![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/14/Map_of_Ukrainian_dialects.png/640px-Map_of_Ukrainian_dialects.png&w=640&q=50)
Слобожанський говір
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Слобожанський говір — один з новожитніх говорів південно-східного наріччя української мови. Поширений у південно-східних районах Сумської і Харківської, північних районах Луганської, а також на суміжних землях Росії (південні райони Курської, західні, центральні, південні, східні райони Білгородської, південні, західні райони Воронізької та північно-західні райони Ростовської областей Росії). Слобожанський говір значною мірою накладається на історичну територію Слобідської України; межує на сході з південноросійськими говірками, на півдні — зі степовим говором, на заході — з середньонаддніпрянським говором.
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/14/Map_of_Ukrainian_dialects.png/640px-Map_of_Ukrainian_dialects.png)
Сформувався загалом у XVI—XVIII століттях внаслідок взаємодії і подальшого розвитку переселенських середньонаддніпрянських, східнополіських, частково подільських та південноросійських говірок, структурний зв'язок з якими простежується досі.
Слобожанський говір внутрішньо розмежований мінімально. Лише кількома рисами умовною лінією, яка пролягає по течії річки Оскіл, говір поділяється на східні й західні говірки.