшов титул курфюрста. З припиненням роду баварських Віттельсбахів (1777) пфальцькі Віттельсбахи після війни за Баварську спадщину об'єднали (1779) Баварію та Пфальц. У 1806—1918 роках Віттельсбахи— королі Баварії. З роду Віттельсбахів походили німецькі королі та імператори Священної Римської імперії: Людовик IV Баварський (правив між 1314 та 1347), Рупрехт Пфальцький (1400—1410), Карл VII (1742—1745). Представники династії Віттельсбахів також були курфюрстами Бранденбурзькими (1351—1364), графами голландськими (1353—1417), королями данськими (1440—1448), чеськими (1619—1620), шведськими (1654—1741), королями Греції (1832—1862).
Герб ВіттельсбахівМалий герб
Людвиг IV (1281—1347)— син Людвига II Строгого, герцог Верхньої Баварії, імператор Священної Римської імперії, герцог Баварії(1340—1347)
Людвиг V(1315—1361)— син Людвига IV, герцог Баварії (1347—1349), герцог Верхньої Баварії(1349—1361)
Стефан II (1319—1375)— син Людвига IV, герцог Баварії(1347—1349), герцог Нижньої Баварії
Вільгельм I (1332—1389)— син Людвига IV, граф Ено, Голландії і Зеландії, герцог Баварії(1347—1349), герцог Нижньої Баварії
Альбрехт I (1336—1404)— син Людовика IV, герцог Баварії (1347—1349), граф Ено, Голландії і Зеландії, герцог Баварсько-Штраубінський
Людвиг VI (1328—1365)— син Людовика IV, герцог Баварії(1347—1349), маркграф і курфюст Брандебургу
Оттон V (1346—1379)— син Людвига IV, герцог Баварії, маркграф і курфюст Брандебургу
Карл IV (1724—1799)— син Іоганна Кристіана, пфальцграфа Зульцбаського, курфюст Пфальця(1742—1799) як Карл IV, герцог та курфюст Баварії(1777—1799) як Карл II
.png)
.svg)
