Синевир (село)

Синеви́р — село в Україні, центр Синевирської громади Хустського району Закарпатської області. Населення — 4805 осіб.

село Синевир
Герб Синевира Прапор Синевира
Світанок у селі Синевир Світанок у селі Синевир
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Хустський район
Тер. громада	Синевирська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA21120230010059829
Основні дані
Засноване	XV століття
Населення	4805
Поштовий індекс	90041
Телефонний код	+380 3146
Географічні дані
Географічні координати	48°29′48″ пн. ш. 23°36′52″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	659 м
Водойми	р. Теребля, р. Озерянка, струмок Фульївець
Місцева влада
Адреса ради	с. Синевир, 1066, Хустський р-н, Закарпатська обл., 90041
Сільський голова	Куруц Микола Михайлович
Карта
Синевир
Синевир
Мапа
Синевир у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Синевир (значення).

Географія

Село Синевир оточують гори центральних лісистих Карпат (масив Привододільні Горгани).

На північно-східній околиці присілку села струмок Фульївець впадає у річку Озерянку.

На північ від села розташовані водоспади — Кам'янецький та Шипун.

Історія

Згідно з документами, село разом з лісами, розташованими навколо нього, було володінням спадкоємців Карніша і Крічфолуші. Серед землевласників згадуються і Бернат Ласко, Кун Петер, Тегза та інші. В їхні володіння входили луки, пасовиська, полонини, ліси. Згідно з письмовими джерелами 1851 р. лісові багатства села складалися з прекрасного смерекового лісу.

На початку XIX ст. почалося хижацьке винищення лісів, посилилася експлуатація верховинців — лісорубів. Торгівля лісом приносила великі прибутки. В лісовому господарстві було зайнято понад половини жителів села. Праця лісорубів та бокорашів була тяжкою і небезпечною, вимагала великих затрат фізичної сили, вміння та героїзму.

З 1843 р. селище мало власну символіку: печатку з зображенням чотирьох дерев, перед якими стоїть лісоруб з сокирою.

27 травня 2016 року в Синевирі відкрито пам'ятну дошку Сергію Цімботі.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 4532 особи, з яких 2151 чоловік та 2381 жінка.^[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 4802 особи.^[2]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[3]

Мова	Відсоток
українська	99,90 %
російська	0,08 %

Пам'ятки

Музей лісу і сплаву

У червні 2010 року розпочав роботу відновлений Музей лісу і сплаву (розташований біля північно-східної околиці села). У ньому можна ознайомитись з макетами вузлів, споруд і пристосувань усього технологічного процесу заготівлі, сортування, зберігання і транспортування деревини у вигляді плотів-бокорів, а також побачити інші експонати музею лісосплаву, котрий був зруйнований повінню 1998 року. Неподалік від музею розташоване високогірне озеро Озірце.

Природничі пам'ятки

В околицях села розташований іхтіологічний заказник місцевого значення Кантина.

Присілки

Береги

Об'єднане з селом Синевир рішенням облвиконкому Закарпатської області №155 від 15.04.1967.

Згадки: 1892 — Berchi, 1898 — Berchi, 1902 — Berchi, 1944 — Berehi, Береги, 1983 — Береги.

Хащовата

Згадки: 1892 — Chascsováti (Hnt.), 1898 — Chastyováti (Hnt.), 1902 — Hascsovata (Hnt.).

Чорна Ріка

Згадки: 1892 — Csornorika (Hnt.), 1898 — Csornarika (Hnt.), 1902 — Csornarika (Hnt.).

Маркушовець

Згадки: 1892 — Markuszovecz, 1898 — Markuszovecz, 1902 — Markusovec, 1905 — Markusovecz .

Вагаш

Згадки: 1888 — Vágás, 1892 — Vágás, 1898 — Vágás, 1902 — Vágás, 1905 — Vágás, 1944 — Vágás, Вагашъ.

Товчка

Згадки: 1780-1 — Tocska, 1789 — Tocska, 1805 — Toucska, 1808 — Tócska, 1828 — Tocska, Tocska, 1892 — Szinevér-Tocska, 1898 — Tocska, 1907 — Tócska, 1913 — Tócska, 1925 — Točka, 1930 — Toučka, 1944 — Tócska, Товчка.

Релігія

Сучасні церкви села:

• Церква Успіння пресвятої Богородиці 1905 року;
• Церква Преображення Господнього 1930-х років.

Цікаві факти

В селі Синевир описуються події з роману «Хлопці з Бобрової річки» Ярослава Фоглара.

Співпраця

Полліна, Італія (2022)^[4]

Відомі люди

У поселенні народились:

• Цімбота Сергій Михайлович (1985—2015) — учасник російсько-української війни;
• Фічора Іван Васильович (нар. 1939) — український педагог;
• Чаба Нодь (нар. 1906) — інженер-механік та електрик, письменник з економіки і техніки. З 1950 року був науковим співробітником Енергетичного інституту Румунської академії наук.

Галерея

• 
• 
• 
• 

Див. також

• Синевирський перевал

Примітки

1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
3. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
4. Синевирська громада розвиває співпрацю з італійським муніципалітетом Полліна за підтримки U-LEAD. decentralization.gov.ua. Процитовано 26 травня 2023.

Посилання

• Офіційний сайт Синевирської сільської ради [Архівовано 23 лютого 2018 у Wayback Machine.]
• Погода в селі Синеви́р [Архівовано 18 червня 2017 у Wayback Machine.]
• Синеви́р на туристичному сайті [Архівовано 29 вересня 2020 у Wayback Machine.]